Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 липня 2022 року справа №520/7934/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючоЇ судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у порядку статтей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №520/7934/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 у справі №520/7934/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного суду від 24.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ-14099344) задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018, з урахуванням проведених платежів.
Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили - 24.12.2020.
Позивач 15.02.2022 звернувся до суду з заявою у порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просив:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області подати суду звіт про виконання судового рішення, в якому серед іншого зазначити причини невиконання рішення суду від 18.08.2020 у справі №520/7934/2020 з грудня 2021 року у частині перерахунку з 01.04.2019.
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Харківській області щодо повторного зменшення розміру пенсії позивача, у зв'язку з її перерахунком у грудні 2021 з 01.04.2019, виходячи з розміру 70% від грошового забезпечення;
- постановити окрему ухвалу та направити її до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушеного Закону.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішення від 18.08.2020 у справі №520/7934/2020, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного суду від 24.12.2020 не виконано у повному обсязі.
Суд, дослідивши подану заяву та матеріали справи, зазначає наступне.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Крім того, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Суд встановив, що у вказаній заяві позивач просить одночасно застосувати заходи, передбаченні статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положеннями частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (частина друга статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (частина п'ята статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 16.10.2018 у справі №556/2081/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду.
Окрім того, приписами статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Згідно частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, оскільки заявником порушені вимоги передбачені до оформлення заяви у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - поєднання в одній заяві з вимогами, які належить розглядати у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для застосування аналогії закону, та повернення даної заяви за всіма вимога заявнику, на підставі положень пункту 5 статті 383, статті 167, пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 167, 169, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 у порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №520/7934/2020 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 з 24.02.2022 був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області ухвала складена 28.07.2022.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА