про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2022 року Київ № 320/6438/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву представника позивача Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
представник позивача Дяченко О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 11.03.1016 по 28.02.2018 включно та невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 01.10.2021 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 грн; зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 11.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 78145,92 грн із одночасною компенсацією сум ПДФО з урахуваням раніше виплачених сум; стягнення з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 01.10.2021 включно в сумі 192059,42 грн відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум ПДФО з урахуваням раніше виплачених сум та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд приходить до висновку про її невідповідність таким вимогам, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній:
обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують ці обставини, а саме: інформації про розмір посадового окладу за посадами, на яких перебував позивач у спірні періоди; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; зазначення суми загальних виплат, отриманих за спірний період у розрізі помісячних виплат та, наданням суду підтверджуючих документів про одержання цих сум (виписки з банку, копії квитанції про грошові перекази, тощо); подання до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 3969,60 грн. за чотири позовні вимоги немайнового характеру.
Одночасно, суд наголошує, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.
Також, відповідно до ст.161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом вважає, що цей спір відноситься до категорії справ, пов'язаних зі стягненням заробітної плати, що є підставою для звільнення його від сплати судового збору.
Натомість, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (Закону України "Про оплату праці"). Трудові спори - це неврегульовані внаслідок безпосередніх переговорів розбіжності між працівником і роботодавцем з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці.
В даному випадку, позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1, під час якої отримував грошове забезпечення, не погоджуючись із розміром якого ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно до Закону України від 25.03.92 р. № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.
За приписами ст.2 вищезазначеного Закону України, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Стаття 3 Кодексу законів про працю України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу. Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Виходячи з наведеного, на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.
Крім того, індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.03.2003 р. № 1078. Відповідно до ст. 5 Закону № 1282 індексація проводиться в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексація грошових доходів не входить до складу заробітної плати, тому на вирішення спору щодо її стягнення пільга, передбачена Законом України "Про судовий збір", не розповсюджується.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України № 3674-VI).
Позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, допустимого доказу на підтвердження звільнення від сплати судового збору суду не надано, відтак йому слід сплатити судовий збір у розмірі 3969,60 грн.
Окрім цього, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними у зв'язку із нездійсненням перерахунку раніше виплаченої індесації грошового забезпечення за період з 11.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та невиплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 01.10.2021 включно, але з даним позовом звернувся лише 15.07.2022 (про що свідчить дата оформлення поштового відправлення згідно накладної оператора поштового зв'язку), тобто із пропущенням встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення та незазначенням поважності причин пропуску такого строку без документів, якими підтверджено поважність причин пропуску. Отже, заявнику необхідно надати суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням причин такого пропуску та доказовим підтвердженням поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву представника позивача Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.