Ухвала від 27.07.2022 по справі 320/6326/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2022 року м. Київ № 320/6326/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Слід зазначити, що зміст позову - це частина позову, яка відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. У зв'язку з цим, зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Так, у позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачеві у перерахунку та виплаті пенсії, однак позивачем не вказано реквізити такої відмови (номер та дата).

З огляду на викладене, позивачеві слід належним чином уточнити позовні вимоги та конкретизувати їх за змістом, відповідно до характеру цих вимог. При цьому підстави позову мають бути викладені у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову), оскільки визначення (формулювання) позовних вимог, є диспозитивним правом позивача, за змістом якого кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд. У свою чергу суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу (частина 2 статті 9 КАС України).

Також прохальна частина позовної заяви містить в собі вимогу щодо проведення перерахунку пенсії в тому числі згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №320/10418/21.

З даного приводу суд зазначає таке.

Згідно з частинами другою, четвертою та п'ятою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною першою статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Закон України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статі 1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу вимог частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За змістом частини шостої цієї статті, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем подано позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій та рішення протиправними та про зобов'язання виконати рішення суду в загальному порядку, а не заяву в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахуванням строків звернення із такою заявою).

Набрання рішенням суду законної сили породжує такі правові наслідки: вирішується спір між сторонами, рішення суду стає загальнообов'язковим, є незмінним та остаточним та може бути виконано примусово.

Суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VІІІ, в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту в цій частині, стосується порядку виконання вказаного судового рішення, не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.

Відтак, позивачеві слід визначитися зі способом захисту порушеного права та привести прохальну частину позовної заяви у відповідність до вимог процесуального законодавства з урахуванням висновків суду, вказаних у даній ухвалі.

Крім цього, частиною 2 статті 94 цього Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положеннями пункту 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020 передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Представлені суду ксерокопії документів не оформлені у відповідності до вимог пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Водночас судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів як для суду так і для відповідача, які належним чином не засвідчені, що є порушенням вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (К/9901/58858/18).

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- усіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів для суду та для відповідача;

- уточненої позовної заяви у двох примірниках, приведеної у відповідність до вимог процесуального законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі (зокрема, уточненням реквізитів відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії та способу захисту порушеного права).

Керуючись статтями 94, 122, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.

Попередній документ
105461528
Наступний документ
105461530
Інформація про рішення:
№ рішення: 105461529
№ справи: 320/6326/22
Дата рішення: 27.07.2022
Дата публікації: 01.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.04.2025)
Дата надходження: 29.04.2025
Предмет позову: про заміну сторони виконавчого провадження