вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"28" липня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/25/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у матеріалах справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" (49040, м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, 23, код ЄДРПОУ 36640096)
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046)
про стягнення 798 492,00 грн..
Заяву представника ТОВ "НВП "Українська ізоляція" про ухвалення додаткового рішення Без виклику учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення заборгованості у розмірі 798 492 грн. 00 коп..
Рішенням суду від 05.07.2022 року закрито провадження у справі в частині стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) 538 242 грн. 00 коп. основного боргу. В решті вимог позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" (49040, м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, 23, код ЄДРПОУ 36640096) основний борг у сумі 258 240 (двісті п'ятдесят вісім тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. та 1936 грн. 80 коп. судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" (49040, м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, 23, код ЄДРПОУ 36640096) з Державного бюджету України 9974 грн. 58 коп. судового збору, сплаченого по платіжному дорученню №4860 від 22.12.2021 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи №918/25/22.
12 липня 2022 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн..
Дану заяву представник мотивує наступним. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Українська ізоляція», (Клієнтом) і адвокатом Гордієвичем Артуром Олеговичем (Виконавцем) 01.12.2021 р. було укладено угоду про надання правової допомоги, згідно п. 1 якої виконавець приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу Клієнту з наступних правових питань та у таких обсягах: представництво і захист інтересів Клієнта в Господарському суді Рівненської області, а в разі необхідності -- у Північно-західному апеляційному господарському суді та Верховному Суді, підготовка і подача документів правового характеру, надання консультацій та інші погоджені Сторонами послуги в галузі права з питань стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Клієнта заборгованості за Договором поставки № 53-122-01-21-11149 від 22 серпня 2021 року. На виконання цієї угоди 04.02.2022р. Позивач сплатив Виконавцю 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн., що підтверджується випискою ПАТ «Універсалбанк».
Згідно Акту наданих послуг від 06.07.2022р. адвокат передав, а Клієнт прийняв юридичні послуги за Угодою про надання правової допомоги №б/н від « 01» грудня 2021 року, із представництва і захисту інтересів Клієнта в Господарському суді Рівненської області, щодо підготовки і подачі документів правового характеру, надання консультацій та інших послуг в галузі права з питань стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Клієнта заборгованості за Договором поставки № 53-122- 01-21-11149 від 22 серпня 2021 року, а саме:
1.1.Вивчення матеріалів для позову, підготовка позову Клієнта до ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ 26444970) про стягнення заборгованості за Договором поставки № 53-122-01-21-11149 від 22 серпня 2021 року з 01.12 по 04.12.2021р - 10 годин, вартістю 6000,00 гривень.
1.2.Консультування з порядку належного оформлення матеріалів позову і додатків до нього, 3 години, вартістю 1500,00 гривень.
1.3. Контроль призначення справи до розгляду в Господарському судіРівненської області, 2 години протягом грудня 2021 - січня 2022р., вартістю 1000.00 гривень.
1.4.Підготовка і оформлення Заяви про виправлення недоліків в позову на вимогу Господарського суду Рівненської області, консультування з порядку надсилання цієї заяви 3 години, вартістю 1500,00 гривень.
1.5.Участь у підготовчому засіданні Господарського судуРівненської області 15.01.2022р. у справі №918/25/22 в якості представника Позивача - 1 година, вартістю 4000.00грн..
1.5.1 Витрати часу на прибуття до Господарського суду Рівненської області з 14.01.2022р. по 16.01.2022р. 2 доби, 5000 грн..
1.6. Участь в засіданні Господарського судуРівненської області у справі №918/25/22 в якості представника Позивача 12.04.2022р, 1 година, вартістю 3000.00грн..
1.7. Участь в засіданні Господарського судуРівненської області у справі №918/25/22 в якості представника Позивача 05.07.2022р, 1 година, вартістю 3000.00грн..
Як на правову підставу для ухвалення додаткового рішення заявник посилається на статті 129 та 244 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 13 липня 2022 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні.
25 липня 2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу в якому останній просить суд задоволити вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення частково та присудити до стягнення 1000 грн. витрат на правничу допомогу. Дане клопотання представник мотивує тим, що позивачем документально не доведено, що ним понесені зазначені витрати на правничу допомогу, що дана справа не є складною, оскільки не потребує якихось додаткових експертиз, додаткового аналізу судової практики, складності при формуванні правової позиції, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у даній справі мінімальний, що витрати не співмірні та не відповідають критеріям реальності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу адвоката з боку Позивача.
Представник Позивача подав заяву про розгляд Заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.
Представник Відповідача подавав Заяву про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 26 липня 2022 року в задоволенні заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про участь представника у режимі відеоконференції у судовому засіданні 26 липня 2022 року відмовлено у зв'язку з відсутністю відповідної технічної можливості для проведення відеоконференцзв'язку.
За змістом статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, суд ухвалює додаткове рішення за участю учасників справи лише за необхідності, критерії якої визначаються судом самостійно.
Розглянувши Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що Заява підлягає частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.123 ГПК України).
Разом з тим, відповідно до ч. 1,2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Порядок розподілу судових витрат регламентований ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 238 ГПК України у резолютивній частині рішення суду зазначається, зокрема, розподіл судових витрат (пункт 2 частини 5 статті 238 ГПК України), а в разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат (пункт 5 частини 6 статті 238 ГПК України).
Проаналізувавши наведені положення процесуального закону у їх системному взаємозв'язку і в контексті заявлених позивачем вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення відповідно до статті 244 ГПК України, суд зазначає, що такий механізм виправлення чи усунення допущеного судом не вирішення таких вимог при ухваленні рішення передбачає, що питання, які не вирішив суд, ухваливши рішення, яким закінчено розгляд справи, повинні існувати на дату його ухвалення; відповідно до процесуального закону суд мав їх вирішити і результат їх вирішення мав би бути відображений в тексті ухваленого рішення (зокрема, в резолютивній частині).
За правилами ст.237,238 ГПК України питання щодо розподілу судових витрат має бути вирішеним при ухваленні рішення у справі. Водночас, суд може і повинен вирішувати це питання в межах та на підставі тих документів, які є в матеріалах справи на момент ухвалення рішення у справі.
У зв'язку з тим, що позивач до винесення рішення у справі не подавав доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд при ухваленні рішення по суті позовних вимог не вирішував питання щодо їх розподілу.
В той же час суд зазначає, що до закінчення судових дебатів представником позивача 24.05.2022р. (а.с.138,139) до суду була подана Заява про те, що у нього будуть наявні судові витрати пов'язані з наданням правничої допомоги адвоката у розмірі 30000,00 грн. і докази понесених цих судових витрат будуть подані до суду додатково.
Як уже зазначалося вище відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник Позивача в підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. надав суду копію Угоди про надання правової допомоги від 01 грудня 2021р., копію руху коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 05.07.2022, копію Акта від 06 липня 2022 року наданих послуг до Угоди про надання правової допомоги №б/н від 01 грудня 2021р..
Оцінивши вказані докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з частинами 1, 3 цієї статті судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2 частини 2 статті 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
Крім того, частиною 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, інші істотні обставини, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/Wcst Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 статті 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 904/3583/19.
Стаття 126 Господарського процесуального кодексу України детально врегульовує питання, щодо того, у якій мірі витрати на правничу допомогу, які сторона погодилась заплатити адвокату, стануть судовими витратами, і які підлягають стягненню з іншої сторони судового процесу.
Для забезпечення дотримання приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює аналіз інформації, вказаній у Заяві та Акті наданих послуг, як інформації про виконану правову допомогу її тривалість та вартість та зазначає наступне.
У пункті 1.1 Акту наданих послуг міститься інформація про те, що адвокатом позивачу у справі надано таку правову допомогу яка полягала у вивченні матеріалів для позову, підготовка позову Клієнта до ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ" «ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ 26444970) про стягнення заборгованості за договором поставки № 53-122-01-21- 11149 від 22 серпня 2021 року - дана робота тривала 10 годин і її вартість оцінена у 6000 грн..
Однак суд зауважує, що стороною спору є ВП РАЕС (код ЄДРПОУ 05425046) «ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», а не ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ" «ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ 26444970), як то зазначено у вказаному пункті Акту. Як наслідок, вартість правової допомоги зазначена у п.1.1 Акту не може бути віднесено до судових витрат у даній справі.
Пункт 1.2 Акту зазначає про таку правничу допомогу як консультування з порядку належного оформлення матеріалів позову і додатків до нього, яке зайняло 3 години і вартує 1500 грн.
Пункт 1.3 Акту зазначає про таку правничу допомогу як контроль призначення справи до розгляду в Господарському суді Рівненської області, яке зайняло 2 години і вартує 1000 грн..
В Додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 916/1914/20, а саме пункті 29 цієї постанови, зазначено наступне «Відповідно до актів виконаних робіт учасники справи, окрім таких робіт та послуг як "складання відзиву на касаційну скаргу та участь у судовому засіданні", окремо включили також інші види послуг, зокрема: "надання юридичних консультацій щодо звернення до суду - 1 094,50 грн (1 година), вивчення, дослідження та аналіз документів - 1094,50 грн (1 година), аналіз нормативно - правових актів, судової практики для підготовки правової позиції - 2 189,00 грн (2 години); підготовка до судового засідання - 1000,00 грн (1 година); опрацювання законодавчої бази та судової практики - 2000,00 грн (2 години), формування правової позиції, консультування - 1000,00 грн (1 година)". Верховний Суд вважає, що сама по собі послуга "складання відзиву на касаційну скаргу (5 годин)" охоплює вчинення відповідних дій, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати цих послуг за рахунок позивача.»
Як наслідок, є підстави стверджувати, що вказані у пунктах 1.2 та 1.3 Акту види правової допомоги мають включатися у послуги по підготовці позову, і не можуть бути підставою для здійснення окремої оплати цих послуг за рахунок позивач.
У пункті 1.4 Акту зазначено такий вид правничої допомоги як підготовка і оформлення Заяви про виправлення недоліків позову на вимогу Господарського суду Рівненської області, консультування з порядку надсилання цієї заяви, яке зайняло 3 години та вартує 1500 грн.. Тобто, сторона просить відшкодувати вартість роботи адвоката по усуненню недоліків його ж роботи. Суд виносить ухвалу про залишення позовної заяви без руху у випадку наявності недоліків у поданих матеріалах, що свідчить про неналежно виконану роботу адвоката, а відтак вартість роботи адвоката по виправленню його ж помилок не може бути відшкодована за рахунок іншої сторони.
У пункті 1.5. Акту зазначено такий вид правничої допомоги як участь у підготовчому засіданні Господарського суду Рівненської області 15.01.2022 у справі № 918/25/22 в якості представника позивача, дана послуга тривала 1 годину і вартує 4 000 грн.
У пункті 1.5.1 Акту зазначено такий вид правничої допомоги як витрати часу на прибуття до Господарського суду Рівненської області з 14.01.2022 по 16.01.2022, яке вартує 5 000 грн.
Щодо даних видів послуг необхідно зауважити на тому, що Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду датована 19 січня 2022 року, як наслідок, ніякого судового засідання 15.01.2022 не могло бути, а тому вимога про стягнення вартості правничої допомоги, зазначеної у пунктах 1.5, 1.5.1 Акту, не підлягає задоволенню.
У пункті 1.6 Акту зазначено такий вид правової допомоги як участь у засіданні Господарського суду Рівненської області у справі № 918/25/22 у якості представника позивача, яке відбувалось 12.04.2022, тривалістю 1 година та вартістю 3 000 грн..
Однак суд зазначає, що 12.04.2022 року судове засідання не проводилося у зв'язку з неявкою представників сторін, про що зазначено у протоколі судового засідання та Ухвалі суду від 12 квітня 2022 року (а.с.109-112). Відтак вказані у п.1.6. Акту послуги не є реальними.
У пункті 1.7 Акту зазначено такий вид правової допомоги як участь у засіданні Господарського суду Рівненської області у справі № 918/25/22 у якості представника позивача, яке відбувалось 05.07.2022, тривалістю 1 година та вартістю 3 000 грн..
Суд зазначає, що судове засідання у справі 05.07.2022 року відбувалося за участі представника позивача адвоката Гордієвича Артура Олеговича, а відтак витрати вказані у даному пункті є реальними, послуги надані адвокатом позивачу, а відтак дані витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Відповідач у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу не обгрунтував того, що вартість правової допомоги, зазначена у п.1.7 Акту, є завищеною, а відтак заперечення відповідача у цій частині не приймаються судом до уваги.
Крім вищенаведеного, суд зазначає, що відповідно до пункту 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
При звернення до суду Позивач у позовній заяві зазначив понесені і очікувані судові витрати на сплату судового збору у сумі 11 977 грн.38 коп. та витрати на відрядження приблизно 6000 грн. 00 коп., а загалом 17977 грн. 38 коп.. Позивач у позовній заяві не зазначав, що ним будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн. 00 коп..
Відтак суд зазначає, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування у Заяві про ухвалення додаткового рішення, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку.
За приписами пункту 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, та те що представник Позивач не довів належними та допустимими доказами понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 22 000 грн. 00 коп., суд доходить висновку про часткове задоволення Заяви представника Позивача про ухвалення додаткового рішення в частині покладення на Відповідача вартості витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. 00 коп..
Відповідно до пункту 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська ізоляція" (49040, м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, 23, код ЄДРПОУ 36640096) 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
3. У решті вимог Заяви відмовити у задоволенні.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.