ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.07.2022Справа № 910/13637/21
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго";
про стягнення 128 507 499,45 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Рябий І. П.
Представники:
Від позивача: Балика А. М., уповноважена особа;
Синьоока Г. І., уповноважена особа;
Від відповідача: Щербина В. М., адвокат, довіреність № 18/08-4 від 18.08.2021.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 128 507 499,45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про участь у балансуючому ринку № 21-150-08-20-00069/0063-04012 від 02.03.2020 в частині дотримання строків оплати балансуючої електричної енергії у період І декади серпня 2020 по ІІІ декаду жовтня 2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 року відкрито провадження у справі № 910/13637/21 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 05.10.2021 року.
22.09.2021 до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
01.10.2021 до суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" у поновленні строку на подання зустрічного позову, зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто заявнику.
20.10.2021 до суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли заперечення на відповідь на відзив.
10.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021, якою було витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13637/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 провадження у справі № 910/13637/21 зупинено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №910/13637/21 - залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 05.07.2022.
У судовому засіданні 05.07.2022 оголошено перерву до 12.07.2022.
Під час розгляду спору по суті 12.07.2022 у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.07.2022 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму відзиві на позовну заяву.
12.07.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі на якого, зокрема покладені функції адміністратора розрахунків (далі - АР).
Згідно з частиною 1 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку.
Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
Пунктом сьомим частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії.
Частиною 2 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Оператори установок зберігання енергії та споживачі мають право надавати послуги з балансування у порядку, передбаченому правилами ринку.
Постачальник послуг з балансування має відповідати вимогам правил ринку щодо надання послуг з балансування.
Згідно з частиною 3 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії", для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку.
Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку.
Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується регулятором.
Згідно з пунктом сімдесят другим частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку визначається Правилами ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 в редакції від 16.07.2020 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 1.1.4 Правил ОСП - оператор системи передачі, яким є відповідач; АР - адміністратор розрахунків; ППБ - постачальник послуг з балансування, яким є позивач.
Приписами пункту 4.2.1 Правил встановлено, що для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному веб-сайті.
Згідно з пунктом 4.2.4 Правил, участь у балансуючому ринку обов'язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву.
Як вбачається з матеріалі справи, 02.03.2020 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" приєднано до умов договору (ідентифікатор договору №0063-04012, дата акцептування 02.03.2020) про участь у балансуючому ринку (надалі - договір) та долучено до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням від ОСП (відповідача) №01/8496. У вказаному повідомленні зазначено, що вищезазначений договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті відповідача.
Наказом відповідача №86 від 06.03.2020 затверджено умови договору про участь у балансуючому ринку в новій редакції у відповідності до Правил (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП №516 від 28.02.2020).
Пунктом 1.2 договору визначено, що за цим договором ППБ (постачальник послуг з балансування) зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП (оператор системи передачі) балансування об'єднаної електричної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Відповідно до пункту 2.2 договору, розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.
Позивач вказує, що АР сформував у системі управління ринком рахунки вартості балансуючої електричної енергії за договором за період з І декади серпня по ІІІ декаду жовтня 2020 року, однак відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з частиною 7 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії", за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Пунктом 1.1.2 Правил встановлено, що система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими правилами.
Згідно з пунктом 1.8.1 Правил, АР реєструє учасників ринку, СВБ, ПДП і ППБ, отримує від ОСП, реєструє та зберігає дані щодо резервів, остаточні повідомлення фізичного відпуску та остаточні повідомлення фізичного відбору учасників ринку і позиції СВБ, забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання фінансових гарантій за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, отримує від АКО сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих правил.
Відповідно до пункту 1.11.1 Правил, за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку.
Питання розрахунків на ринку електричної енергії, в тому числі обчислення балансування електричної енергії, визначені розділом V Правил в редакції чинній в спірний період. Так, пунктом 5.10.1 встановлювалося, що розрахунки балансуючої електричної енергії для кожного торгового дня включають:
1) обчислення обсягів балансуючої електричної енергії для кожної одиниці постачання послуг з балансування для кожного розрахункового періоду торгового дня;
2) обчислення вартості обсягів балансуючої електричної енергії для здійснення купівлі та продажу електричної енергії для балансування в межах ОРЧ для кожного розрахункового періоду торгового дня.
Відповідно до пункту 5.10.2 Правил, для розрахунків за балансуючу електричну енергію приймаються дані остаточного фізичного повідомлення про відбір/відпуск, диспетчерських команд, маржинальних цін балансуючої електроенергії для кожної ОРЧ і сертифіковані дані комерційного обліку, що встановлені відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Згідно з пунктом 5.25.1 глави 5.25 розділу V Правил, щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Відповідно до пункту 4.1 договору, виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюються відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку.
Пунктом 4.5 договору встановлено, що подання платіжних документів здійснюються сторонами відповідно до Правил ринку.
Підпунктом 1 пункту 5.3 договору встановлено, що ППБ має право отримувати від ОСП оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за продану ППБ на балансуючому ринку електричну енергію.
Згідно з підпунктом 1 пункту 5.4 договору, ОСП зобов'язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором.
Частиною 3 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до Правил ринку, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в ОЕС України.
Розділом VII Правил визначені питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії. Зокрема, відповідно до пункту 7.2.1 глави 7.2 розділу VII правил, АР на щоденній основі надсилає через систему управління ринком платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період щодо закупівлі балансуючої енергії, та окремий платіжний документ із зазначенням суми, яка має бути сплачена ППБ щодо платежів за невідповідність.
ППБ на щоденній основі надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена АР за торговий день щодо закупівлі балансуючої енергії.
Згідно з пунктом 7.6.4 Правил, оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка.
Судом встановлено, що у системі управління ринком (далі - система) АР розмістив відомості щодо обсягу та вартості балансуючої електричної енергії за період з І декади серпня по ІІІ декаду жовтня 2020 року, що має бути сплачена зі сторони ОСП (відповідача) на користь ППБ (позивача).
Виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу приписів Правил ринку, судом встановлено, що обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та ППБ) в системі наділений саме адміністратор розрахунків.
Отже, у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком.
Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком.
Оскільки відповідач самостійно формує зазначені рахунки та самостійно їх розміщує в системі, суд зазначає, що дата формування рахунків у системі управління ринком є датою направлення рахунку та зумовлює початок перебігу строку відповідно до пункту 7.6.4 Правил ринку.
У зв'язку з викладеним, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що підставою для остаточного розрахунку між сторонами є саме акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що відповідач свій обов'язок по сплаті виставлених позивачем рахунків-фактур виконав з порушенням термінів, визначених пунктом 7.6.4 глави 7.6 розділу VІІ Правил ринку, доказів протилежного відповідач суду не надав.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та чинного законодавства України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 19 769 612,88 грн та 86 608 478,55 грн відповідно за визначений позивачем період.
Позивач за прострочення строків оплати балансуючої електричної енергії за договором, нарахував та просить стягнути з відповідача 22129 408,22 грн пені.
В той же час, відповідач заявив клопотання про зменшення суми штрафних санкцій.
За приписами статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При застосуванні частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Вказану позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі 916/4692/15.
Оцінюючи вказані доводи відповідача судом враховано, що згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 ).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Проте, наразі відповідачем належним чином доказово не обґрунтовано суду обставин, які б давали достатньо підстав для зменшення розміру пені.
Отже, враховуючи баланс інтересів обох учасників судового процесу, з огляду на те, що фактично заява відповідача позбавлена належного доказового обґрунтування, остання підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків розрахунків відповідно до правил ринку та/або цього договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочення платежу(але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом.
В силу положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 22 129 408,22 грн за визначений позивачем період.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягають задоволенню у розмірі 19 769 612,88 грн 3% річних, 86 608 478,55 грн інфляційних втрат та 22 129 408,22 грн пені.
Відповідно до вимог пункту першого частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) 19 769 612 (дев'ятнадцять мільйонів сімсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот дванадцять) грн 88 коп. 3 % річних, 86 608 478 (вісімдесят шість мільйонів шістсот вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 55 коп. інфляційних втрат, 22 129 408 (двадцять два мільйони сто двадцять дев'ять тисяч чотириста вісім) грн 02 коп. пені та 794 500 (сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.07.2022.
Суддя О.В. Мандриченко