Справа № 461/3294/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/572/22 Доповідач: ОСОБА_2
22 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 6 липня 2022 року про відмову у відстороненні підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від посади заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
вищевказаною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в ОСВ слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_9 про відсторонення підозрюваного ОСОБА_7 від посади заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 6 липня 2022 року, прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відсторонити підозрюваного ОСОБА_7 від посади начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що унеможливлює забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 під час досудового розслідування та судового провадження.
Зокрема, зазначає, що прокурором у клопотанні, відповідно до вимог ч. 2 ст. 155 КПК України, наведені обставини, що дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Як зазначає апелянт, наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України. Обґрунтованість вказаної підозри визнана слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова, який обрав ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у 5 мільйонів гривень, що була сплачена останнім.
Адвокат ОСОБА_8 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , 20 липня 2022 року подала заперечення на апеляційну скаргу, у яких, покликаючись на необґрунтованість такої, просить залишити ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 6 липня 2022 року без змін.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів та просив таку задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційних вимог, покликавшись на їх необґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді, позицію учасників процесу, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши наведені в апеляційній скарзі та у запереченнях на неї доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке.
Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до положень статті 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
При цьому, слідчий суддя, суд мають звернути особливу увагу на можливі наслідки для інших осіб, у тому числі й негативні, у разі прийняття рішення про відсторонення від посади. З огляду на загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК, слідчий суддя або суд при оцінці потреб досудового розслідування зобов'язані врахувати можливість досягнення завдань у конкретному кримінальному провадженні без застосування зазначених заходів.
Згідно з положеннями статті 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини, як правову підставу для відсторонення від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчого відділу УСБУ у Львівській області перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №42021140000000181 від 7 вересня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України.
2 липня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Зокрема, ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, - заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, за посередництва ОСОБА_11 , висловив, через ОСОБА_12 , прохання ОСОБА_13 надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 10 000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України станом на 29 червня 2022 року становило 292 549 грн), що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є значним розміром. Крім того, він 1 липня 2022 року близько 14:00 год., за пособництва ОСОБА_11 , біля приміщення Головного залізничного вокзалу м. Києва, що за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, одержав від Гош Прітвіраджа, через ОСОБА_12 , неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України станом на 1 липня 2022 року становило 292 549 грн), що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є значним розміром, за виготовлення посвідки на постійне місце проживання в Україні громадянину Республіки Індія ОСОБА_13 .
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла до переконання, що надані слідчому судді докази органом досудового розслідування про відсторонення ОСОБА_7 від посади заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що такий захід забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, необхідний для припинення кримінального правопорушення та припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного.
Слідчому судді не представлено жодного доказу, який би давав підстави вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, за час досудового розслідування вчиняв протиправні дії, знищував чи підробляв речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконним засобами впливав на свідків та інших учасників кримінального провадження, протиправно перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином, або може здійснити описані діяння в майбутньому.
Доводи прокурора щодо наявності ризиків неналежної поведінки підозрюваного колегія суддів апеляційного суду визнає непереконливими, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», відповідно до якого наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Крім того, як вірно зазначено слідчим суддею, запобігання ризикам, на які покликається сторона обвинувачення, здійснюється шляхом покладення на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а не шляхом відсторонення його від займаної посади.
Ураховуючи наведене, прокурор не довів наявності достатніх підстав вважати, що відсторонення ОСОБА_7 від займаної посади необхідно для припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного і що, перебуваючи на посаді заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, останній може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Покликання прокурора на істотні порушення норм кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому доводи апеляційної скарги прокурора є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 6 липня 2022 року, якою відмовлено у відстороненні підозрюваного ОСОБА_7 від посади заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, - залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4