Дата документу 26.07.2022 Справа № 554/5740/22
Провадження № 3/554/2072/2022
Іменем України
26 липня 2022 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючої дізнавачем ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, РНОКПП та інші відомості про особу ініціатором складення протоколу не надані
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 302938 від 02 липня 2022 року (далі - Протокол), 02 липня 2022 року, о 13 год 51 хв, ОСОБА_2 в м. Харкові по вул. Ахієзерів, навпроти буд. 16, керуючи транспортним засобом MITSUBISHI COLT, д. н. з. НОМЕР_1 (далі - MITSUBISHI COLT), в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху не впоралась з керуванням та скоїла наїзд на перешкоду - бордюрний камінь. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Ініціатором складення протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, відповідно до якої, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення
В судове засідання порушниця не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подала, у зв'язку з чим суд розглянув справу без її участі.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши Протокол та матеріали справи додані до нього, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та необхідності закриття справи з цих підстав, з огляду на таке.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення ініціатором складення протоколу надано до суду Протокол (а. с. 1), схему місця ДТП (а. с. 2), пояснення ОСОБА_3 (а. с. 3), пояснення ОСОБА_4 (а. с. 4) та копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 302819 від 02 липня 2022 року (а. с. 5).
Оцінюючи наведені докази в своїй сукупності, суд констатує, що при дослідженні події ініціатором складення протоколу не було дотримано вимог процесуального закону при збиранні та оцінці доказів, що в кінцевому результаті призвело до неправильного висновку про недодержання ОСОБА_1 вимог ПДР та вчинення нею правопорушення, скоєння якого їй інкримінується.
Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП виражається у певних діях водія, якими порушується відповідний пункт ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об'єктів. Умовою настання адміністративної відповідальності, є наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Диспозиція ст. 124 КУпАП має бланкетний характер, тобто відсилає до іншого нормативно-правового акту, що передбачає відповідальність за вчинення окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
На думку суду, ініціатор складення протоколу дійшов помилкових висновків про порушення ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР та що це за своїми наслідками призвело до вчинення нею ДТП з механічними пошкодженнями та матеріальними збитками, виходячи з наступного.
Судом були досліджені пояснення свідка ОСОБА_3 , які суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ у справі, який зазначив, що в день та час, зазначені в Протоколі, він, керуючи власним транспортним засобом Honda рухався по вул. Ахієзерів в м. Харкові в напрямку Салтівського Шосе. В цей час назустріч йому їхав автомобіль MITSUBISHI COLT, під керуванням дівчини, одягненої в білу футболку та джинси синього кольору. Остання не впоралася з керуванням та навпроти буд. № 16 по цій же вулиці здійснила наїзд на бордюрний камінь. Після цього з пасажирського сидіння вийшов чоловік в синій футболці та сів на місце водія транспортного засобу, а водій в той час пересіла на його місце. При цьому, обидва мали ознаки алкогольного сп'яніння.
Окрім того, суд також приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 , яка зазначила, що 02 липня 2022 року, близько 13 год 51 хв, перебувала біля буд. № 16 по вул. Ахієзерів в м. Харкові. В цей час почула гучний звук та шум гальмів автомобіля. Підійшовши ближче побачила біля дороги автомобіль MITSUBISHI COLT чорного кольору, за кермом якого сиділа жінка, одягнена в білу футболку та штани синього кольору. Поруч із нею знаходився чоловік в синій футболці та біло-чорних штанах, який вийшов з пасажирського місця, а жінка в той час різко перебралася із-за керма на його пасажирське місце. При цьому, обоє знаходилися в стані сильного алкогольного сп'яніння та кричали одна на одного.
Порушниця ОСОБА_1 під час складення Протоколу зазначила, що до ДТП не має жодного відношення. При цьому зазначила, що зі схемою місця ДТП згодна, однак за кермом не перебувала (а. с. 2 зворот).
Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 01961-IV, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки або завдано пошкодження дорожніх споруд або іншого майна.
При визначенні збитків суд виходить з положень ч. 2 ст. 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зі схеми місця ДТП, яка була досліджена судом, вбачається, що механічні пошкодження було завдано лише транспортному засобу MITSUBISHI COLT. Бордюрному каменю жодних пошкоджень не завдано, що свідчить про відсутність матеріальних збитків, які могли б бути завдані внаслідок вказаної події, а відтак, і про відсутність самого факту вчинення ДТП.
Заперечення порушниці ОСОБА_1 про те, що вона нібито не керувала вказаним транспортним засобом суд вважає неспроможними, оскільки вони суперечать матеріалам справи та спростовуються дослідженими в ході її розгляду доказами, а тому розцінюються судом як такі, що надані з метою захисту та уникнення відповідальності за вчинене. На підставі наведених доказів, враховуючи пояснення свідків, суд вважає доведеним той факт, що саме ОСОБА_1 02 липня 2022 року, о 13 год 51 хв, рухаючись в м. Харкові по вул. Ахієзерів, навпроти буд. 16, керувала транспортним засобом MITSUBISHI COLT, оскільки цей факт підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених судом доказів.
При вирішенні питання про наявність в діях порушниці складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження викладених у Протоколі фактів, а ініціатор складення протоколу дійшов помилкових висновків про те, що вчинене ОСОБА_1 діяння містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі наданих доказів, суд приходить до висновку про відсутність події ДТП в розумінні як п. 1.10 ПДР, так і диспозиції ст. 124 КУпАП, оскільки внаслідок наїзду транспортного засобу на бордюр не завдано ні матеріальних збитків третім особам, ні пошкоджень дорожніх споруд або іншого майна.
Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що в цій ситуації відсутні наслідки у вигляді майнової шкоди, завданої діями ОСОБА_1 , а відтак, відсутній і причинно-наслідковий зв'язок між порушеннями ПДР та вказаними наслідками, що є обов'язковою ознакою складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та виключає настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Працівниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що, в свою чергу, передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року у справі № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно якого при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
На переконання суду, дані відображені працівниками поліції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення та необхідності закриття справи з цих підстав.
Керуючись ст. ст. 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО