27 липня 2022 року
м. Київ
справа №380/8892/21
адміністративне провадження №К/990/18413/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 380/8892/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо прийняття рішення про відмову в призначенні, нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, передбаченої п. З ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до пп. «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293;
- визнати протиправним та скасувати Висновок Головного управління Національної поліції у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги від 01.04.2021 складений на підставі Протоколу №5 від 25.03.2020, відповідно до якого відмовлено в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до пп.«в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області повторно розглянути заяву (рапорт) від 05.02.2021 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків шляхом прийняття рішення у порядку, передбаченому розділом IV Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України у Львівській області в порядку, передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293, призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до пп. «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 3 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
18 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 380/8892/21.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 09.03.2022, розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Як вбачається з даних конверту та трекінгу АТ «Укрпошта» касаційну скаргу заявником було направлено до суду 14.07.2022, тобто поза межами встановленого процесуального строку.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення процесуального строку, яке заявник обґрунтовує тим, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції ні ним, ні його представником отримано не було, при цьому, у період дії воєнного стану доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та сервісу «Стан розгляду справ» тимчасово призупинено. Скаржник зазначає, що з оскаржуваною постановою ознайомився 21.06.2022 після того, як 20.06.2022 Державна судова адміністрація України у тестовому режимі відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, а відтак касаційну скаргу подав в межах тридцятиденного строку з дня ознайомлення з нею.
Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені у заяві про поновлення строку, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.
Відповідно до положень статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022, постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022, постановлено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Враховуючи те, що повний текст оскаржуваного судового рішення виготовлено 09.03.2022, то останнім днем строку звернення з даною касаційною скаргою було 08.04.2022, що припадало на час дії в Україні воєнного стану.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску процесуального строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки зазначені обставини є невідворотними та такими, що об'єктивно унеможливлювали своєчасну реалізацію учасника процесу на відновлення свого порушеного права шляхом звернення з даною касаційною скаргою.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Справа № 380/8892/21 розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що вирішення цієї справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також те, що справа становить значний суспільний інтерес, має для нього виняткове значення.
Також скаржник зазначає, що Верховний Суд ще не сформулював висновку щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме щодо того, чи передбачає Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII право особи на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у випадку зміни причин інвалідності з урахуванням раніше виплаченої суми.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.
Питання відповідності позиції суду першої та апеляційної інстанції вищезазначеним висновкам, яке необхідне для формування єдиної правозастосовчої практики, потребує ретельної перевірки, яку неможливо виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому враховуючи предмет даного спору, суть і характер спірних правовідносин, їх суб'єктний склад, предмет доказування, а також проаналізувавши підстави, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, з метою перевірки зазначених обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 330 КАС України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 380/8892/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 у справі № 380/8892/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу № 380/8892/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій
Т.Г. Стрелець ,
Судді Верховного Суду