27 липня 2022 року
м. Київ
справа №580/1830/20
адміністративне провадження №К/990/17256/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №580/1830/20 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії №2 від 12 квітня 2020 року №78 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Черкаської області від 28 квітня 2020 року №124к про звільнення позивача;
поновити позивача на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на момент звільнення;
стягнути з прокуратури Черкаської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Черкаської області від 28 квітня 2020 року №124к про звільнення позивача з посади заступника начальника відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області.
Поновлено позивача на посаді заступника начальника відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Черкаської області з 18 травня 2020 року, або на рівнозначній посаді в Черкаській обласній прокуратурі.
Стягнуто з Черкаської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2020 року до 10 березня 2021 року у розмірі 335085,00 грн з вирахуванням при виплаті встановлених податків, зборів та обов'язкових платежів.
Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в сумі 28035,00 грн з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
05 липня 2022 року позивач вчетверте засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з приписами частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, постанова суду апеляційної інстанції у цій справі прийнята 30 листопада 2021 року, повний її текст складено 30 листопада 2021 року, а касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 05 липня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно із касаційною скаргою скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, на обґрунтування якого вказує, що вперше касаційну скаргу подано 30 грудня 2021 року, тобто в межах строку касаційного оскарження.
Проте ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику в зв'язку з недостатнім обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.
Копію зазначеної ухвали Верховного Суду від 25 січня 2022 року скаржник отримав 07 лютого 2022 року, що підтверджується копією конверта, а також трекінгом даного відправлення з сайту «Укрпошта».
07 лютого 2022 року позивач вдруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто скаржнику в зв'язку з відсутністю підстав касаційного оскарження.
На поштову адресу позивача копія ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2022 року не надходила, 08 червня 2022 року представник позивача отримав наручно дану ухвалу, що підтверджується копією розписки від 08 червня 2022 року.
09 червня 2022 року позивач втретє звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто скаржнику в зв'язку з відсутністю підстав касаційного оскарження.
Копію зазначеної ухвали Верховного Суду скаржник отримав 01 липня 2022 року, що підтверджується копією конверта, а також трекінгом даного відправлення з сайту «Укрпошта».
04 липня 2022 року позивач вчетверте звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року. Просить поновити строк на касаційне оскарження з огляду на те, що ця скарга подається без зайвих зволікань, та що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, та з огляду на введення воєнного стану в Україні.
Розглянувши подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду, посилається на пункти 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Щодо посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що позивач працював прокурором, що у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, тому відсутня необхідність врахування таких доводів скаржника.
Щодо посилань скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд зазначає таке.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
Ураховуючи, що скаржник не обґрунтував необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, а лише фактично висловив незгоду із указаними правовими позиціями, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, відсутня.
Щодо посилань скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України, Суд зазначає таке.
У разі, якщо скаржник уважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
На обґрунтування пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України позивач фактично не погоджується з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою зібраним у справі доказам та просить їх переоцінити, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, межі якого визначені статтею 341 КАС України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, сформованих у справах №640/419/20, №815/1554/17, №280/5009/20.
Доводи скаржника є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах відповідності висновку суду апеляційної інстанції на предмет урахування ним висновків Верховного Суду, сформованих у справах №640/419/20, №815/1554/17, №280/5009/20, щодо застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329, 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №580/1830/20 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу №580/1830/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко