26 липня 2022 року справа № 580/10413/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Петрол” до Головного управління ДПС у в Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вел Петрол” (далі - товариство, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області від 22.09.2021 № 3144737/43913386 про відому в реєстрації податкової накладної № 31008 від 31.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області від 22.09.2021 № 3144738/43913386 про відому в реєстрації податкової накладної № 31009 від 31.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31008 від 31.07.2021 року, складену позивачем - ТОВ “Вел Петрол”, датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме: 13.08.2021 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31009 від 31.07.2021 року, складену позивачем - ТОВ “Вел Петрол”, датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме: 13.08.2021 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 54634 від 06.08.2021 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Петрол” код ЄДРПОУ 43913386 критеріям ризиковості платника податку, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головного управління ДПС у в Черкаській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю “Вел Петрол” код ЄДРПОУ 43913386 з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним дотримані всі законодавчо встановлені вимоги, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідач-1 протиправно не прийняв такого рішення.
Крім того, позивачем зазначено, що він не відповідає жодним критеріям ризиковості, його господарська діяльність відбувається на підставі вимог законодавства, а спірне рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку не містить жодних мотивованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки позову.
23.12.2021 позивач подав суду заяву на усунення недоліків позову.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
10.02.2022 до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що рішенням № 54634 від 06.08.2021 позивача визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості у зв'язку з виявленням здійсненням позивачем операцій з ризиковим платником податків - ТОВ “Денеб-С”.
Крім того, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті з підстав не надання позивачем первинних документів щодо змісту господарських операцій. Зокрема, позивачем для реєстрації податкових накладних не надано декларації та сертифікати відповідності, паспорти якості товару. Тому відповідачі вважають, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача прийняті правомірно, а позовні вимоги є необґрунтованими.
14.02.2022 позивач подав суду відповідь на відзив з аналогічними позовній заяві доводами.
Усною ухвалою від 17.02.2022, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено до 10.03.2022.
Судове засідання, призначене на 10.03.2022, не відбулося у зв'язку із запровадженням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану.
Усною ухвалою від 02.06.2022, занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
20.04.2021 ТОВ “Вел Петрол” уклало з ТОВ “Лівайн Торг” договір поставки № П21-36/ЛТ, предметом якого є поставка позивачем паливно-мастильних матеріалів (бензин, дизельне паливо, газ).
У зв'язку з поставкою від позивача ТОВ “Лівайн Торг” нафтопродуктів за вищевказаним договором, позивачем складено та подано на реєстрацію податкову накладну від 31.07.2021 № 31009 на суму 1116194,66 грн., у т.ч. ПДВ - 186032,44 грн.
13.08.2021 позивач отримав квитанцію відповідно до якої відповідачем податкову накладну від 31.07.2021 № 31009 прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України у зв'язку з тим, що платник податків відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердженні інформації в податковій накладній для розгляду питання її реєстрації.
Також, у зв'язку з поставкою від позивача ТОВ “Лівайн Торг” нафтопродуктів за вищевказаним договором, позивачем складено та подано на реєстрацію податкову накладну від 31.07.2021 № 31008 на суму 3947004,23 грн., у т.ч. ПДВ - 657834,04 грн.
13.08.2021 позивач отримав квитанцію відповідно до якої відповідачем податкову накладну від 31.07.2021 № 31008 прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України у зв'язку з тим, що платник податків відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердженні інформації в податковій накладній для розгляду питання її реєстрації.
За фактом зупинення реєстрації вказаних податкових накладних позивач направив контролюючому органу повідомлення від 15.09.2021 № 3 про надання пояснень та копій документів.
22.09.2021 відповідач прийняв рішення № 3144738/43913386 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2021 № 31009 з підстав ненадання платником податку копій документів: документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Також, 22.09.2021 відповідач прийняв рішення № 3144737/43913386 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.07.2021 № 31008 з підстав ненадання платником податку копій документів: документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Крім того, 06.08.2021 відповідач прийняв рішення № 54634, яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: відповідно до даних ЄРПН виявлено придбання ПК у ризикового контрагента.
Не погоджуючись із рішеннями про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Під час надання оцінки спірним рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних, суд врахував таке.
Згідно з підп. “а”, “б” п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкової накладної та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (далі - Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Суд врахував, що підставою для зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних у відповідних квитанціях зазначено, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Водночас, відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності критеріям ризиковості.
Доводи про віднесення контрагентів позивача до ризикових можуть бути вихідними даними для відповідного аналізу, проте конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, судячи з матеріалів справи, контролюючим органом не створено.
Натомість відповідачем здійснено спробу підмінити такий результат моніторингу та рішення комісії обґрунтуванням у відзиві на даний позов.
При цьому твердження відповідача у відзиві про ймовірність ризиковості операцій, оскільки позивачем товар придбавався у контрагентів, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, суд вважає безпідставним аргументом.
Так, поширення на позивача “ймовірності ризиковості операцій” через стосунки з іншими “ризиковими” платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
Отже, підстави зупинення реєстрації податкових накладних, суд вважає необґрунтованими.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 8 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а, які обов'язкові для врахування судом відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку із встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Суд врахував, що надіслані позивачеві квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили обґрунтованого переліку документів, які мали бути надані позивачем для їх реєстрації.
Згідно з п.п. 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Отже, суд зазначає, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Зі вказаного слідує, що у спірних рішеннях податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.
Суд встановив, що позивачем подавались до контролюючого органу - Головного управління ДПС у Черкаській області документи щодо наявності підстав реєстрації вищевказаних податкових накладних.
Зокрема, позивачем додано копії: договорів поставки, актів приймання-передачі товару, платіжні доручення на оплату товару, договорів перевезення. Крім того, матеріали справи містять сертифікати та декларації відповідності нафтопродуктів, (том 1 а.с. 28-38).
Отже, доводи відповідача про відсутність таких документів є необґрунтованими.
У той же час, сукупність наданих позивачем документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ “Лівайн Торг” щодо поставки товару, наданий позивачем пакет документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку № 1165 переліку і був об'єктивно достатнім для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.
Також, аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Суд врахував, що відсутність певних документів не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки виявлені недостовірності є підставою для здійснення перевірки та прийняття відповідного рішення за її наслідками.
Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Отже, позиція відповідача щодо надання платником податків копій документів згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а в спірних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних, складених позивачем.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 та в постанові від 28.10.2019 у справі № 640/983/19.
На підставі викладеного суд встановив протиправність спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Зважаючи, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті, як установлено вище, неправомірно, а інших підстав для відмови в їх реєстрації суд не вбачає, а тому констатує про наявність підстав для зобов'язання відповідача - Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказані податкові накладні днем їх фактичного подання на реєстрацію.
Стосовно позовної вимоги визнати протиправним та скасувати рішення № 54634 від 06.08.2021 про відповідність позивача п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, суд зазначає таке.
Порядком № 1165 визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд встановив, що рішенням від 06.08.2021 № 54634 позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку № 1165, а саме: відповідно до даних ЄРПН виявлено придбання ПК у ризикового контрагента.
Оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - “Відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Платником не надано достатньої кількості документів для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості”.
Суд зазначає, що відповідачем не наведено у спірному рішенні та відзиві, яких саме документів не вистачає для виключення позивача з переліку ризикових платників з посиланнями на відповідні документи.
Так, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку № 1165) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 у подібних правовідносинах відповідно до яких при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.
У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Суд звернув увагу, що рішенням від 06.08.2021 № 54634 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: відповідно до даних ЄРПН виявлено придбання ПК у ризикового контрагента.
Водночас, відповідачем, в рядку “Податкова інформація” всупереч вимогам Порядку № 1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні, платника, щодо якого були зафіксовані такі операції.
Суд зауважує, що встановлення податковим органом недостовірності інформації у поданих платником податків деклараціях є підставою для проведення податкової перевірки такого платника відповідно до Глави 8 ПК України, а не віднесення платника податків до ризикових.
Отже, рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Також, слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про не доведення відповідачем правомірності рішення від 06.08.2021 № 54634 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Абз. 21 п. 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зважаючи, що рішення від 06.08.2021 № 54634 прийнято неправомірно, суд констатує наявність підстав для зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Підсумовуючи наведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.08.2021 № 54634 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Петрол” критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю “Вел Петрол” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області:
від 22.09.2021 № 3144737/43913386 про відому в реєстрації податкової накладної від 31.07.2021 № 31008;
від 22.09.2021 № 3144738/43913386 про відому в реєстрації податкової накладної від 31.07.2021 № 31009.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Петрол” від 31.07.2021 № 31008 та від 31.07.2021 № 31009 днем їх фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Петрол” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Приват Тім Центр” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Вел Петрол” (18001, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 55а, код ЄДРПОУ 43913386);
2) відповідач 1 - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, код ЄДРПОУ 44131663);
3) відповідач 2 - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 26.07.2022.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК