ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
21 квітня 2010 року 15:20 № 2а-881/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі Бистрик О.С., за участю позивача -ОСОБА_1, представників: позивача -ОСОБА_2, відповідача -Шорського М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:
до
проОСОБА_1
Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
визнання протиправним рішення про відмову у визнанні учасником бойових дій від 27.02.2009 року та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі - ГУВВ МВС України) про визнання недійним рішення комісії ГУВВ МВС України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій щодо відмови у визнанні його учасником бойових дій від 27.02.2009 року, зобов'язання надати статус учасника бойових дій та видати відповідне посвідчення, посилаючись на те, що в період з 17 липня 2006 року по 17 липня 2007 року перебував у тривалому закордонному відрядженні у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово на посаді патрульного 1-го відділення 2-го оперативного взводу. На момент направлення у відрядження та закінчення відрядження, Югославію було віднесено до переліку держав і періодів бойових дій на їх території. Документи, необхідні для отримання статусу учасника бойових дій він не мав змоги подати, оскільки термін відрядження було продовжено до 31 грудня 2007 року. Внесеними 08.11.2007 року змінами до Постанови Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»період, під час якого він перебував на службі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово на посаді патрульного оперативного взводу був виключений з Переліку держав і періодів бойових дій на їх території. Вважає, що йому безпідставно відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що на даний час позивач не має прав на отримання статусу учасника бойових дій, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 року № 1296 період бойових дій на території Югославії визначено з липня 1992 року до 16 червня 1999 року. Позивач перебував у довгостроковому відрядженні в складі миротворчого контингенту на території колишньої Югославії з 17 липня 2006 року по 31 грудня 2007 року та зазначений період не входить в перелік держав і періодів бойових дій на їх території, який надає право на отримання статусу учасника бойових дій, а тому дії комісії, яка розглядала питання визначення статусу учасника бойових дій позивачу та відмовила йому, вважає правомірними. Просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу МВС України від 18.07.2006 року № 388 о/с старшого лейтенанта ОСОБА_1, заступника командира роти в/ч 2260 ГУВВ МВС України було відряджено до Спеціального миротворчого центру Київського національного університету внутрішніх справ та з 17 липня 2006 року терміном на рік направлено в тривале закордонне відрядження до складу Спеціального та Кінологічного миротворчих підрозділів МВС України в Косово.
Згідно протоколу № 1 засідання Комісії Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 27 лютого 2009 року вирішено відмовити ОСОБА_1 у визначенні учасником бойових дій у зв'язку з тим, що держави, в яких велися бойові дії, зазначені в переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63, але в даному переліку не міститься територія і час, які зазначені в документах військовослужбовців.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі -Закон) від 22.10.1993 року з наступними змінами і доповненнями, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
Положенням ч. 1 п. 2 ст. 6 Закону визначено, що учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" від 08.02.1994 року, в редакції чинній на час направлення та закінчення довготривалого відрядження позивача строком на 1 рік (17.07.2006 року - 17.07.2007 року) у Косово, Югославію було віднесено до переліку держав і періодів бойових дій на їх території.
09.07.2007 року позивачу Спеціальним миротворчим підрозділом МВС України, м. Гниляни, Косово, була видана довідка № К1-322/13 про факт перебування з 17.07.2006 року до 17.07.2007 року у закордонному відрядженні у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово (колишня Союзна Республіка Югославія) із зазначенням його права на пільги як учасника бойових дій.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що не мав змоги вчасно подати дану довідку для розгляду питання надання статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення, оскільки змушений був залишитися у складі миротворчого підрозділу до 31 грудня 2007 року.
Як вбачається з наказу МВС України № 938 о/с від 19.07.2007 року старшому лейтенантові ОСОБА_1 було продовжено термін тривалого закордонного відрядження у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово до 15.09.2007 року, а наказом № 1172 о/с від 31.08.2007 року до 31.12. 2007 року.
Постановою КМ України "Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території" від 08.11.2007 № 1296 до вищезгаданої Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" внесені зміни, у зв'язку з чим, період, під час якого позивач перебував на службі в Спеціальному миротворчому підрозділі МВС України в Косово Спеціального миротворчого центру Київського національного університету внутрішніх справ був виключений з Переліку держав і періодів бойових дій на їх території.
Судом встановлено, що первинний строк перебування позивача на службі в Спеціальному миротворчому підрозділі МВС України в Косово, згідно наказу МВС України від 18.07.2006 року № 388 о/с складав 1 рік, у зв'язку з чим йому і була видана довідка № К1-322/13 від 09.07.2007 року, згідно якої позивач має право на пільги як учасник бойових дій.
Зазначена довідка не була своєчасно подана позивачем для прийняття відповідного рішення про визнання його учасником бойових дій, оскільки термін закордонного відрядження було продовжено до 31.12.2007 року.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу необхідно надати статус учасника бойових дій, оскільки на час перебування в закордонному відрядженні в Косово в первинний період з 17.07.2006 року по 17.07.2007 року і на час видачі про це довідки № К1-322/13 від 09.07.2007 року діяла редакція Постанови КМ України від 8 лютого 1994 р. № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою період перебування позивача на службі в Югославії зараховується як період бойових дій на її території.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у судовому засіданні не надано доказів правомірності своїх дій.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати протиправним рішення Комісії Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій щодо відмови позивачу в наданні йому статусу учасника бойових дій та зобов'язати відповідача видати відповідне посвідчення.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Комісії Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій від 27 лютого 2009 року про відмову ОСОБА_1 у визначенні його учасником бойових дій, оформлене проколом засідання комісії № 1 від 27.02.2009 року.
Зобов'язати Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій та видати відповідне посвідчення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 26.04.2010 р.
Суддя А.С. Мазур