ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
25 березня 2010 року 11:20 № 2а-1085/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Бистрик О.С., за участю представників: позивача - Молодчина В.П., відповідача -Мандрика В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості
доДержавного підприємства «Укрриба»
простягнення штрафу в сумі 102 000 грн. 24 коп.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.03.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 102 000грн. 24 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача штраф за неподання звіту про фактичне вивільнення працівників, оскільки відповідачем не виконано обов'язок, встановлений ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»щодо вчасного направлення позивачу списків фактично вивільнених працівників.
Представник відповідача позов заперечив та пояснив, що Державне підприємство «Укрриба»не порушило строків подання звітів, визначених Законом України «Про зайнятість населення», а вчасне направлення на адресу позивача звіту про фактичне вивільнення працівників підтверджується описом вкладення до цінного листа, оформленого належним чином. Також вважає, що твердження позивача ґрунтуються на припущеннях, які не мають жодного фактичного обґрунтування, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.04.2008 року відповідачем було звільнено з роботи 16 осіб на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.
19.02.2008 року філією відповідача подано до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників, згідно якого планувалось вивільнення 21.04.2008 року 19 працівників. Незважаючи на те, що вивільнення 16 осіб відбулося 21.04.2008 року, звіт про фактичне вивільнення цих працівників відповідач надіслав тільки 15.05.2008 року, чим порушив вимоги п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення».
Під час судового розгляду відповідач наголошував на тому, що звіт про фактичне вивільнення працівників 21.04.2008 року було надіслано на адресу позивача 15.05.2008 року повторно, при цьому аналогічний звіт надсилався поштою 23.04.2008 року про, що свідчить запис №59, занесений 22.04.2008 року до журналу реєстрації вихідної документації філії ДП «Укрриба»- Дніпродзержинське НВРГ, та опис вкладення цінного листа завірений 23.04.2008 року поштовим відділенням Засулля, проте суд вважає такі докази відправки неналежними, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 №1115 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), документом, підтверджуючим прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення, є розрахунковий документ - фіскальний чек (касовий чек, квитанція тощо). Опис вкладення в цінний лист, на який посилається відповідач, не є доказом оплати поштових послуг та, відповідно, не підтверджує належне відправлення. З огляду на викладену норму, суд не може прийняти вищевказаний опис вкладення в якості належного доказу.
Крім того, суд не може погодитись з доводами відповідача про своєчасність надсилання звіту на підставі внесення 22.04.2008 року запису №59 до журналу реєстрації вихідної документації, оскільки при огляді вказаного журналу вбачається, що наданий журнал належним чином не оформлений..
Також суд для з'ясування вищенаведених обставин звертався до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» із запитом про надання інформації щодо відправлення 23.04.2008 року листа з оголошеною цінністю з описом вкладення на адресу Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості, проте з відповіді на вказаний судовий запит вбачається, що підтвердити вказане відправлення неможливо. Крім того, аналогічного змісту відповідь була отримана позивачем від поштового відділення Засулля, при цьому було надано роз'яснення, що строки зберігання виробничої документації становить один рік, тобто в разі вчасного звернення відправника до відповідного відділення пошти для отримання інформації щодо підтвердження відправлення цінного листа, така інформація була б надана без буд-яких перешкод, проте відповідач такою можливістю не скористався.
Пунктом 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
Також з урахуванням ч.2 п. 5 ст. 20 вказаного Закону України «Про зайнятість населення», у випадку неподання або порушення строків подання відповідних даних, передбачено штраф у розмірі заробітної плати за кожного вивільненого працівника, а також встановлений порядок та розміри штрафів за невиконання вимог законодавства.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420 затверджено форми звітності № 4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників" та № 4-ПН (факт) "Звіт про фактичне вивільнення працівників" та інструкції щодо їх заповнення.
Форму звітності № 4-ПН (факт) "Звіт про фактичне вивільнення працівників" підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форм власності, подають до центрів зайнятості за місцем своєї реєстрації як платників страхових внесків з метою інформування про фактичне вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням (п. 1 ст. 40 КЗпП). Дана форма звітності подається у десятиденний термін після фактичного вивільнення працівників.
Відповідно до Акту перевірки додержання Закону України «Про зайнятість населення»№17 від 02.07.2008 року Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Полтавського обласного центру зайнятості було встановлено порушення відповідачем вимог п. 5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме: звіт про фактичне вивільнення працівників до центру зайнятості надійшов 15.05.2008 року, тобто з порушенням десятиденного терміну після фактичного вивільнення працівників.
На момент розгляду справи в суді штраф відповідачем не сплачений.
Згідно із частиною 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача та розмір заборгованості, відповідач та його представник суду не надали.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Укрриба»на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (р/р 3717797590008, код 50040500 в ГУДК України в Полтавській області, код 22548262, МФО 831019) штраф в сумі 102000 грн. 24 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 5 квітня 2010 року.
Суддя А.С. Мазур