ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
24 лютого 2010 року 15:05 № 2а-2680/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С., за участю представника позивача -Стовбир О.О., представника відповідача -Пильгун О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
провизнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.11.2008 року № 0004972330/0
Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(на момент розгляду справи Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 11.11.2009 р.) (далі -ПАТ «Страхова група «ТАС») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.11.2008 року № 0004972330/0 за порушення порядку проведення розрахунків (незастосування реєстратора розрахункових операцій) при оформленні страхових полісів в приміщенні пересувного модуля позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було неправомірно винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі того, що відповідач всупереч чинному законодавству ототожнює пересувний модуль з відокремленим підрозділом позивача.
Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідає чинному законодавству України, оскільки позивач не є підприємством, форма та умови проведення діяльності у сфері торгівлі якого включені до Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336, про що свідчить договір оренди земельної ділянки та дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в України»від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Державна податкова інспекція у Новоазовському районі здійснила перевірку пересувного модуля позивача, розташованого за адресою: Донецька область, Новоазовський район, траса митний пост «Новоазовський», за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки був складений Акт (довідка) від 30.09.2008 р. № 0159/26/57/23/30115243.
У ході перевірки встановлено, що оформлення страхових полісів здійснюється у приміщенні модуля за адресою: Новоазовський р-н, траса Ростов-Одеса, митний пост п/п Новоазовський. Прийом готівки від клієнтів здійснюється також у приміщенні модуля, готівка зберігається у сейфі. Підприємство здійснює діяльність у модулі на постійній основі, про що свідчить дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі (надання послуг) від 19.01.2007 р., договір оренди землі від 04.05.2006 р., площа 0,0020 га, трудовий договір (договір доручення) № 38-0144/318/01 від 01.03.2008 р. з агентом (повіреним) ОСОБА_1. За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі (послуг), а саме: непроведення розрахункових операцій через РРО за період з 24.04.2008 р. по 30.09.2008 р., розрахункова книга № 2657001686/1, 2657001686/2, 2657001686/3 з використаними розрахунковими квитанціями з № 107702 по 107750 на суму 14695,70 грн.
За результатами перевірки встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.
На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.11.2008 року № 0004972330/0 у розмірі 73478,50 грн. згідно з п.1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішень відповідача, за результатами якого Державна податкова адміністрація України рішенням від 03.03.09 р. № 1887/6/25-0415 залишила без змін рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 06.11.2008 р. № 0004972330/0 про сплату застосованої до ПАТ «Страхова група «ТАС»штрафної (фінансової) санкції, а скаргу -без задоволення.
Основоположним законом, що визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, відповідно до ст. 1 якого реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95 реєстратор розрахункових операцій -це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат і електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 3 Закону № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок.
Частина 5 статті 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV передбачає, що суб'єкти господарювання (господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку) мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Згідно з ч. 2 ст. 58 Господарського кодексу України відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Серед відомостей щодо юридичної особи в Єдиному державному реєстрі містяться дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.
Стаття 28 вказаного Закону передбачає, що відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код юридичної особи; ідентифікаційний код філії, представництва; повне найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу.
Отже, ураховуючи перелічені вище положення законодавства України, реєстратори розрахункових операцій обов'язкові для застосування юридичними особами та їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При чому інформація щодо відокремлених підрозділів юридичної особи підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Як вбачається із матеріалів справи, місцезнаходженням ПАТ «Страхова група «ТАС»є: м. Київ, просп. Перемоги, 65. Відповідно до п. 3.8. Статуту позивача, в редакції від 10.12.2008 р., позивач може створювати як на території України, так і за її межами філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які можуть наділятися основними засобами та/або обіговими коштами за рахунок майна позивача. Відокремлені підрозділи позивача діють на підставі положень про них, які затверджуються Загальними зборами акціонерів, не є юридичними особами та діють від імені позивача, здійснюючи всі або частину його функцій.
Відповідно до Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.03.2008р., 23.07.2008р., 11.11.2008р. серед філій та регіональних дирекцій, внесених до Єдиного державного реєстру, відсутній відокремлений підрозділ за адресою: Донецька обл., Новоазовський р-н, траса Ростов-Одеса, митний пост п/п Новоазовський.
Таким чином, пересувний модуль, розташований за вказаною адресою, не є відокремленим підрозділом позивача, оскільки відомості про нього не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Матеріалами справи підтверджено, що пересувний модуль є спорудою, виконаною із полегшених конструкцій без улаштування фундаменту та яка може бути, в разі необхідності, переміщена (перевезена) у просторі із збереженням його цільового призначення.
Укладення позивачем договору оренди землі від 04.05.2006р. із Новоазовською райдержадміністрацією Донецької області, предметом якого є передача у тимчасове платне користування (оренду) земельної ділянки для розташування пересувного модуля з метою обслуговування населення, загальною площею 0,0020 га строком на 10 років, відповідає вимогам Земельного кодексу України та чинного законодавства, оскільки використання землі повинно відповідати її цільовому призначенню та забороняється розміщення об'єктів нерухомості чи малих архітектурних форм без урегулювання земельних правовідносин (укладення договорів купівлі-продажу, оренди, тощо).
У відповідності до ст. 10 Закону № 265/95 Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.
Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка») включено до переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про страхування»від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
У матеріалах справи наявний договір доручення № 38-0144/318/01 від 01.03.2008 р., укладений між позивачем та ОСОБА_1.(повірений). У відповідності до п.1.1. даного Договору повірений від імені та за дорученням позивача зобов'язується проводити роботу, пов'язану з укладенням договорів страхування (полісів), підписувати договори страхування (полісів) в межах повноважень, наданих довіреністю, одержувати страхові платежі за договорами страхування (полісами), укладеними за сприяння повіреного.
Таким чином, оформлення страхових полісів страховим агентом, який діяв від імені та за дорученням позивача, у приміщенні пересувного модуля без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідає вимогам чинного законодавства України, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.11.2008р. № 0004972330/0 є необґрунтованим та має бути визнано недійсним.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов висновку, що відповідач по справі не довів правомірність своїх дій, а отже не виконав покладений на нього обов'язок.
Оскільки представник позивача у судовому засіданні не наполягав на відшкодуванні судового збору, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.11.2008 року № 0004972330/0.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2010 року.
Суддя А.С. Мазур