ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
26 січня 2010 року 11:30 № 2а-4695/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Качура І.А., Костенко Д.А., при секретарі Бистрик О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за участю:
позивачів -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідачів -Гаркуші К.Р.
за позовом
до
проОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Державної податкової адміністрації України,
Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової адміністрації України (далі -ДПА України) та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі -ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про зобов'язання Державної податкової адміністрації України знищити інформацію про позивачів із Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів, яка була надана відповідно до Наказу № 602/1226 від 19.10.2004 року та зберегти за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 раніше встановлену форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові), а також щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва здійснювати в подальшому облік позивачів як платників податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові, та за місцем проживання), анулювати в паспорті ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на сторінці № 7 раніше проведений запис та проставлений штамп згідно з Наказом № 602/1226 від 19.10.2004 року про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, знищити інформацію про позивачів з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів, яка була надана відповідно до Наказу № 602/1226 від 19.10.2004 року, та проставити у паспорті позивачок відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, що відповідачами порушено вимоги Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»щодо їх прав на раніше встановлену форму обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові, та за місцем проживання), не бути включеними до державного реєстру та здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
Представник відповідачів проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши подані позивачами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідачів, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва із заявами, в яких просять:
- здійснювати в подальшому облік позивачів як платників податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові, та за місцем проживання);
- анулювати в паспорті ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на сторінці № 7 раніше проведений запис та проставлений штамп згідно з Наказом № 602/1226 від 19.10.2004 року про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера;
- знищити інформацію про позивачів з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів, яка була надана відповідно до Наказу № 602/1226 від 19.10.2004 року;
- проставити у паспорті позивачок відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Посилаючись на «Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових зборів», затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 (далі -Порядок № 602/1226), Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва у своїх відповідях на заяви позивачів зазначила, що для вирішення питань, зазначених у заявах, необхідно підійти з паспортом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.
Також позивачі звернулися до ДПА України із заявою про знищення інформації про позивачів із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, що була надана відповідно до Наказу № 602/1226 від 19.10.2004 року та збереження за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 раніше встановленої форми обліку платників податків (за прізвищем, іменем та по-батькові).
ДПА України у своїх відповідях на заяви позивачів зазначила, що питання щодо відмови від ідентифікаційного номера вирішується відповідно до Порядку № 602/1226 в органах державної податкової служби за місцем реєстрації фізичної особи.
Крім цього, позивачі у своїх заявах до відповідачів прямо зазначають, що не згодні з дією спільного наказу, яким затверджено Порядок № 602/1226.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року, № 320/94-ВР, далі -Закон № 320/94-ВР, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Положеннями Закону № 320/94-ВР прямо передбачена реалізація права відмови від ідентифікаційного номеру шляхом внесення уповноваженими органами відмітки до паспорту. Іншого шляху реалізації такого права законом не передбачено.
Конкретний механізм внесення такої відмітки Закон № 320/94-ВР не визначає. Крім того, зазначеним Законом чітко не визначена раніше встановлена форма обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, яка має бути застосована до осіб, які відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера або просять його скасувати через свої релігійні або інші переконання.
Процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорту громадянина врегульована Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових зборів, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за № 1345/9944.
Зазначений Порядок визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби. Дія Порядку № 602/1226 поширюється як на осіб, у яких наявні ідентифікаційні номери, так і на осіб, у яких вони відсутні.
Підпунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 Порядку № 602/1226 передбачено, що відмітка вноситься до паспорта громадянина України посадовими особами органів внутрішніх справ.
Громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі відсутності в неї ідентифікаційного номера, або особа, яка у разі наявності в неї ідентифікаційного номера, через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, повідомляє про це орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації шляхом подання заяви, форму якої встановлено у додатках 1, 2 до Порядку № 602/1226.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3 зазначеного Порядку, в залежності від свого статусу фізична особа надає відповідний комплект документів: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Після отримання заповненої заяви з додатками посадова особа органу державної податкової служби формує особову справу, перевіряє у термін до 30 календарних днів достовірність поданих даних та за відсутності перешкод надає заявнику довідку форми В3, яка наведена в додатку 3 до Порядку № 602/1226.
З довідкою форми В3 заявник звертається до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації, який вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», форму якої наведено в додатку 4 Порядку № 602/1226.
У розділі 7 Порядку № 602/1226 передбачено, що особа, яка через свої релігійні або інші переконання офіційно відмовилась від ідентифікаційного номера, а через деякий час змінила свої переконання і бажає отримати ідентифікаційний номер, подає до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації паспорт громадянина України, в якому наявна відмітка, та заяву в довільній формі з викладенням свого прохання анулювати попередньо внесену відмітку з метою повторного отримання ідентифікаційного номера. Посадова особа органу державної податкової служби анулює попередньо внесену відмітку шляхом унесення на 7 - 9 сторінки паспорта штампа, форму та зміст якого наведено в додатку 6.
Після скасування (анулювання) відмітки в паспорті фізична особа проходить встановлену процедуру реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, про що їй видається картка фізичної особи - платника податків.
Таким чином, Порядком № 602/1226 передбачено реалізацію права здійснювати платежів без застосування ідентифікаційного номеру шляхом внесення відповідної відмітки до паспорту громадянина та подальшого його обліку за номером та серією паспорту. У разі подальшої зміни релігійних або інших переконань, така особа має право на анулювання попередньо внесеної відмітки з метою повторного отримання ідентифікаційного номера. Чинним Порядком не передбачено анулювання відмітки у паспорті та застосування форми обліку за прізвищем, ім'ям, по-батькові та місцем проживання.
Ураховуючи те, що позивачі вже скористалися правом здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, про що свідчать копії паспортів позивачів із відповідною відміткою, внесеною у відповідності до Порядку № 602/1226, застосування по відношенню до них форми обліку, іншої ніж та, що передбачена названим Порядком, або повторне отримання ідентифікаційного номеру, чинним законодавством України не передбачено.
Отже, позивачами фактично реалізовано законодавчо встановлене право здійснювати будь-які платежі без застосування ідентифікаційного номеру.
Разом з цим, позивачі, не погоджуючись із дією Порядку № 602/1226, вважають його таким, що суперечить Закону № 320/94-ВР та Конституції України. Проте, предметом позовних вимог є визнання права на проживання без ідентифікаційного номеру та зобов'язання вчинити певні дії, а не визнання Порядку № 602/1226 нечинним або його скасування.
Порядок № 602/1226 є чинним на день розгляду справи, був зареєстрований Міністерством юстиції України, його дія розповсюджується на всю територію України і встановлені ним процедури застосовуються до всіх громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера чи відмовляються від ідентифікаційного номера, у разі наявності ідентифікаційного номера.
Законом № 320/94-ВР та зазначеним вище Порядком не передбачено облік громадян, які виявили бажання відмовитись від ідентифікаційного номеру через свої релігійні або інші переконання, за прізвищем, ім'ям, по-батькові та за місцем проживання, а також внесення відмітки щодо здійснення платежів без ідентифікаційного номеру до паспорту органами податкової служби.
Право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, встановлене Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»від 22.12.1994 р. № 320/94-ВР, відповідачами не заперечується.
Технічна процедура оформлення такого права визначена Порядком № 602/1226 і є обов'язковою як для органів державної влади, які здійснюють відповідні дії, так і для громадян.
Зазначені процедури не звужують змісту проголошених прав позивачів, оскільки спрямовані на забезпечення обов'язку кожного сплачувати податки і збори, як то визначено ст. 67 Конституції України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що для задоволення позовних вимог відповідачі повинні вийти за межі законодавчо встановлених повноважень, що є порушенням Конституції України.
Таким чином, реалізація прав позивачів на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів, визначену чинним законодавством України, залежить виключно від них самих, а не від дій чи бездіяльності відповідачів. Скориставшись раніше правом на здійснення платежів без застосування ідентифікаційного номеру шляхом внесення відповідної відмітки до паспорту згідно з Порядком № 602/1226, позивачі фактично вимагають застосування форми обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів, не передбаченої законодавством України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 5 лютого 2010 року.
Головуючий суддя А.С. Мазур
Судді І.А. Качур
Д.А. Костенко