ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
11 лютого 2010 року 15:35 № 15/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів: Качура І.А., Кишинського М.І., при секретарі Бистрик О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідачів -Проходи Ю.В.
за позовом
до
проОСОБА_1
Державної податкової адміністрації України,
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України (далі -ДПА України) та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про зобов'язання Державної податкової адміністрації України скасувати ідентифікаційний номер ОСОБА_1, виключити ідентифікаційний номер позивачки та всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів, здійснювати в подальшому облік позивачки, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання), знищити облікову картку з ідентифікаційним номером, присвоєним ОСОБА_1 та про зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва виключити ідентифікаційний номер ОСОБА_1 та всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів, здійснювати в подальшому облік позивачки, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання), проставити у паспорті позивачки відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою та знищити облікову картку з особистими даними ОСОБА_1, що була заповнена та на підставі якої були внесені дані про неї до Державного реєстру та присвоєний їй ідентифікаційний номер.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачами порушено вимоги Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»щодо її права на раніше встановлену форму обліку без застосування ідентифікаційного номера, не бути включеними до державного реєстру та здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
Представник відповідачів проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачкою не була дотримана процедура, визначена спільним наказом ДПА України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 р. № 602/1226. Також представник відповідачів зазначає, що відповідачі при наданні відповіді не відмовляли позивачці у реалізації права на відмову від ідентифікаційного номера, а лише надали рекомендацію щодо порядку отримання відмітки у паспорті про право здійснювати платежі без застосування ідентифікаційного номеру.
Представником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було заявлено клопотання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 4 ст. 157 КАС України та тим, оскільки спільний наказ ДПА України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 р. № 602/1226 був предметом розгляду в аналогічних справах. Проте суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ст. 157 КАС України, оскільки представник відповідача посилається на справи щодо визнання незаконним вищезазначеного спільного наказу, в той час як предметом розгляду у даній справі є зобов'язання ДПА України та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вчинити певні дії індивідуального характеру по відношенню до позивачки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва із заявою від 30.10.2008 р., у якій просить:
- поставити в паспорті позивачки відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою;
- зберегти за нею раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по-батькові);
- виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер та загальні відомості заявника;
- знищити облікову картку з особистими даними заявника, що була заповнена та на підставі якої були внесені дані про нього та присвоєно йому ідентифікаційний номер до Державного реєстру.
Посилаючись на «Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових зборів», затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 (далі -Порядок № 602/1226), Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва у своїй відповіді на заяву позивачки зазначила, що у своїй діяльності щодо відмови від ідентифікаційних номерів фізичними особами керується вище зазначеним Порядком.
Суд звертає увагу на те, що позивачкою була подана заява, форма якої не відповідає додатку 1 та додатку 2 до Порядку № 602/1226. Крім цього, позивачка у своїй заяві до відповідачів прямо зазначає, що не згодна з дією спільного наказу, яким затверджено Порядок № 602/1226.
Позивачка звернулась до ДПА України із заявою від 30.10.2008 року про ліквідування свого ідентифікаційного номеру в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, виключення з інформаційного фонду відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер позивачки та загальних відомостей про неї, що містяться у зазначеному Державному реєстрі, а також про знищення облікової картки з особистими даними, що були внесені до Державного реєстру.
Розглянувши звернення ОСОБА_1, ДПА України в листі від 17.11.2008 р. зазначила, що питання щодо відмови від ідентифікаційного номера може бути вирішене відповідно до Порядку № 602/1226 в органах державної податкової служби за місцем реєстрації фізичної особи. У зв'язку з чим, позивачці було роз'яснено порядок внесення до паспорту відмітки щодо права здійснення платежів без застосування ідентифікаційного номеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року, № 320/94-ВР, далі -Закон № 320/94-ВР, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Положеннями Закону № 320/94-ВР прямо передбачена реалізація права відмови від ідентифікаційного номеру шляхом внесення уповноваженими органами відмітки до паспорту.
Конкретний механізм внесення такої відмітки Закон № 320/94-ВР не визначає. Крім того, зазначеним Законом чітко не передбачено раніше встановленої форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, яка має бути застосована до осіб, які відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера або просять його скасувати через свої релігійні або інші переконання.
Процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорту громадянина врегульована Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових зборів, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 року № 602/1226 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за № 1345/9944.
Зазначений Порядок визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби. Дія Порядку № 602/1226 поширюється як на осіб, у яких наявні ідентифікаційні номери, так і на осіб, у яких вони відсутні.
Підпунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 Порядку № 602/1226 передбачено, що відмітка вноситься до паспорта громадянина України посадовими особами органів внутрішніх справ.
Громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі відсутності в неї ідентифікаційного номера, або особа, яка у разі наявності в неї ідентифікаційного номера, через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, повідомляє про це орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації шляхом подання заяви, форму якої встановлено у додатках 1, 2 до Порядку № 602/1226.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3 зазначеного Порядку, в залежності від свого статусу фізична особа надає відповідний комплект документів: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Після отримання заповненої заяви з додатками посадова особа органу державної податкової служби формує особову справу, перевіряє у термін до 30 календарних днів достовірність поданих даних та за відсутності перешкод надає заявнику довідку форми В3, яка наведена в додатку 3 до Порядку № 602/1226.
З довідкою форми В3 заявник звертається до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації, який вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», форму якої наведено в додатку 4 Порядку № 602/1226.
Позивачка, не погоджуючись з дією Порядку № 602/1226, вважає його таким, що суперечить Закону та Конституції України. Разом з тим предметом позовних вимог є визнання права на проживання без ідентифікаційного номеру, а не визнання Порядку № 602/1226 нечинним або його скасування.
Порядок № 602/1226 є чинним на день розгляду справи, був зареєстрований Міністерством юстиції України, його дія розповсюджується на всю територію України і встановлені ним процедури застосовуються до всіх громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера чи відмовляються від ідентифікаційного номера, у разі наявності ідентифікаційного номера.
Законом № 320/94-ВР та зазначеним вище Порядком не передбачено облік громадян, які виявили бажання відмовитись від ідентифікаційного номеру через свої релігійні або інші переконання, за прізвищем, ім'ям, по-батькові та за місцем проживання, а також внесення відмітки щодо здійснення платежів без ідентифікаційного номеру до паспорту органами податкової служби.
Право позивачки здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, встановлене Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 р. № 320/94-ВР, відповідачами не заперечується.
Технічна процедура оформлення такого права визначена Порядком № 602/1226 і є обов'язковою як для органів державної влади, які здійснюють відповідні дії, так і для громадян.
Зазначені процедури не звужують змісту проголошених прав позивачки, оскільки спрямовані на забезпечення обов'язку кожного сплачувати податки і збори, як то визначено ст. 67 Конституції України.
Позивачка не позбавлена можливості реалізувати своє право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, дотримавшись процедури встановленої Порядком.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що для задоволення позовних вимог відповідачі повинні вийти за межі законодавчо встановлених повноважень, що є порушенням Конституції України.
Таким чином, реалізація прав позивачки на альтернативну законодавчо встановлену форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності відповідачів. Позивачка, необґрунтовано відмовляючись від дотримання Порядку № 602/1226, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів. Відповідачами це право позивачки не було порушене, а його нереалізація зумовлена власною поведінкою позивачки.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 18 лютого 2010 року.
Головуючий Суддя А.С. Мазур
Судді І.А. Качур
М.І. Кишинський