ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
13 січня 2010 року 09:42 № 2а-602/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик А.С., за участю представника позивача - Горбатенка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСС»
про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 87183 грн. 00 коп.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13 січня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 18 січня 2010 року.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі -ДПІ у Шевченківському районі міста Києва) звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСС»(далі - ТОВ «КОСС») штрафних (фінансових) санкцій в сумі 87183 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994 р. із змінами та доповненнями (далі -Закон № 185/94), а саме: неотримання товару у строки, встановлені Законом № 185/94, відповідно до імпортного контракту від 20.03.2006 р. № 1-б/N на загальну суму 12654,50 євро.
Податковий орган стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі -Закон № 2181) заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку представників у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
ТОВ «КОСС»зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.10.2002 р., код ЄДРПОУ 32212340, та взяте на облік як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.
Податковим органом була проведена виїзна позапланова перевірка щодо дотримання відповідачем вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно з імпортним Контрактом від 20.03.06р. № 1-б/N за період з 20.03.06р. по 26.06.07р., за результатами якої складено Акт від 05.07.07р. № 109/2202/32212340.
Зазначеною перевіркою встановлено, що відповідачем на стороні покупця був укладений контракт від 20.03.2006р. № 1-б/N з продавцем - нерезидентом «Laboratoire NUXE»Company (Франція).
Статтею 2 Закону № 185/94 (в редакції, чинній на період, що перевірявся) передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
На виконання вимог зазначеного контракту відповідач 07.04.2006 року перерахував грошові кошти на користь продавця - нерезидента «Laboratoire NUXE»Company (Франція) у загальному розмірі 12654,50 євро, що в гривневому еквіваленті склало 78680,11 грн. Граничний термін отримання товару -06.07.2006 року.
На момент проведення перевірки товар не надійшов на територію України. Отже, існує дебіторська заборгованість по контракту від 20.03.2006р. № 1-б/N з нерезидентом «Laboratoire NUXE»Company (Франція) (далі - Контракт) у розмірі 12654,50 євро (78680,11 грн.).
Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 р. № 15-93 (далі - Декрет № 15-93) встановлено зобов'язання резидентів щодо обов'язкового декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, у порядку та терміни, встановлені Національним банком України.
Відповідачем не були подані Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, за ІІІ та IV квартал 2006 року.
Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, за І квартал 2007 року була подана відповідачем до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, але з порушенням, встановлених для подачі строків. Відповідно до зазначеної декларації відповідач задекларував кошти у розмірі 12654,50 євро, як такі, що перераховані за кордон по Контракту, по якому на звітну дату перевищені терміни розрахунків.
Таким чином, відповідно до результатів перевірки встановлено порушення відповідачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р., а саме: неотримання товару в строки, встановлені даним законом, на загальну суму 12654,50 євро, а також вимог ст. 9 Декрету № 15-93, а саме: порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна.
Відповідно до ст. 4 Закону № 185/94 (в редакції, чинній на період, що перевірявся) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Пунктом 2.7. Положення «Про валютний контроль», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. № 49, передбачена відповідальність резидентів за порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходиться за межами України, у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
На підставі зазначеного акта перевірки позивачем були винесені наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001672202/0 від 18.07.07р. та № 0001682202/0 від 18.07.07р., відповідно до яких нараховані пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства України у сумі 86673,00 грн. (кількість днів прострочення -355 днів) та штрафні санкції за порушення вимог діючого валютного законодавства України у сумі 510,00 грн.
Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі -Закон № 2181) перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 на адресу ТОВ «КОСС»було направлено першу податкову вимогу № 1/6315 від 23.08.2007 р. з повідомленням про вручення. Разом з тим, ураховуючи неможливість вручення посадовим особам відповідача вказаної вимоги, податкову вимогу було розміщено на дошці податкових оголошень, що підтверджено відповідним актом від 11.10.2007р. № 2606. Друга податкова вимога № 2/8274 від 12.11.2007 р. також не була вручена відповідачу та була розміщена на дошці податкових оголошень відповідно до акту від 11.03.08р. № 566.
Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі 87183,00 грн.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням наведеного суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181.
Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОСС»(код ЄДРПОУ 32212340) заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям в розмірі 87183 (вісімдесят сім тисяч сто вісімдесят три) грн. 38 коп. на користь державного бюджету (р/р № 31118105700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача: ГУДК у м.Києві, МФО 820019, код платежу 21081000).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя А.С. Мазур