Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 липня 2022 року Справа№200/2698/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові перерахувати та виплатити пенсію відповідно до довідки, виданої сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області”, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України №2011-XII від 20.12.1991 "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №160/8324/19 від 05.03.2019;
- зобов'язати відповідача здій снити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки, виданої сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” від 05.07.2021 № 33/25-1594, із урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військово службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України №2011- XII від 20.12.1991 року "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №160/8324/19 від 05.03.2019, з урахуванням вже виплачених сум пенсії, виходячи із відповідних сум грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 01.12.2019 без обмеження будь-яким строком, з урахуванням проведених ви плат, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
Позов обґрунтовував тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» на підставі рішення Верхового Суду від 17.12.2019 в справі №160/8324/19 підготувала та надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку від 05.07.2021 № 33/25-1594 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення йому обчислення та перерахунку з 01.12.2019 року основного розміру його пенсії.
Між тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не провело перерахунок за оновленою довідкою у зв'язку з тим, що на час розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії повідомлень щодо необхідності підготовки списків осіб пенсії яких підлягають перерахункам, від Пенсійного фонду України та уповноважених структурних підрозділів відповідних відомств не надходило , а тому підстави для проведення перерахунку пенсій відсутні.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку його пенсії з 01.12.2019 такими, що порушують його пенсійні права.
При цьому відповідачем на враховано рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 (№Пз/9901/20/19).
Відповідач відзиву до судового засідання 05.07.2022 не надав.
Зі змісту статті 79 КАС України вбачається, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.
Таким чином, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову.
Ухвалою суду від 15.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
05.07.2021 Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» на підставі рішення Верхового Суду від 17.12.2019 в справі №160/8324/19 підготувало довідку №33/25-1594 про розмір грошового забезпечення позивача.
Листом Головного управління ПФУ в Донецькій області від 07.12.2021 відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за довідкою від 05.07.2021 №33/25-1594 у зв'язку з відсутністю підстав передбачених ст.63 Закону №2262.
Позивач не погодившись з рішенням відповідача звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі-Закон № 2262-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови КМУ №103 від 21.02.2020 (надалі Постанова № 103), передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, по адміністративній справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Таким чином, зміни, внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін та до якої входили наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання "заслужений" чи "народний", доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.
Крім того, пунктом 3 Постанови № 103 встановлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно з п. 5 Постанови № 103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 набрало законної сили 19.11.2019.
У вказаних рішеннях суди дійшли висновку, що пункт 3 Постанови КМ України №103, передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016. За таких обставин оскаржуваний пункт 3 постанови №103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно ч. 2ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З урахуванням наведеного вище, суд зауважує, що позивач після скасування в судовому порядку п. 3 Постанови № 103 набув право на врахування всіх видів грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №988, яка набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських,наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку №260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку №260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку №260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку №260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку №260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку №260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку №260).
Крім того, пунктом 13 Порядку №260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Таким чином, починаючи з 19.11.2019 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним судовим рішенням у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, - саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановами №988 і №260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Суд застосовує, як норми прямої дії, ч. 2 ст.3, ст.8, ст.19, ст.46, ч.ч. 1 та 2 ст.55 Основного Закону України та ст.ст.43,63 Закону №2262-ХІІ, оскільки після набрання чинності судовими рішеннями у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18 держава, в особі її органів виконавчої влади, не вчинила жодних дій на відновлення порушених прав осіб, в тому числі і позивача, які були порушенні внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 103 від 21.02.2018 в частині її положень, які в подальшому визнані нечинними.
Суд зауважує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, доводи позивача не було спростовано відповідачем.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у листопаді 2019 року у позивача виникло право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановами № 988 і № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним судовим рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019 - саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановами №988 і №260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Щодо позовних вимог про здійснення виплати пенсії однією сумою суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.52 Закону № 2262-ХІІ визначено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно частини 1 ст. 55 Закону № 2262-ХІІ, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Враховуючи, що заборгованість виникає після перерахунку пенсії, суд дійшов висновку, що вимоги в частині виплати заборгованості, яка склалася внаслідок перерахунку пенсії одним платежем є передчасними та не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів суд зазначає наступне.
При нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати слід керуватися Законом № 2050-III, Порядком № 159.
Стаття 1 Закону № 2050-III визначає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
За змістом наведених норм обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 520/34/17 дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Суд зазначає, що відповідачем ще не здійснено перерахунок та виплату пенсії, оскільки вказане є спірним питанням у справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з компенсацією втрати частини доходів є передчасними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2020 у справі №200/10820/19-а, від 18.09.2018 у справі № 522/535/17, №818/1429/17 від 25.04.2019 та у справі №818/1393/17 від 12.11.2019, від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, від 16.04.2020 року у справі № 220/11292/19-а, від 21 січня 2021 року у справі №160/35/20; від 21 грудня 2020 року у справі №520/2226/19; від 11 грудня 2020 року у справі № 200/10820/19-а.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн. відповідно до квитанції від 09.02.2022.
Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 500 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за довідкою Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області від 05.07.2021 № 33/25-1594.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” від 05.07.2021 № 33/25-1594, із урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 500,00 гривень.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 26.07.2022.
Суддя І.Г. Аляб'єв