Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 липня 2022 року Справа№200/157/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
05 січня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він зареєстрований як внутрішньо переміщена особа у Святошинському районі м.Києва з 4 березня 2021 року. 29 грудня 2021 року йому стало відомо про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи у грудні 2021 року. При цьому, відновлено дію попередньої довідки ВПО від 29.05.2017 року №3010-14260, відповідно до якої він зареєстрований у Шевченківському районі м.Києва за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, у зв'язку з чим змушений був звернутися до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 січня 2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/157/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У строк, встановлений судом, відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа з 04.03.2021 року за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 . Спеціалістами управління 10.12.2021 року проведено перевірку фактичного місця проживання/перебування позивача за адресою, вказаної в заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. За результатом перевірки, відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї позивача від 10.12.2021 року було з'ясовано, що позивач за зазначеною адресою не проживає. Під час перевірки, зі слів сусідів, було з'ясовано, що у даному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться офіс, а позивача сусіди ніколи не бачили. Враховуючи означене, рішенням Управління від 14.12.2021 року №204/35-01/03 скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.03.2021 року №3008-5000345141 та внесені відомості про це до Єдиної інформаційної бази даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
8 лютого 2022 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, позивачем надано заперечення на відзив відповідача, в яких зазначає, що відповідно до висновку Будівельної лабораторії КП «Київжитлоспецексплуатація» Київської міської державної адміністрації приміщення за адресою: АДРЕСА_2 може використовуватись як житло та для проживання.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, НОМЕР_2 ), відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
З 04.03.2021 року позивача зареєстровано в Управлінні соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації як внутрішньо переміщену особу, що підтверджується довідкою №3008-5000345141 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 207856381), за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстровано об'єкт нерухомого майна: квартира, об'єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 10.12.2021 року, спеціалістами відділу контролю соціальних виплат та їх цільового використання було відвідано адресу: АДРЕСА_2 з метою підтвердження проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на обліку як ВПО. Під час перевірки було з'ясовано зі слів сусідів, що у квартирі АДРЕСА_4 , гр. ОСОБА_1 ніколи не бачили. При намаганні відвідати кв. АДРЕСА_4 , двері ніхто не відчинив.
Рішенням Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.12.2021 року №204/35-01/03 скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи громадянину ОСОБА_1 №3008-5000345141 від 04 березня 2021 року та внесено про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про взяттих на облік внутрішньо переміщених осіб.
29 грудня 2021 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про надання інформації щодо причин скасування довідки ВПО №3008-5000345141 від 04 березня 2021 року.
Листом від 6 січня 2022 року №205/35-01/03, Управлінням соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації за результатом розгляду звернення позивача повідомлено про те, що за результатами перевірки спеціалістами відділу контролю соціальних виплат та їх цільового використання 10.12.2021 його місця фактичного проживання за вказаною в заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, було встановлено, що він за зазначеною адресою не проживає, що дає підстави вважати про завідомо недостовірні відомості про фактичне місце проживання/перебування. У зв'язку з чим було прийнято рішення 14.12.2021 року № 204/35-01/03 про скасування довідки ВПО №3008-5000345141 від 04 березня 2021 року.
До матеріалів справи позивачем надано Звіт про проведення технічного обстеження нежитлового приміщення №110 в житловому будинку АДРЕСА_5 , складеного Будівельною лабораторією КП «Київжитлоспецексплуатація» Київської міської державної адміністрації, з пункту 2 Висновків та рекомендацій якого вбачається, що в обстежуваних приміщеннях відсутні деформаційні пошкодження, наявні необхідні зручності та під'єднання приміщень до комунальних мереж, можна зробити висновок, що обстежувані приміщення можуть використовуватися як житлова квартира.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби. Серед таких особливих потреб - доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема адресних програм для внутрішньо переміщених осіб, тощо. Очевидно, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.
Статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання (номер витягу: 8036-556288-2017), місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 .
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Таким чином, зазначеною нормою визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких скасовується дія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зокрема, подання завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
З наведеного вбачається, що з часу набрання чинності вказаним Законом, а саме з 13 січня 2016 року, проставляння територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не передбачено законом, оскільки саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб. На структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509).
Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника, зокрема, відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання.
Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.
Пунктом 7-1 Порядку № 509 визначено, що у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб. Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці. Уповноважений орган на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.
Однак, нормами чинного законодавства України не встановлено чіткого поняття «завідомо недостовірні відомості» і не окреслює фактичних ознак, які вказують на недостовірність відомостей. Встановлюються тільки ознаки недостовірності, які можуть бути спростовані (ст.277 ЦК України).
Крім того, поняття «завідомо недостовірні відомості» вказують на обов'язковий умисел особи, яка подає відомості, які не відповідають дійсності. При цьому умисел такої особи не є юридичною презумпцією, а тому «завідомо недостовірність відомості» повинна бути перевірена судом на предмет її достовірності та недостовірність.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» 11 грудня 2003 року № 1382-IV документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.
Відповідно до частини першої Розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в абзаці дев'ятому статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» слова «довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» виключено.
Пунктом 4 частини 2 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» доповнена частина 1 статті 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка наголошує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до приписів ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Як вбачається зі змісту рішення Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.12.2021 року №204/35-01/03 "Про скасування дії довідки громадянину ОСОБА_1 ", довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 скасована на підставі п.5 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Відповідно до пп. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала завідомо недостовірні відомості.
Однак до суду не надано жодних доказів подання ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей.
Інформація, яка зазначена в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 10.12.2021 року про те, що на момент перевірки особа ВПО була відсутня, не є беззаперечним доказом того, що позивач повернувся до покинутого місця постійного проживання чи надав завідомо недостовірні відомості.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що за позивачем зареєстровано інші об'єкти житлової нерухомості, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача на показання сусідів з огляду на те, що останні не є уовноваженими на те органами, визначеними пунктом 7-1 Порядку № 509.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 14.12.2021 року №204/35-01/03 про скасування позивачу дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб підлягає задоволенню.
Відповідно до п.7-1 Порядку № 509 рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
Уповноважений орган на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.
Оскільки відповідач прийняв протиправне рішення від 14.12.2021 року №204/35-01/03 про скасування довідки ВПО ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року №3008-5000345141 та відповідно до зазначеного пункту Порядку № 509 невідкладно вніс до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки, суд дійшов висновку про те, що відновленням порушеного права позивача є зобов'язання відповідача відновити дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 04 березня 2021 року №3008-5000345141 стосовно ОСОБА_1 та внести інформацію щодо його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. квитанція від 29.12.2021 року №6514-8878-0203-1158, у розмірі 908,00 грн. квитанція від 29.12.2021 року №3632-8202-6438-3879 та у розмірі 681,00 квитанція від 29.12.2021 року №8746-5769-5224-9065.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.
Згідно частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Надмірно сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 681,00 грн може бути повернута йому за ухвалою суду за його клопотанням відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.12.2021 року №204/35-01/03 про скасування ОСОБА_1 дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 04 березня 2021 року №3008-5000345141.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації відновити дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 04 березня 2021 року №3008-5000345141стосовно ОСОБА_1 та внести інформацію щодо його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень) 00 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 липня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Е. Абдукадирова