Справа № 639/1431/22 Номер провадження 11-сс/814/688/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
18 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
затриманого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 , поданої в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06 червня 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 про перевірку наявності підстав для подальшого тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 05 серпня 2022 року затриманому:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Республіки Таджикистан, який розшукується компетентними правоохоронними органами Ремпубліки Таджикистан, для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК Республіки Таджикистан.
Приймаючи таке судове рішення слідчий суддя врахував вимоги ч.2 ст.585 КПК України та наявність: відомостей про те, що ОСОБА_8 був оголошений в міжнарожний розшук каналами МОКП Інтерпол, у зв'язку з його ухиленням від органів слідства та 20.05.2021 судом Аштського району, Согдійської області, Республіки Таджикистан відносно ОСОБА_8 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі засудження, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення за законодавством України є особливо тяжким злочином і екстрадиційним; вік та стан здоров'я ОСОБА_8 , щодо якого відсутня інформація про наявність тяжких захворювань чи інвалідності; має у власності будинок у с.Знаменка Харківського району, одружений, має 3 малолітніх дітей.
З даним рішенням не погодився захисник-адвокат ОСОБА_7 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.06.2022 та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_7 зазначає, що кримінальне переслідування ОСОБА_8 є фальсифікованим та здійснюється з релігійних мотивів і є необгрунтованим.
Стверджує, що ОСОБА_8 до «Ісламська партія Туркестану» не вступав і не є її членом, а на території України знаходиться на законних підставах з 2019 року, має незадовільний стан здоров'я, потребує стаціонарного лікування.
Звертає увагу, що переслідування ОСОБА_8 пов'язано з тим, що він подав пакет документів на отримання громадянства України та особисто надіслав заяву про відмову від громадянства Республіки Таджикистан, а також ОСОБА_8 подав заяву до ГУ ДМС України про визнання його біженцем, таким чином його видача не можлива, оскільки він перебуває в статусі отримання біженства.
Заслухавши доповідь судді, затриманого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.1,2 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року, яка була ратифікована Законом України № 43/98-ВР від 16.01.1998 року закріплено зобов'язання сторін видавати одна одній, з урахуванням положень та умов викладених в Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою. Видача правопорушника проводиться за дії, які відповідно до законодавства обох держав є злочинами.
Частиною 1 ст.61 Конвенції «Про правову допомогу і правові відношення в цивільних, сімейних і кримінальних справах" від 22.01.1993 року передбачається, що особа, яка потребує видачі, за клопотанням може бути взята під варту і до отримання вимоги про видачу.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вирішення питання про її видачу (екстрадиційного арешту) та порядок застосування такого запобіжного заходу регламентований ст. 584 КПК України.
Згідно з вищевказаною нормою, після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.
Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подається копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України, документи про громадянство особи та наявні матеріали екстрадиційної перевірки. Матеріали, що подаються слідчому судді, мають бути перекладені державною мовою або іншою мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 4 ст. 584 КПК України, при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями КПК України та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України .
Згідно з ч. 7 ст. 584 КПК України, після одержання клопотання слідчий суддя встановлює особу, пропонує їй зробити заяву, перевіряє запит про видачу та наявні матеріали екстрадиційної перевірки, вислуховує думку прокурора, інших учасників.
Частиною 8 ст.584 КПК України визначено, що при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надйшов запит про видачу.
Згідно з ч. 10 ст. 584 КПК України, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців.
Відповідно до ч. 11 ст. 584 КПК України у межах строку екстрадиційного арешту слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або його звільнення.
З матеріалів справи вбачається, що до Харківської обласної прокуратури надійшло повідомлення про затримання 11.11.2021 ВКП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області у порядку ст.ст.208, 582 КПК України громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_8 , який розшукується компетентними органами Республіки Таджикистан для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.187 Кримінального кодексу Республіки Таджикистан (організація злочинного угрупування (злочинної організації).
Міра запобіжного заходу ОСОБА_8 обрана 20.05.2021 судом Аштського району, Согдійської області, Республіки Таджикистан у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з ухиленням ОСОБА_8 від правоохоронних органів 14.05.2021 його оголошено у розшук, а 04.10.2021 - у міжнародний розшук каналами МОКП Інтерпол.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.11.2021 до ОСОБА_8 застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 17.12.2021 стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ( екстрадиційний арешт) на 60 діб.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 07.04.2021 перевірено наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою ( екстрадиційний арешт) на 2 місяці.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_8 Офісом Генерального прокурора відповідно до ст. 587 КПК України доручено Харківській обласній прокуратурі.
На даний час триває екстрадиційна перевірка.
Інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення за законодавством України є екстрадиційним, а саме ч.2 ст.187 КК Республіки Таджикистан відповідає ч.1 ст.258-3 КК України. Санкція за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
Отже, відповідно до ч.1 ст.2 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957року зазначене кримінальне правопорушення є екстрадиційним, адже передбачає покарання у виді позбавлення волі більше одного року.
Строки давності притягнення ОСОБА_8 до відповідальності за вчинений ним злочин, відповідно до законодавства запитуючої сторони, не закінчилися.
Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_8 не є громадянином України та не має статусу біженця.
Визнаючи наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_8 під вартою, слідчий суддя виходив з того, що існує необхідність у подальшому перебуванні останнього під екстрадиційним арештом, оскільки ОСОБА_8 розшукується компетентними органами Республіки Таджикистан за вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 584 КПК України, при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями КПК України та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а екстрадиційний арешт застосовується, як то визначено в п. 10 ст. 584 КПК України, до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. У межах цього строку, згідно з ч. 11 ст. 584 КПК України, слідчий суддя за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
Одночасно слідчий суддя при вирішенні даного питання має керуватися і положеннями частин першої та другої статті 585 КПК України. Зокрема, у разі наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом). При цьому слідчий суддя обов'язково має врахувати:
- відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючої сторони та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
- тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень і усталеної судової практики;
- вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
- міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Так, при постановленні ухвали слідчим суддею дотримані вимоги норм КПК України, Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя, відповідно до вимог ч.8 ст.584 КПК України, не досліджуючи питання про винуватість та не перевіряючи законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно ОСОБА_8 , перевірив наявність обставин, які згідно зі ст. 584 КПК України є підставою для застосування та продовження екстрадиційного арешту.
Аналізуючи матеріали провадження, апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді, оскільки на цьому етапі провадження, враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення , а також тієї обставини, що екстрадиційна перевірка ще триває - зберігається необхідність застосування тримання під вартою в межах екстрадиційного арешту.
На переконання апеляційного суду на цьому етапі провадження слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризику переховування від компетентних органів України, так і від компетентних органів іноземної держави та для забезпечення виконання затриманим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки на території України: має дружину та трьох малолітніх дітей, посилання захисника та те, що ОСОБА_8 наразі отримує статус особи, що потребує додаткового захисту в України, та вважає, що на цей час лише такий запобіжний захід як тримання під вартою є достатнім для запобігання можливим спробам останнього переховуватись, з метою уникнення передачі його компетентним органам Респубіки Таджикистан.
Отже, обставини, які, відповідно до вимог ст.585 КПК України, дають підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, апеляційним судом, на цей час, не встановлено.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді, на час апеляційного розгляду, не спростовують висновків слідчого судді.
Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання прокурора, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які існували на час розгляду клопотання судом, що підтверджені відомостями, дослідженими, у відповідності до вимог КПК України , а тому апеляційна скарга з викладеними у ній доводами задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст. ст. 176 - 178, 194, 196, 376, 404, 405, 407, 422, 585 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 ,- залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06 червня 2022 року щодо ОСОБА_8 -без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4