Справа № 552/2482/22 Номер провадження 11-сс/814/732/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 липня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання - ОСОБА_5 ,
за участю:
захисника - ОСОБА_6
підозрюваного- ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 14 червня 2022 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, а саме до 09 серпня 2022 року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Балаклія Харківської області, громадянину України, не одруженому, освіта середня спеціальна, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому.
Одночасно визначено підозрюваному заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 358 950 гривень.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, та неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб запобігти встановленим вище ризикам.
При визначенні застави підозрюваному у сумі 358 950 гривень, слідчий суддя врахував положення ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України, вказавши, що саме такий розмір застави може гарантувати виконання ОСОБА_7 , покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 14 червня 2022 року та обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Свої вимоги апелянт мотивує, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч.2 ст.307 КК України є необгрунтовиним та таким, що містить невірну кваліфікацію.
Зазначає, що ОСОБА_7 не мав наміру збувати наркотичний засіб, а а придбав канабіс для особистого вжитку.
Стверджує, що ОСОБА_7 є особою, раніше не судимою, має постійну реєстрацію у м.Харкові, неофіційно працює, піклується за матір'ю пенсійного віку.
Вказує про відсутність ризиків, передбачених п.1,3 ч. 1 КПК України та не погоджується з визначеним розміром застави.
Прокурор ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, попередньо надіславши до суду клопотання про здійснення судового розгляду без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 , вивчивши матеріали провадження за клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , колегія суддів дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
З матеріалів вбачається, що в провадженні СВ ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування за №12022221180000627 від 10.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Так, 10.06.2022 року близько 18.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік будинку №170 по проспекту Олександрівському в м.Харків, зберігав при собі 56 зіп-пакетів із особливо небезпечною наркотичною речовиною рослинного походження темно-бурого кольору, обіг якої заборонено, плануючи розшукати місце, де можна залишити особливо небезпечний наркотичний засіб для подальшого його збуту іншим особам. Проте не довів свої дії до кінця, будучи затриманий співробітниками УБН в Харківській області ДБН НПУ сумісно з співробітниками ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області.
11.06.2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
14 червня 2022 року старший слідчий ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_9 , за погодженням прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді Київського районного суду м.Полтава, з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також неможливістю запобігти вказаним вище ризикам шляхом застосування відносно ОСОБА_7 інших більш м'яких запобіжних заходів.
Так, слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, застосував ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відповідно до ч.3 ст.183 КПК України одночасно визначив підозрюваному заставу у сумі 358 950 гривень з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
З матеріалів провадження вбачається, що необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 учасниками провадження не оскаржується.
У свою чергу, розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину-незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів; особи підозрюваного:не працевлаштований, раніше не судимий, не має стійких соціальних зв'язків, а також неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, щоб запобігти встановленим вище ризикам.
При цьому, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку та зазначено вище.
У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді у частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні зазначених у клопотанні ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, наявні у матеріалах провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні та доведені прокурором в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 178 КПК України, колегія суддів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 злочину та дані про особу підозрюваного, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатний забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
З викладеного вбачається, що слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею у судовому засіданні.
На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі, як просить апелянт.
Одночасно застосувавши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України визначив підозрюваному заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 358 950 гривень та мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_7 було вчинено тяжкий злочин в умовах воєнного стану і колегія суддів, з даним рішенням погоджується. оскільки наведений розмір застави, з урахуванням обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , сукупності даних про його особу, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, здатний забезпечити виконання ОСОБА_7 , який підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків. Крім того, слід зазначити, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Колегія суддів враховує те, що підозрюваний, як зазначає захисник, має на утриманні матір пенсіонера, постійне місце реєстрації, раніше не судимий , проте наведені доводи не спростовують висновки слідчого судді про неможливість запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження за клопотанням органу досудового розслідування про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З огляду на вказане підстав для скасування ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_7 , про що йдеться в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Полтава від 14 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4