Справа № 761/3520/21
Провадження № 2/761/5973/2021
(заочне)
22 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Таратінова Д.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
У своїй позовній заяві просила суд:
- Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття;
- Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Свою позовну заяву обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . На момент подачі позовної заяви сторони не проживають разом, спільного господарства не утримають. Діти проживають з позивачкою та перебувають на її повному утриманні, батько догляд за дітьми не здійснює, фінансово не забезпечує.
На підставі викладеного, позивачка звернулася із відповідним позовом до суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2021 року матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Фроловій І.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2021 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, однак судом враховано наявність клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Причини неявки до суду не повідомив, право подати відзив не скористався.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.
27 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2546, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .
Прізвище після державної реєстрації шлюбу:
чоловіка - ОСОБА_6
дружини - ОСОБА_6
Від шлюбу у сторін є діти:
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 .
Відповідно до вказаних вище свідоцтв про народження дітей вбачається, що батьками записані:
Батько - ОСОБА_6 ;
Мати - ОСОБА_7 .
Судом враховано, що відповідно до свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_4 вбачається, що 28 жовтня 2014 року ОСОБА_8 змінила ім'я на: ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис №98.
Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом під час розгляду справи не встановлено, що платник аліментів має проблеми зі здоров'ям, наявності у останнього інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, доньки, сина, або інших обставин, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 СК України передбачено, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, проте, згоди щодо добровільного порядку здійснення свого обов'язку між позивачем та відповідачем не досягнуто.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суд зауважує, що ч. 3 ст. 183 СК України передбачено, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідності до ч. 1 ст. 199 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи те, що у відповідності до вимог закону, відповідач зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, а також на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи положення ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача в дохід держави суми судового збору у розмірі 1 816,00 грн.
На підставі ст.ст. 84, 180, 182, 183, 185, 191, 199 СК України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 141, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 1 816,00 грн.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повний текст рішення виготовлений 04 січня 2022 року.
Суддя: