Справа № 761/9341/22
Провадження № 1-кс/761/5306/2022
03 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
власника майна ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100000000173 від 09.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260; ч. 4 ст. 185; ч. 3 ст. 289 КК України,
30 травня 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання
прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100000000173 від 09.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260; ч. 4 ст. 185; ч. 3 ст. 289 КК України, а саме на автомобіль марки «Volkswagen Transporter», номер шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що було виявлено та вилучено за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000173 від 09.04.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 260; ч.4 ст. 185; ч. 3 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці лютого 2022 року, а саме в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, після 24 лютого 2022 року, ОСОБА_6 , використовуючи факт збройної агресії Російської Федерації, під приводом захисту території Києва та Київської області від збройної агресії Російської Федерації, визначивши подальше вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення шляхом скоєння умисних злочинів, спільно із невстановленою досудовим розслідуванням особою, приєднався до організованої групи, метою якої є незаконні заволодіння транспортними засобами та вчинення інших корисних злочинів, вчинивши злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , будучи керівником та активним учасником, з метою вчинення умисних злочинів, направлених на незаконне заволодіння транспортними засобами, з метою особистого збагачення шляхом скоєння умисних злочинів, наприкінці лютого 2022 року спільно із невстановленою досудовим розслідуванням особою утворив організовану групу, з метою незаконного заволодіння транспортними засобами, до якої увійшли у різний період часу інші учасники: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, якою керував, приймав участь в ній та у злочинах, вчинюваних цією організованою групою злочинах.
Вищевказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися у внутрішньо стійке злочинне об'єднання, метою діяльності якого було вчинення злочинів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий усім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника організованої групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_7 та невстановленій досудовим розслідуванням особі, як керівникам організованої групи, свідомо виконуючи всі їх вказівки.
25.05.2022 під час невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , напроти 3-го під'їзду, було виявлено та вилучено автомобіль марки «Volkswagen Transporter», номер шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_12
25.05.2022 постановою слідчого у даному кримінальному провадженні вищезазначений автомобіль в порядку ст. 98 КПК України визнано речовим доказом.
У зв'язку із чим, порушується питання про накладення арешту на вказаний транспортний засіб, оскільки вказане майно, на думку органу судового розслідування, має значення для кримінального провадження та може бути використане як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому вони відповідають вимогам ст. 98 КПК України.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали з мотивів у ньому наведених та просили його задовольнити.
Власник тимчасово вилученого майна заперечувала щодо задоволення клопотання, зазначила, що вилучений транспортний засіб є її особистим, оскільки вона отримала його у спадок, що підтверджується відповідними документами, а тому вказаний автомобіль не має відношення до кримінального провадження.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, слідчого, власника майна, вивчивши матеріали клопотання та надані учасниками під час судового розгляду, які долучені до клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, а саме, з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як убачається з витягу з кримінального провадження № 12022100000000173 від 09.04.2022 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260; ч. 4 ст. 185; ч. 3 ст. 289 КК України.
В ході проведення невідкладного обшуку транспортного засобу «Volkswagen Transporter», номер шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , було вилучено вказаний автомобіль.
ОСОБА_5 не має відношення до обставин, що розслідуються та які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Так, порушуючи питання про арешт тимчасово вилученого майна, прокурор зазначає про відповідність цього майна критеріям речових доказів, визначених ст.98 КПК України, про що слідчий також зазначив у своїй постанові про визнання речовими доказами від 25.05.2022, а необхідність накладення арешту на вказаний транспортний засіб, обґрунтує тим, що вони є предметом кримінального правопорушення.
Разом з тим, прокурор та слідчий, стверджуючи, що транспортний засіб на який вони просять накласти арешт відповідає критеріям речових доказів, при цьому не конкретизує у клопотанні та не вказав під час судового засідання, які саме сліди злочину (злочинів), що розслідується або які саме відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні № 12022100000000173 від 09.04.2022 цей транспортний засіб містить.
Разом з цим, постанова про визнання речових доказів від 25.05.2022, також належним чином не обґрунтована, оскільки в ній відсутні відомості та мотивування, у зв'язку із якими слідчий дійшов до висновку, який би давав підстави вважати, що тимчасово вилучене майно в ході обшуку відповідає критеріям речових доказів.
Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Отже, прокурором та слідчим у судовому засіданні не доведено, що вилучений ним транспортний засіб «Volkswagen Transporter», номер шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 містить у собі відомості, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні № 12022100000000173 від 09.04.2022та може бути використаний під час здійснення судового провадження для доведення таких обставин перед судом.
Твердження про те, що вилучений в ході обшуку транспортний засіб є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, а також про те, що такий транспортний засіб відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, спростовані даними надані ОСОБА_5 про належність їй цього транспортного засобу.
Прокурор та слідчий ні у клопотанні, ні під час судового розгляду, не вказав, яким саме критеріям речового доказу відповідає вилучене в ході обшуку майно, та не зазначив для доведення яких саме обставин у розслідуваному ним кримінальному провадженні дане майно може бути використано у суді.
А тому, підстав для накладення арешту на транспортний засіб «Volkswagen Transporter», номер шасі: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , вилучений в ході проведення обшуку, у що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , напроти 3-го під'їзду, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , слідчий суддя не вбачає, оскільки цей транспортний засіб не стосуються даного кримінального провадження, вилучений без достатніх правових підстав та підлягає негайному поверненню власнику, у зв'язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022100000000173 від 09.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260; ч. 4 ст. 185; ч. 3 ст. 289 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.
Повний текст ухвали оголосити 07.06.2022 о 08 год. 20 хв.
Слідчий суддя