Справа № 361/9232/21
Провадження № 2/361/1553/22
20.07.2022
20 липня 2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Лелека В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
20 жовтня 2021 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Свій позов обґрунтовувала тим, що 16 грудня 2006 року між сторонами зареєстровано шлюб Виконкомом Бобрицької сількьої ради Броварського району Київської області, актовий запис № 19.
Від шлюбу мають спільних дочок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Одруження з відповідачем виявилось невдалим. За час перебування у шлюбі між ними досить часто виникали непорозуміння та сварки з різних причин, так як вони мають психологічно несумісні характери та погляди на життя, на обов'язки чоловіка і жінки, у зв'язку з чим при вирішенні повсякденних питань не могли дійти згоди. Вони не розуміють один одного. Відповідач не рахується з її думкою, його цікавлять тільки власні проблеми та інтереси. Відповідач не приділяв належної уваги дітям, не цікавився їх вихованням. Він не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків, не дбав про матеріальне забезпечення позивача та їх дітей. Вона не одноразово намагалася примиритися, просила його змінити своє ставлення до неї, але це не давало бажаних наслідків.
Систематична напруженість в сім'ї, сварки призвели до того, що вони втратили один до одного почуття поваги та любові і не ведуть спільного господарства, майже три роки проживають окремо, у кожного з ним своє життя. За цей час жоден з них не зробив кроку до примирення, бо їх сім'я розпалась, їх шлюб носить чисто формальний характер та суперечить її інтересам та інтересам їх дітей.
12 листопада 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 09 грудня 2021 року.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, пояснення надала аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши позивача. повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 грудня 2006 року між сторонами зареєстровано шлюб Виконкомом Бобрицької сількьої ради Броварського району Київської області, актовий запис № 19.
Від шлюбу мають спільних дочок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що з квітня 2022 року шлюбні відносини між сторонами погіршились і фактично припинені. Спільне життя з відповідачем не склалось, через постійні непорозуміння в них виникають сварки. Все це негативно відображається на вихованні дитини. Спільне господарство не ведеться, претензій матеріального характеру один до одного не мають. Примирення та збереження їх шлюбу неможливе.
Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.
При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.
Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторони вчиняють дії, направлені на збереження сім'ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 111, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 200, 206, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 грудня 2006 року Виконкомом Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 19,- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.