Справа № 274/3367/22 Провадження № 2-н/0274/218/22
іменем України
26.07.2022 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., розглянувши заяву МКВЖРЕП №7 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги по утриманню будинку з ОСОБА_1 ,
Заявник звернувся до суду з указаною заявою, у якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за утримання будинку та сплати комунальних послуг у сумі 8626,60 грн та 248,10 грн судового збору.
За правилами ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
У відповідності до змісту ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України 19.07.2022 судом направлено запит до відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей наданих відділом з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради 19.07.2022 за №07-09/1162 іформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутня.
У заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, додані до заяви про видачу судового наказу документи також відповідають цій адресі.
Таким чином, заявник обґрунтовує, що заборгованість у ОСОБА_1 виникла саме за адресою: АДРЕСА_1 , проте місце реєстрації боржника встановити не є можливим.
Згідно п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи те, що із поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Згідно ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.8 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Разом з тим ч. 2 ст. 161 ЦПК України, передбачено право звернення до суду з даною вимогою в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно частини 2 статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України передбачено, що за результати розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 27, 161-162, 165-167, 353, 354 ЦПК України, суд
У видачі судового наказу за заявою МКВЖРЕП №7 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги по утриманню будинку з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА