Справа № 161/19881/21
Провадження № 2/161/241/22
19 липня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участі секретаря судових засідань Октисюк С.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кузіна Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача банківських послуг, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача банківських послуг, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 22.01.2010 року між ним та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», на виконання умов якого банк надав позивачу поточний рахунок, у зв'язку з чим було видано картку VISA для виплат № НОМЕР_1 . Головним управлінням ДПС у Волинській області 01.02.2019 року було направлено до виконавчої служби вимогу про сплату боргу з ЄСВ. Під час відкриття державним виконавцем виконавчого провадження було накладено арешт на грошові кошти позивача ( виконавче провадження № 58758935). 23.04.2021 року державним виконавцем Першого відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) винесено постанову про зняття арештів з рахунків у зв'язку з визнання протиправною та скасуванням податкової вимоги. 05.05.2021 року державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні № 57412883 про зняття арешту з усіх рахунків, постанова негайно була надіслана банку у формі електронного документу, однак, рахунок позивача і надалі залишався під арештом. Крім того, позивачем було з'ясовано, що арешт коштів накладений згідно постанови від 06.03.2019 року, однак дана постанова була скасована державним виконавцем 06.03.2019 року .
Вважає, що відповідач, ігноруючи постанови державного виконавця від 06.03.2021 року та від 05.05.2021 року про зняття арешту з усіх рахунків, обмежив його право користування належними коштами, які знаходяться на рахунку, в сумі 23809,98 гривень. Просить зобов'язати відповідача зняти арешт ( обмеження права на розпорядження грошовими коштами) з рахунку НОМЕР_2 , шляхом її розблокування, та стягнути з відповідача матеріальні витрати, які складаються з відсотків за користування коштами в сумі 1031 гривня та інфляційних витрат в сумі 1213 гривень, а також відшкодувати моральну шкоду, які він оцінює в розмірі 11905 гривень.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
24 листопада 2021 року від відповідач надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує на безпідставність позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Згідно ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що у виконавчому провадженні № 57412883 06.03.2019 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області при примусовому виконанні вимоги №ф 16566-23 ГУ ДФС у Волинській області про стягнення з ОСОБА_2 17801,16 гривень, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника у ПАТ КБ «Приватбанк».
Постановою від 04.03.2021 року виконавче провадження з примусового виконання вимоги №ф 16566-23 ГУ ДФС у Волинській області про стягнення з ОСОБА_2 17801,16 гривень закінчено у зв'язку зі скасуванням вимоги №ф 16566-23 ГУ ДФС у Волинській області рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року.
Крім того, постановою від 06.03.2019 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області скасовано документ «Постанова про арешт коштів боржника» від 06.03.2019 року, якою при примусовому виконанні вимоги №ф 16566-23 ГУ ДФС у Волинській області про стягнення з ОСОБА_2 17801,16 гривень, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника у ПАТ КБ «Приватбанк».
Як вбачається з відповіді АТ КБ «Приватбанк», наданої на звернення ОСОБА_2 , постанову про арешт коштів боржника від 06.03.2019 року у виконавчому провадженні № 57412883 банк отримав від Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області 15.03.2019 року, на підставі вказаної постанови було накладено арешт на кошти ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів встановлюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22, відповідно до якої виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів). Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк установлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про арешт коштів, у порядку, визначеному внутрішніми документами банку. Банк також приймає до виконання постанову про арешт коштів, надіслану виконавцем у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронних довірчих послуг, захисту інформації.
Відповідно до п.9.11 Інструкції банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк установлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про зняття арешту з коштів, у порядку, визначеному внутрішніми документами банку. Банк також приймає до виконання постанову виконавця про зняття арешту з коштів, надіслану у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронних довірчих послуг, захисту інформації.
Звертаючись з позовом до АТ КБ «Приватбанк» позивач вказує, що банк, в порушення вимог закону не виконав постанову державного виконавця та не зняв арешт з рахунку НОМЕР_2 , на якому знаходились кошти, належні позивачу.
Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача вказує, що АТ КБ «Приватбанк» не отримувало від державного виконавця документів, які б давали підстави для зняття арешту з рахунку позивача.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Жодних доказів на підтвердження тих обставин, що державним виконавцем було направлено копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.03.2021 року, а також копію постанови про скасування процесуального документа від 06.03.2019 року, позивачем не надано суду.
Відтак, на переконання суду, відсутні підстави вважати, що АТ КБ «Приватбанк», безпідставно, отримавши постанову державного виконавця, не здійснив зняття арешту з коштів позивача, оскільки в ході розгляду справи не було встановлено тієї обставини, що така постанова була направлена та отримана банком.
Належних та допустимих доказів, в порушення ст. ст. 76-81 ЦПК України, позивачем, в обґрунтування своїх позовних вимог суду не надано.
Крім того, в ході розгляду справи, представник позивача вказав, що арешт з коштів ОСОБА_2 було знято в грудні 2021 року.
З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що вимога про зобов'язання відповідача зняти арешт ( обмеження права на розпорядження грошовими коштами) з рахунку НОМЕР_2 , шляхом її розблокування, до задоволення не підлягає.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача матеріальних витрат, які складаються з відсотків за користування коштами в сумі 1031 гривня та інфляційних витрат в сумі 1213 гривень, оскільки позивачем не доведено незаконного обмеження банком в користуванні належними йому коштами.
Оскільки суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог про зобов'язання відповідача зняти арешт ( обмеження права на розпорядження грошовими коштами) та стягнення з відповідача відсотків за користування коштами та інфляційних витрат то не підлягають задоволенню і вимоги щодо зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду, оскільки вони є похідними від цієї вимоги.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача банківських послуг, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складання повного тексту рішення 22 липня 2022 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк