Справа № 577/2407/22
Провадження № 1-кс/577/808/22
"25" липня 2022 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області клопотання старшого слідчого СВ Конотопського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Уродженця м. Ромни Сумської області, зареєстрованого та проживаючого в
АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
освіта вища, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
25 липня 2022 року старший слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_3 , про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави. Своє клопотання обґрунтовує тим, що 22.07.2022 р. в м. Конотоп, біля будинку №12 по вул. Депутатська ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки зі своїм братом ОСОБА_7 , який теж перебував в стані алкогольного сп'яніння, та яка виникла на ґрунті виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс правою рукою один удар ножем, в ділянку живота ОСОБА_7 , який взяв за мешканням свої батьків по АДРЕСА_2 , спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини, поранення печінки, що спричинило внутрішньочеревну кровотечу та геморагічний шок.
22.07.2022 р. о 22:50 год ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинення вказаного злочину затримано. На думку прокурора, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено ризики, передбачені у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення. У клопотання зазначено, що про існування зазначених ризиків свідчать такі обставин: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у стані алкогольного сп'яніння, офіційно ніде не працює та не має постійного джерела прибутку, раніше притягався до адміністративної відповідальності, зловживає спиртними напоями. Потерпілий ОСОБА_7 фактично проживає разом з підозрюваним в одному будинку тривалий час, тому підозрюваний може чинити тиск на нього з метою зміни ним своїх показань. Крім того, свідками даного злочину могли бути батьки підозрюваного, на яких останній може чинити тиск з метою не надання ними правдивих показів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і прохав його задовольнити, з підстав викладених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_8 пред'явлену підозру вважав частково необгрунтованою. Пояснив, що тілесні ушкодження заподіяв брату з необережності, шкодує, що так сталося. Прохав обрати йому більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Пояснив, що разом з братом зареєстровані по АДРЕСА_1 , але останнім часом брат проживає у батьків.
Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію підзахисного та висловила думку про обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 17-00 год до 05 години ранку наступної доби. Вважала, що підозра є необґрунтованою, оскільки тілесні ушкодження спричинені ненавмисно. Сам потерпілий в заяві про вчинення злочину повідомляв про ненавмисне заподіяння тілесних ушкоджень її підзахисним. І потерпілий, і підозрюваний перебували в стані сп'яніння, кожен мав при собі ніж. Підозрюваний має вищу освіту, раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки, зокрема має повнолітнього сина, який проживає в м. Києві і з яким спілкується по телефону, має батьків похилого віку, які потребують його допомоги, оскільки мати отримала побутову травму - перелом ноги, а батько теж в побуті отримав перелом ребер. Брат наразі перебуває на лікуванні. ОСОБА_8 не притягувався до адміністративної відповідальності.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 23 липня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 51).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (пункт 4 ч.2 ст.183 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
З практики Європейського суду з прав людини, зокрема з рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вбачається, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, при цьому наявність доказів на даному етапі не повинна бути достатньою для забезпечення засудження, а повинна лише виправдовувати подальше розслідування.
Так, досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність доказів, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у вчиненні підозрюваним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, найвагоміші з яких: протоколи огляду місця події від 22.07.2022 року (а.с. 7-76), протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.07.20225 року згідно якого ОСОБА_7 22.07.2022 року приблизно о 20:00 год біля будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_4 з необережності спричинив ножове поранення живота під час бійки (а.с. 76), протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.07.2022 року, який слідчому пояснив, що потерпілий був випивши, і ОСОБА_4 був випивши, вийшли на вулицію, потерпілий взяв свій мисливський ніж, підозрюваний теж взяв ніж і ОСОБА_4 випадково вдарив його в область печінки (а.с. 19-21), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 277 від 23.07.2022 року згідно якого ОСОБА_4 23 липня 2022 року о 00:15 встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с.50), довідкою ЦРЛ про те, що ОСОБА_7 знаходиться на лікуванні з 22.07.2022 року по теперішній час. Діагноз: Проникаюче ножове поранення черевної порожнини, поранення печінки, внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок, скальпована рана лівого передпліччя. Алкогольне сп'яніння (а.с. 22), показами свідка ОСОБА_9 , який є батьком потерпілого і підозрюваного та пояснив, що коли повернувся додому, то побачив ОСОБА_10 , який лежав на підлозі та тримався за живіт, а син ОСОБА_11 по телефону викликав йому швидку (а.с. 23-26).
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із вимогами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Як зазначено у ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов'язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950) і виходячи з правової позиції Європейського суду з прав людини викладеної, зокрема, у рішеннях по справі “Броуган та інші проти Об”єднаного Королівства” від 29.11.1988 р. сама по собі підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення не є підставою для її превентивного позбавлення волі.
З огляду на тяжкість інкримінованого злочину та суворості покарання передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, слід погодитись зі стороною обвинувачення про існування ризику, визначеного п.1 ч.1 ст.177 КПК - спробі переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а тому суд констатує про наявність підстав для обрання запобіжного заходу.
В той же час, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України щодо незаконного впливу на свідків, є лише припущенням. Прокурор зазначає, що існує ймовірність впливу на свідків - батька та матір підозрюваного, які могли бути свідками. Проте, суд враховує, що в силу ст. 63 Конституції кожен з цих осіб, які можливо є свідками, має право взагалі відмовитися від дачі показів. Вказаний ризик носить абстрактний характер.
Що стосується твердження прокурора в судовому засіданні про вплив на потерпілого, суд враховує, що потерпілий, і підозрюваний лише зареєстровані за однією адресою. В той же час, потерпілий останнім часом проживав за іншою адресою у батьків. Крім того, сам потерпілий, під час допиту не повідомляв про можливий тиск на нього підозрюваного, а навпаки стверджував, що все трапилося з необережності. На думку суду, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України є недоведеним.
Посилання прокурора у клопотанні на ризик вчинення іншого правопорушення також є недоведеним, оскільки підозрюваний раніше не судимий.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації по АДРЕСА_1 , раніше не судимий, має батьків пенсіонерів, повнолітнього сина, з яким підтримує спілкування, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога з приводу побутового пияцтва,
Надана довідка з АРМОР про притягнення до адміністративної відповідальності свідчить про те, що ОСОБА_4 має погашені стягнення за притягнення до адміністративної відповідальності за зловживання спиртним у 2016 році.
Суд дійшов висновку, що прокурором не надано доказів про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України).
На переконання слідчого судді, враховуючи наявність обґрунтованої підозри і доведеності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України до підозрюваного необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений в клопотанні, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Домашній арешт слід застосовувати в період з 17 год вечора до 5 год наступної доби, що надасть змогу підозрюваному надавати в побуті допомогу матері, 1949 року народження, яка з 05.07.2022 року має перелом верхньої третини лівої гомілки (а.с. 53-54) та батьку, 1950 р.н., який 24.07.2022 року отримав закритий перелом VIII ребра справа (а.с. 55).
На думку слідчого судді, в результаті застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - відмовити .
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 22 вересня 2022 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на цей строк, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- не відлучатися з місця свого постійного проживання та реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , з 17 год вечора до 07 год ранку наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за викликом слідчого, прокурора, суду, за першою вимогою залежно від стадії кримінального провадження до визначеного місця;
- не відлучатися за межі м. Конотоп без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування з потерпілим - ОСОБА_4 ;
- носити електронний засіб контролю;
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
У разі не виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 26 липня 2022 року об 11:00 год.
СуддяОСОБА_1