03.10.2007 року Справа № 33/104-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 14.09.2007р. № 673)
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
позивача -Булатов В.Б., дов. № 23 від 16.02.2007р.;
відповідача -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.67);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Восток-плюс», м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 року
у справі № 33/104-07
за позовом закритого акціонерного товариства “Інтрепайп Нікопольський завод безшовних труб Ніко т»юб», 56, м. Нікополь
до Приватного підприємства “Восток-плюс», м. Дніпропетровськ
про стягнення 36 834 грн. 07 коп.
За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007р. (суддя Рудовська І.А.) по справі № 33/104-07 за позовом закритого акціонерного товариства “Інтрепайп Нікопольський завод безшовних труб Ніко т»юб» м.Нікополь (далі -ЗАТ “Інтерпайп Нікопольський завод безшовних труб Ніко т»юб») до Приватного підприємства “Восток-плюс» м.Дніпропетровськ (далі -ПП “Восток-плюс») про стягнення 36 834 грн. 07 коп. позов було задоволено та з відповідача на користь позивача було стягнено 36 834 грн. 07 коп. пені, 368 грн. 35 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобов'язано відповідача здійснити поставку товару позивачу відповідно до п.1-4 специфікації № 1 (додаток № 1) до договору № 1019 від 27.10.2006р. на суму 221 892 грн.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній поставці продукції.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі -ПП “Восток-плюс» м.Дніпропетровськ, оскаржує рішення на предмет його невідповідності нормам матеріального та процесуального права, посилається на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема:
- господарський суд, розглянувши спір по суті, порушив вимоги Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», оскільки позовна заява містила як майнові, так і немайнові вимоги, а мито було сплачено тільки по майновим вимогам;
- господарський суд не взяв до уваги п.1.3 Роз'яснення ВАСУ від 30.03.1995р. № 02-5/218 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки», порушивши принцип рівності всіх учасників процесу, і ґрунтуючи судове рішення тільки на вимогах однієї сторони;
- господарським судом не застосовано до спірних відносин ст.ст.551, 604 ЦК України та ст..233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, на яких наполягав відповідач.
Позивач -ЗАТ “Інтерпайп Нікопольський завод безшовних труб Ніко т»юб» м.Нікополь - у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам, матеріалам справи.
Відповідач по справі -ПП “Восток-Плюс» м.Дніпропетровськ не скористався правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст..22 ГПК України, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить клопотання від 02.10.2007р. про відкладення розгляду справи, поштове повідомлення від 21.09.2007р. (а.с.67) про отримання відповідачем ухвали суду апеляційної інстанції. Вищезазначене клопотання відповідача, на думку колегії суддів, не підлягає задоволенню, оскільки: неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами справи, а відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, жодного доказу на обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи не надано; відповідач не є суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою, є юридичною особою з певною штатною чисельністю працівників, не був позбавлений права уповноважити будь-якого іншого представника взяти участь у судовому засіданні або звернутись до інших фахівців в галузі права для надання юридичних послуг.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
27.10.2006р. між ЗАТ “Інтерпайп Нікопольський завод безшовних труб Ніко т»юб» м.Нікополь (позивач по справі, “покупець» за договором) та ПП “Восток-Плюс» м.Дніпропетровськ (відповідач по справі, “продавець» за договором, скаржник) було укладено договір № 1019, відповідно до якого “продавець» зобов'язався продати, а “покупець» придбати продукцію в кількості та по ціні, згідно зі специфікацією.
Пунктом 2.2 розділу 2 договору сторони визначили вартість товару, який поставляється за цим договором, ціна становить 253 844 грн.41 коп. (з ПДВ (а.с.6-9)).
Згідно з розділом 3 договору умови поставки -СРТ, м.Нікополь, склад “покупця»; дата поставки -15.12.2006р., з правом дострокової поставки.
Пунктом 6.2 розділу 6 договору сторони передбачили майнову відповідальність “продавця» за непоставку або недопоставку товару - у виді пені в розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення, крім випадків узгодження з покупцем відстрочення поставки (а.с.7).
В якості додатку № 1 до договору сторони узгодили специфікацію (а.с.9), відповідно до якої визначили асортимент, кількість, ціну товару, номери креслення “покупця».
По накладним №№ РН-0484, РН-0000002 від 26.12.2006р., 26.02.2007р. відповідачем було відвантажено продукцію на загальну суму 31 952 грн. 41 коп. (а.с.10-11).
19.12.2006р. позивач звернувся до відповідача листом № 05/3451 з вимогою про здійснення поставок за договором № 1019 від 27.10.2006р. (а.с.35) в строк до 21.12.2006р.
21.12.2006р. відповідач направив позивачеві лист з пропозицією узгодження графіку поставок (а.с.32) та встановлення остаточних строків поставок -19.01.2007р.
20.02.2007р. відповідач вдруге звернувся до позивача з іншим графіком поставки, визначив остаточні строки поставок -до 28.03.2007р. Докази направлення (отримання) позивачу зазначених листів в матеріалах справи відсутні, як і відсутні будь-які докази, підтверджуючи факт узгодження нових строків поставок з “покупцем», такі докази не надавались судам обох інстанцій відповідачем при розгляді справи згідно зі ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, відсутні.
Докази поставки товару по договору від 27.10.2006р. в строк до 15.12.2006р. на решту суми -221 892 грн. відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України судам обох інстанцій при розгляді справи.
Докази внесення змін до договору від 27.10.2006р. в частині строків поставки, їх продовження у двохсторонньому порядку будь-яким чином відсутні в матеріалах справи, не надано жодною із сторін відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Частиною 1 ст.548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи, що факт порушення зобов'язань в частині повної та своєчасної поставки продукції за договором від 27.10.2006р. мав місце, то господарським судом зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості вимог позивача та задоволено позовні вимоги в частині стягнення 36 834 грн. 07 коп. пені (за 166 днів, починаючи з 22.12.2006р.).
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути визнані такими, що спростовують факти, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не можуть бути достатніми правовими підставами для зміни чи скасування рішення господарського суду по цій справі та не приймаються в силу ч.7 ст.193 Господарського кодексу України, а докази на обґрунтування новації зобов'язань відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником у відповідності до ст..33 ГПК України ні господарському суду, ні суду апеляційної інстанції.
Щодо порушення господарським судом норм процесуального права, то ці доводи скаржника не приймаються в силу ч.2 ст.104 ГПК України, оскільки суд не позбавлений прав, передбачених ст.ст.88, 99 ГПК України, а зменшення розміру фінансових санкцій є правом, а не обов'язком господарського суду у відповідності до ст..83 ГПК України при наявності доказів, підтверджуючих ступінь виконання зобов'язань, вини та інших обставин об'єктивного характеру, які не залежать від волевиявлення сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2007р. по справі № 33/104-07 -залишити без змін; а апеляційну скаргу приватного підприємства “Восток-плюс», м. Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
Головуючий О.М. Виноградник
Судді О.В. Джихур
О.М.Лисенко