25 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 907/531/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Закарпатської митниці Державної митної служби України
на рішення Господарського суду Закарпатської області
(суддя - Ушак І.Г.)
від 01.11.2021,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Скрипчук О.С., судді - Матущак О.І., Марко Р.І.)
від 15.03.2022,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатінтерпорт»
до Закарпатської митниці Державної митної служби України
про стягнення 28 444,35 грн
ТОВ «Закарпатінтерпорт» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України про стягнення 28 444,35 грн витрат за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати фактично наданих послуг зберігання у період з вересня 2019 року до 30.12.2020 року.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01.11.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022 у справі №907/531/21 позов ТОВ «Закарпатінтерпорт» задоволено частково. Стягнуто з Закарпатської митниці Державної митної служби України на користь ТОВ «Закарпатінтерпорт» 28 424,22 грн інфляційних втрат та 3 % річних. В решті позову відмовлено.
11.07.2022 Закарпатська митниця Державної митної служби України звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022 у справі №907/531/21 і просило вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у цій справі є стягнення 28 444,35 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №907/531/21 є малозначною.
При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Як на підставу касаційного провадження, скаржник посилається на підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення для скаржника, яке обумовлене воєнним станом та обмеженим фінансуванням державних органів, а задоволення позовних вимог призведе до блокування рахунків митниці, що матиме наслідком повне зупинення обслуговування митної інфраструктури в Закарпатській області.
Розглянувши наведені скаржником доводи щодо наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими. Незгода з рішенням суду апеляційної інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь відповідача є звичайним передбачуваним процесом. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення й у цілому до заперечення результату розгляду справи судом, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі не вбачає підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а тому дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці Державної митної служби України на рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022 у справі №907/531/21, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господар-ського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №907/531/21 за касаційною скаргою Закарпатської митниці Державної митної служби України на рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022.
2. Касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної митної служби України на рішення Господарського суду Закарпатської області від 01.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022 у справі №907/531/21 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко