22.07.2022 Справа №607/9337/22
провадження № 1-кс/607/2870/2022
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернопіль клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 /м. Тернопіль/ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 20 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211060000126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Москва, РФ, громадянин України, проживає в АДРЕСА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , неодружений, утриманців не має, зі слів працює неофіційно, не навчається, раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
встановила:
слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СВ ВП № 1 /м. Тернопіль/ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211060000126 від 20 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, судимість за який не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний корисливий злочин за таких обставин. Так 20 липня 2022 року приблизно о 19 год. 55 хв. у ОСОБА_5 , який перебував неподалік штучної водойми в с. Білоскірка Тернопільського району Тернопільської області, виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Renault» моделі «Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 у вказаний час та в зазначеному місці підійшов до ОСОБА_8 , який був користувачем автомобіля марки «Renault» моделі «Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , та відкрито вирвав в нього з рук ключі від даного транспортного засобу. В подальшому ОСОБА_5 підійшов до автомобіля марки «Renault» моделі «Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жовтого кольору, 2004 року випуску, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч волі власника та користувача даного автомобіля, розуміючи, що за його діями спостерігає ОСОБА_8 , не маючи права володіння та керування вказаним транспортним засобом, шляхом вільного доступу, через не зачинені на замок двері проник в салон автомобіля, після чого вставив ключ в замок запалювання та, привівши в дію двигун автомобіля, поїхав у напрямку с. Смолянка Тернопільського району Тернопільської області, де в подальшому був затриманий працівниками поліції. Таким чином, всупереч волі власника та користувача заволодів транспортним засобом та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв власнику ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму близько 100 000 тис. грн.
21 липня 2022 року о 00:43 ОСОБА_5 було затримано відповідно до ст. 208 КПК України.
21 липня 2022 року о 17:23 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а більш м'який запобіжний захід не взмозі їм запобігти.
Підставами застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий вважає те, що він обґрунтовано підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 289 КК України, а також встановлені обставини, які підтверджують наявність зазначених ризиків.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала з мотивів, наведених в клопотанні.
Захисник з приводу застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, мотивуючи це тим, що: ОСОБА_5 не вчиняв злочину, ОСОБА_8 сам надав підозрюваному автомобіль для керування, на користь чого свідчать показання підозрюваного, які він надав безпосередньо після затримання і які є послідовними та логічними, а також згідно рапорту поліцейського, затримали ОСОБА_5 разом з іншими двома особами, які штовхали транспортний засіб; ризики не обґрунтовані слідчим, зокрема ризик впливу на свідків та потерпілу можна забезпечити обмеженням у спілкуванні з ними; шкода потерпілій фактично не завдана, оскільки автомобіль повернуто, при цьому вона завищила суму завданих їй збитків до 100 000 тис. грн., коли придбала вона його за 60 тис. грн.; протокол огляду відеозапису - «вільна творчість» і не доводить причетності ОСОБА_5 до вчинення злочину. З наведеного, просить відмовити у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний у судовому засіданні з приводу застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, вважаючи такий захід надто жорстким. Пояснив, що раніше він з дозволу ОСОБА_8 вже керував автомобілем. В цей день він не виривав в останнього ключі від автомобіля, він сам дав йому ключі для керування.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши копії матеріалів, долучених до клопотання, слідчий суддя дійшла до такого висновку:
відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно матеріалів клопотання, слідчими СВ ВП № 1 /м. Тернопіль/ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, зокрема старшим слідчим ОСОБА_6 , за процесуального керівництва групи прокурорів Тернопільської окружної прокуратури, в яку входить також прокурор ОСОБА_3 , проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022211060000126 від 20 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
В межах цього кримінального провадження 20 липня 2022 року о 22 год. 26 хв. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , та 21 липня 2022 року о 17:23 йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.
На думку слідчого судді, вказана підозра є обґрунтованою, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання а саме даними, що зафіксовані у: заяві ОСОБА_7 від 20 липня 2022 року про незаконне заволодіння належним їй транспортним засобом; протоколі від 20 липня 2022 року огляду автомобіля марки «Renault» моделі «Kangoo», р.н. НОМЕР_1 ; свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 про належність автомобіля потерпілій; протоколі допиту потерпілої ОСОБА_7 від 21 липня 2022 року зокрема про те, що її син ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_5 вирвав з його рук ключі від її автомобіля та поїхав ним разом з двома хлопцями; протоколах допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 21 липня 2022 року, які дали показання про те, на пропозицію ОСОБА_5 вони сіли в автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , коли автомобіль почав рух, біг за ним та кричав, щоб ОСОБА_5 зупинився, але той продовжив рух автомобілем; протоколі допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_8 від 22 липня 2022 року про те, що він не давав дозволу ОСОБА_5 на керування автомобілем марки «Renault» моделі «Kangoo», р.н. НОМЕР_1 , це було зроблено проти його волі; вказаному протоколі затримання ОСОБА_5 ; протоколі огляду від 21 липня 2022 року.
Зробивши висновок про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
При цьому, слідчий суддя, з огляду на заперечення захисника та підозрюваного щодо причетності останнього до вчинення злочину, звертає увагу на те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх допустимості та достатності для визнання особи винуватою, чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу, що і зроблено у даній судовій справі.
Доказів, які б однозначно та беззаперечно стверджували про те, що ОСОБА_5 кримінального правопорушення, з приводу якого йому повідомлено про підозру, не вчиняв, слідчому судді стороною захисту не надано, тому такі її доводи спростовуються вказаними вище матеріалами досудового розслідування.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, окрім наявної обґрунтованої підозри, за результатами розгляду клопотанняслідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання та прокурором у судовому засіданні доведено наявність обставин, які дають достатні підстави стверджувати про наявність наступних ризиків, на які вказує в клопотанні слідчий та які передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризиком того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що у випадку визнання його винуватим згідно підозри, йому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна чи без такої, що може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду.
Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001 року), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик має місце у даному випадку та підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість злочину, у вчиненні якого його підозрюють, і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на користь існування цього ризику свідчить те, що в ОСОБА_5 , незважаючи на наявність місця реєстрації, відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки він не одружений, утриманців не має, не навчається, повідомив під час засідання, що працює не офіційно, проживає в сім'ї дядька.
Ризиком того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні є те, що згідно КПК України (ч. 2 ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК України) показання цих осіб мають значення лише ті, які надані безпосередньо суду, або слідчому судді згідно із ст. 225 КПК України, а отже до цього моменту можуть бути змінені під протиправним впливом підозрюваного. При цьому, протягом тривалого часу підозрюваний знайомий з цими особами.
Також, заслуговують на увагу доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_5 може вчинити інший злочин, які підтверджуються відомостями, які містяться в матеріалах клопотання про попередні судимості підозрюваного (зокрема в даному кримінальному провадженні йому повідомлено про підозру у вчинені злочину, який вчинено під час іспитового строку, встановленого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2021 року про засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 289 КК України) та тим, що він не має постійного джерела доходу.
Ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, незважаючи на згадку про нього в клопотанні, слідчим не обґрунтовано, а також на користь його існування прокурором в судовому засіданні не наведено підтверджень. Тому, такого ризику поведінки ОСОБА_5 слідчим суддею не встановлено.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він громадянин України, проживає в АДРЕСА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , неодружений, утриманців не має, зі слів працює неофіційно, не навчається, раніше судимий. Також в судовому засіданні пояснив, що матір померла, батько перебуває за кордоном.
Оцінюючи відповідно до ст. 178 КПК України наведені обставини, зокрема: вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопоршення; тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні згідно повідомленої підозри; зазначені вище дані про його особу, зокрема слабкість його соціальних зв'язків, доведені ризики, слідчий суддя вважає, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним ризикам.
Даних про неможливість перебування ОСОБА_5 під вартою слідчому судді не надано, відповідно таких не встановлено.
Слідчий суддя, керуючись вимогами ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи обставини кримінального провадження, встановлені дані про особу ОСОБА_5 , його майновий стан, доведені ризики, вважає необхідним визначити останньому розмір застави, який достатньою мірою гарантуватиме виконання ним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, однак не буде завідомо непомірним для нього.
З наведеного, клопотання слідчого підлягає до задоволення шляхом застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, який обчислюється з моменту затримання ОСОБА_5 20 липня 2022 року.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановила:
клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 49 620 /сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять/ грн., тобто 20 /двадцять/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області /код отримувача/ код за ЄДРПОУ 26198838; Отримувач ТУ ДСА в Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку /IBAN/: UA358201720355219001000003454; призначення платежу - «застава за ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022211060000126 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 липня 2022 року»/.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 те: що він або і інша фізична або юридична особа мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки; у випадку невиконання покладених на нього обов'язків, внесена сума застави буде звернута в дохід держави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ ВП № 1 /м. Тернопіль/ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 .
Датою закінчення дії ухвали вважати 2359 год. 17 вересня 2022 року.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1