Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
25 липня 2022 року Справа №200/11618/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при розгляді заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області, в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій обл. щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності та її виплати з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки №33/25-2250 від 05.08.2021року, виданої Державною Установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області”, без обмеження максимального розміру за винятком раніше проведених виплат;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.12.2019 на підставі довідки №33/25-2250 від 05.08.2021року, виданої Державною Установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області”, без обмеження максимального розміру за винятком раніше проведених виплат.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року по справі №200/11618/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вичинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій обл. щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності та її виплати з 01.12.2019, на підставі оновленої довідки №33/25-2250 від 05.08.2021року, виданої Державною Установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області”, за винятком раніше проведених виплат; зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.12.2019 на підставі довідки №33/25-2250 від 05.08.2021року, виданої Державною Установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області”, за винятком раніше проведених виплат; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вказане судове рішення набрало законної сили 31.01.2022 року, виконавчі листи по справі видано 24 грудня 2021 року.
21 липня 2022 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, яка вмотивована тим, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року, та за підрахунком ГУ ПФУ заборгованість з її виплати за цей період склала 17963,91 грн, однак, як повідомив відповідач виплата коштів на виконання рішення суду здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат а оскільки кошти на ці виплати з Держбюджету не виділяються, то й виплатити заборгованість немає можливості, тобто фактично на теперішній час є рішення суду в повному обсязі не виконано.
Вивчивши доводи заяви позивача, суд встановив, що на його звернення від 15.02.2022 щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2021 по справі № 200/11618/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено, що рішення виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства, після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати склав 13231,94 грн, доплата до пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у загальній сумі 17963,91 грн.
Позивача також повідомлено, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 визнано протиправними та не чинними пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», отже, виплата коштів на виконання рішення здійснюється в затверджених межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Таким чином, рішення суду в частині виплати коштів нарахованих внаслідок проведення перерахунку на теперішній час не виконано.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відтак, у пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
В пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26 квітня 2005 року, "Крищук проти України" від 19 лютого 2009 року).
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
В такому випадку застосування до відповідача такого заходу як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з огляду на можливе застосування заходів, визначених ч. 2 ст. 382 КАС України, спонукає відповідача до повного та фактичного виконання рішення суду без застосування заходів примусового виконання рішення.
Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною п'ятою статті 372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №200/11618/21.
Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року по справі № 200/11618/21 в частині виплати доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 у загальній сумі 17963,91 грн.
Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко