Копія
25 липня 2022 року Справа №160/9429/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін Станіслав Вікторович, розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача по призначенню наукової пенсії за віком ОСОБА_1 у постійному розмірі довічно, із зазначенням в графі «Особливості»: «Не підлягають МП, призначено за рішенням суду в твердому розмірі з 29.06.2015 р. без проведення поточних перерахунків і осучаснення пенсії;
- зобов'язати відповідача перерахувати розмір відновленої пенсії за віком, починаючи з 29.06.2015г., як непрацюючому пенсіонерові і дитині війни, з урахуванням підвищень, надбавок і доплат до пенсії і компенсацією втрати доходів за затримку виплати пенсії за період з 29.06.2015г. по день фактичної виплати затриманої пенсії в належному розмірі і довічно, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", провести осучаснення пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, на загальних підставах, виплатити заборгованість по пенсії, починаючи з 29.06.2015г. одним платежем, з урахуванням раніше виплачених сум, і виплачувати пенсію на визначений позивачем банківський рахунок, з надбавкою 500 грн. з 01.04.2020 р., як особі, якій виповнилося 80 років.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року у справі № 160/9429/21 позові вимоги задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по призначенню наукової пенсії за віком ОСОБА_1 у постійному розмірі довічно, із зазначенням в графі “Особливості”: “Не підлягають МП, призначено за рішенням суду в твердому розмірі з 29.06.2015 р. без проведення поточних перерахунків і осучаснення пенсії.
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2021 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та прийняти рішення відповідно до пункту 4-7 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області починаючи з 01.04.2020 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну компенсаційну виплату у розмірі до 500 гривень як особі, якій виповнилося 80 років.
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн.
22.07.2022 року позивач через відділ діловодства суду подав заяву про винення додаткового рішення від 17.07.2022 року, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі про виплату пенсії на визначений позивачем рахунок.
Заява обгрунтована тим, що позовні вимоги були заявлені і стосовно виплати пенсії позивачу на визначений позивачем рахунок. Однак суд в цій частині рішення не прийняв, через що позивач не може отримати пенсійні виплати.
Суд, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.
Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання стосовно однієї із заявлених позовних вимог, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для формулювання правового висновку щодо застосування статті 252 КАС України, відповідно до якого додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід'ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі. Означені у частині першій статті 252 КАС України питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
У випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено одну із заявлених позовних вимог, то суд має ухвалити судове рішення у формі "додаткового рішення" або "додаткової постанови" з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення.
Зазначену правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 19.03.2020 року по справі № 640/6209/19.
У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 року по справі № 160/9429/22 вирішено всі заявлені позивачем позовні вимоги, що видно з описової, мотивувальної та резолютивної частин вказаного судового рішення; суд під час ухвалення вказаного рішення вирішив питання про право та визначив спосіб виконання судового рішення, що видно з резолютивної частини судового рішення; судом у рішенні вирішено питання про виплату пенсії позивачу на банківський рахунок, а саме: у мотивувальній частині судового рішення є посилання на заявлену позивачем позовну вимогу - «щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити заборгованість по пенсії, починаючи з 29.06.2015р. одним платежем, з урахуванням раніше виплачених сум, і виплачувати пенсію на визначений позивачем банківський рахунок», та стосовно вказаної позовної вимоги прийнято рішення суду про відмову у її задоволенні, оскільки вона була заявлена передчасно.
Позовні вимоги розглянуто та вирішено по суті із прийняттям рішення, що видно з мотивувальної та резолютивної частин судового рішення.
За вказаних обставин підстави для ініціювання ухвалення додаткового рішення у даній адміністративній справі, які передбачені ч.1 ст. 252 КАС України, відсутні, а тому суд постановляє ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 252, 256 КАС України, суддя -
Відмовити в ухваленні додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 від 17.07.2022 року.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя С.В. Златін