25 липня 2022 року Справа № 160/6073/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів, -
26.04.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Луганській області (відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області, від 21 квітня 2022 року № 731 про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ізолятора тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управлінні Національної поліції в Луганській області від 21 квітня 2022 року № 187 о/с про звільнення поліцейського ізолятора тимчасового тримання № 2 Головного управлінні Національної поліції в Луганській області ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського ізолятора тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції в Луганській області з 21 квітня 2022 року;
- стягнути за рахунок державних асигнувань Головного управлінні Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 21 квітня 2022 року по день фактичного розрахунку;
- стягнути за рахунок державних асигнувань Головного управління Національно поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно, починаючи з 01 квітня 2022 року до дня припинення та/або скасування воєнного стану в Україні;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на робот (службі) та виплати заробітної плати за один місяць.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби, вказує, що 28.02.2022 по вказівці керівництва ГУНП в Луганській області позивач прибув до міста Дніпро без сім'ї. Його поселили у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у казармі, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Через декілька днів особовий склад ГУНП в Луганській області, у тому числі і позивач, був задіяний на службу по охороні об'єктів у м. Дніпро подобово, приблизно доба через три. Графіки виходу на службу доводило керівництво у месенджері ватсап. 28.03.2022 до позивача приїхала дружина з дитиною та він орендував житло, з дозволу керівництва, за власні кошти, за межами Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, за адресою:м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 32/21. 28.03.2022 у вечорі, позивач зі своєю дружиною вживав алкогольні напої, за вищезазначеним місцем мешкання. Згідно раніше наданих керівництвом графіків, 29.03.2022 року йому не потрібно було заступати на добове чергування по охороні об'єктів. 29.03.2022 року приблизно о 16:30 позивачу подзвонив начальник СОЗДМТТО ГУНП в Луганській області майор поліції ОСОБА_2 , на той час позивач із сім'єю був на прогулянці у місті, та запропонував прийти за місцем мешкання. Через хвилин 15-20 позивач підійшов за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 . Майор поліції ОСОБА_2 особисто відвіз позивача до кабінету управління головної інспекції ГУНП в Луганській області, який розташований на території Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, де позивачу запропонували пройти тест на алкоголь за допомогою драгера, на що він погодився. Драгер показав вміст алкоголю. На думку позивача, в його діях був відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Службову дисципліну не порушував, оскільки не перебував на службі при виконанні своїх службових обов'язків в нетверезому стані, що поставили йому в провину. На підставі викладеного, позивач вважає, що оскаржувані накази підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на службі, зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У зв'язку з незаконним, на думку позивача, звільненням, він був позбавлений можливості отримувати додаткову винагороду, яка встановлена Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168. Зазначена додаткова винагорода не була виплачена з 01.04.2022 року, а тому підлягає виплаті за час вимушеного прогулу.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано від Головного управління Національної поліції в Луганській області належним чином завіреної копії матеріалів дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 .
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
01.06.2022 Головним управлінням Національної поліції в Луганській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування правової позиції зазначив, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Позивач з наказом про призначення службового розслідування був ознайомлений 29.03.2022, про що свідчить його особистий підпис, що спростовує твердження позивача про те, що наказ про призначення службового розслідування не видавався. Належним доказом несення щодобової служби позивачем є графіки, які затверджені керівництвом підрозділу або Головного управління. Позивач під час огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками УГІ ГУНП в Луганській області 29.03.2022 був озброєний автоматичною зброєю, що спростовує твердження позивача про те, що він перебував у вихідний день. Під час службового розслідування позивач надав пояснення, в яких зазначив, що усвідомлює, що він знаходився на службі у стані алкогольного сп'яніння, що категорично заборонено. Відповідач під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності діяв виключно на підставі діючого законодавства та у спосіб, встановлений нормативно-правовими актами. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) та не встановлюється поліцейським, зокрема, на період відсторонення від виконання службових обов'язків.
13.06.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що належним та допустимим доказом того, що позивач перебував на службі 29.03.2022 може бути відповідний наказ керівника, графік чергувань. До суду відповідач не надав доказу того, що позивач перебував на службі 29.03.2022 під час виконання службових обов'язків у нетверезому стані. Оскільки 29.03.2022 був вихідний день позивача, він не був при виконанні службових обов'язків та перебував дома зі своєю сім'єю та близькими. Позивач вказує, що мав право використовувати свій особистий час у вихідний день на власний розсуд. Відповідач не врахував, що норма пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» є імперативною та розширенню і зміні не підлягає. Посилаючись на Методичні рекомендації відповідач не звертає увагу на те, що вони не можуть змінювати зміст Постанови №168.
20.06.2022 представником відповідача подані до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що у позивача згідно наказу ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 встановлений робочий час з 09.00 год. до 18.00 год. та визначеній вихідний день - субота та неділя. Згідно матеріалів службового розслідування, встановлено, що 29.03.2022, об 17 год. 26 хв. за допомогою «Алкотестер Драгер» було встановлений факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння (1,13 %о). 29.03.2022 згідно календаря є вівторком. При цьому позивач у своїх поясненнях від 30.03.2022 наданих під час службового розслідування зазначив, що 28.03.2022 та 29.03.2022, він знаходився на службі, вихідний не був, виконував службові обов'язки. Також позивач зазначив, що кається у скоєному та визнає, що порушив службову дисципліну.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , сержант поліції, проходив службу в Національній поліції України на посаді поліцейського ізолятора тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Луганській області.
29.03.2022 т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу підтримки УГІ ГУНП в Луганській області майором поліції Віктором Шевченко складено рапорт начальнику ГУНП в Луганській області полковнику поліції Олегу Григорову про те, що 29.03.2022 працівниками УГІ ГУНП в Луганській області виявлено на службі, в умовах воєнного стану працівників ГУНП в Луганській області старшого інспектора-чергового ІТТ № 1 капітана поліції ОСОБА_3 та поліцейського ІТТ № 2 сержанта поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, запах з порожнина рота, невиразне мовлення, зазначені працівники поліції перебували з вогнепальною зброєю.
З метою встановлення факту перебування вищевказаних працівників поліції у стані алкогольного сп'яніння, працівниками УГІ ГУНП в Луганській області був проведений огляд капітана поліції ОСОБА_3 та сержанта поліції ОСОБА_1 за допомогою «Алкотестер Драгер». За результатами огляду було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_3 (2,19 %о) та сержант поліції ОСОБА_1 (1,13%о) перебували на службі, в умовах воєнного стану, у стані алкогольного сп'яніння.
29.03.2022 прийнято наказ №584 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», а саме призначено службове розслідування у формі письмового провадження щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Луганській області.
В пункті 3 наказу зазначено, що на період службового розслідування поліцейський ІТТ №2 ГУНП в Луганській області сержант поліції ОСОБА_1 підлягає відстороненню від виконання службових обов'язків.
29.03.2022 прийнято наказ №132 о/с про відсторонення сержанта поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків поліцейського ізолятора тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Луганській області, на час проведення службового розслідування, з 29.03.2022.
20.04.2022 начальником ГУНП в Луганській області ОСОБА_4 затверджено висновок про результати службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Луганській області.
У висновку рекомендовано за особисту недисциплінованість, порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4, 5, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, абз. 1, 2 п. 1, абз. 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, що виразилося у перебуванні на службі, в умовах воєнного стану, у стані алкогольного сп'яніння сержанта поліції ОСОБА_1 (0122342), поліцейського ІТТ №2 ГУНП в Луганській області звільнити зі служби в поліції.
21.04.2022 Головним управлінням Національної поліції в Луганській області прийнято наказ №731 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Луганській області», в пункті 2 якого зазначено: за особисту недисциплінованість, порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4, 5, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, абз. 1, 2 п. 1, абз. 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, що виразилося у перебуванні на службі, в умовах воєнного стану, у стані алкогольного сп'яніння сержанта поліції ОСОБА_1 (0122342), поліцейського ІТТ №2 ГУНП в Луганській області звільнити зі служби в поліції.
21.04.2022 Головним управлінням Національної поліції в Луганській області прийнято наказ №187 о/с про скасування відсторонення сержанта поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків поліцейського ізолятора тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Луганській області, на час проведення службового розслідування, з 21.04.2022.
Наказом ГУНП в Луганській області від 21.04.2022 № 187 о/с, сержанта поліції ОСОБА_1 (0122342), поліцейського ізолятора тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Луганській області відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), звільнено з 22.04.2022 року зі служби в поліції.
Не погоджуючись з прийнятими наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію» визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони
При цьому, пунктом 6 та 10 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
21.04.2022 Головним управлінням Національної поліції в Луганській області прийнято наказ №731 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Луганській області», в пункті 2 якого зазначено: за особисту недисциплінованість, порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4, 5, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, абз. 1, 2 п. 1, абз. 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, що виразилося у перебуванні на службі, в умовах воєнного стану, у стані алкогольного сп'яніння сержанта поліції ОСОБА_1 (0122342), поліцейського ІТТ №2 ГУНП в Луганській області звільнити зі служби в поліції.
Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Підставою накладення дисциплінарного стягнення, стали матеріали службового розслідування, якими встановлено, що 29.03.2022 до керівництва ГУНП в Луганській області надійшов рапорт заступника начальника управління - начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 зі змісту якого слідує, що 29.03.2022 було встановлено перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння двох працівників поліції ГУНП в Луганській області, а саме: старшого інспектора- чергового ІТТ № 1 капітана поліції ОСОБА_3 та поліцейського ІТТ №2 сержанта поліції ОСОБА_1 .
З метою встановлення факту перебування вищевказаних працівників поліції на службі у стані алкогольного сп'яніння, в умовах воєнного стану працівниками УГІ ГУНП в Луганській області був проведений огляд капітана поліції ОСОБА_3 та сержанта поліції ОСОБА_1 за допомогою «Алкотестер Драгер», за результатами якого встановлено, що капітан поліції ОСОБА_3 (2,19 %о) та сержант поліції ОСОБА_1 (1,13%о) перебували на службі, в умовах воєнного стану, у стані алкогольного сп'яніння.
29.03.2022 поліцейського ІТТ № 2 сержанта поліції ОСОБА_1 ознайомлено під підпис з наказом ГУНП в Луганській області від 29.03.2022 №584 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії», відповідно до п. 3 якого, на час проведення службового розслідування, останній відсторонений від виконання службових обов'язків.
Зі змісту пояснення, наданого під час проведення службового розслідування, поліцейського ІТТ № 2 ГУНП в Луганській області сержанта поліції ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ОВС з 06.03.2015, НПУ з 07.11.2015, на займаній посаді з 29.12.2016) слідує, що він 29.03.2022, перебуваючи у тимчасово орендованій квартирі за адресою АДРЕСА_2 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 вжив спиртні напої, а саме горілку, випив приблизно 1 літр.
Вказав, що в зазначеній квартирі перебувала зброя, яку йому видали, а саме: автоматична зброя з боєкомплектом (4 магазина з 120 патронами) та пістолет ПМ з 2 магазинами та 16 патронами. Також зазначив, що спиртні напої він вживав у період часу з 11.00 28.03.2022 по 06.00 29.03.2022.
Крім цього зазначив, що він усвідомлює, що в державі введений воєнний стан та він постійно перебуває на службі та виконує службові обов'язки в умовах воєнного стану.
До його відома, його безпосереднім керівництвом, начальником ІТТ №2 майором поліції ОСОБА_7 та начальником СОЗДМТТО майором поліції ОСОБА_2 доводились вимоги щодо дотримання службової дисципліни, не допущення вживання спиртних напоїв, належному виконанню службових обов'язків. Він зазначив, що ним 28.03.2022 вживалася горілка, приблизно випив один літр, та перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Вказав, що усвідомлює, що своїми діями порушив службову дисципліну, а саме знаходився на службі у стані алкогольного сп'яніння. Разом з цим зазначив, що його відома, його безпосереднім керівництвом доводились вимоги керівництва ГУНП, що у випадку виявлення фактів вживання на службі спиртних напоїв та перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння до працівників поліції будуть прийматися заходи дисциплінарного впливу аж до звільнення зі служби поліції.
Позивачем зазначено, що приблизно о 17.00 до нього за місцем проживання, а саме АДРЕСА_2 приїхав його керівник майор поліції ОСОБА_2 , який забрав у нього вищезазначену зброю та зазначив, що у нього маються явні ознаки алкогольного сп'яніння, запах з порожнини рота, невиразне мовлення, йому необхідно проїхати з ним до Дніпропетровського університету внутрішніх справ, де знаходяться працівники управління головної інспекції ГУНП. По прибуттю до ДДУВС, останні запропонували йому пройти огляд за допомогою «Алкотестер Драгер», на що ОСОБА_1 погодився, пройшов огляд, йому показали результат на екрані «Драгера», де було зафіксовано показання 1,13 %о, що означає перебування у стані алкогольного сп'яніння. Він також розписався в документі, в якому зафіксований результат його огляду за допомогою «Алкотестер Драгер».
В рамках службового розслідування ОСОБА_1 зазначив, що він згоден з результатами та усвідомлює, що він знаходився на службі у стані алкогольного сп'яніння, що категорично заборонено. До його відома доводились вимоги Дисциплінарного статуту НПУ, Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та порядку проведення службового розслідування в поліції.
Також зазначив, що 28.03.2022 та 29.03.2022, він знаходився на службі, вихідний не був, виконував службові обов'язки. Він кається у скоєному, визнає що порушив службову дисципліну.
Зі змісту пояснення начальника ІТТ № 2 ГУНП майора поліції ОСОБА_7 , наданого під час проведення службового розслідування, слідує, що він знаходився 29.03.2022 в добовому наряді з охорони об'єктів критичної інфраструктури. 29.03.2022 йому на мобільний телефон о 17.40 подзвонив начальник СОЗДМТТО майор поліції ОСОБА_2 та повідомив, що співробітник ІТТ № 2 ГУНП сержант поліції ОСОБА_1 був виявлений в робочий час, у стані алкогольного сп'яніння, під час знаходження в орендованій квартири за адресою АДРЕСА_2 . Він неодноразово проводив профілактичні бесіди з співробітниками ІТТ № 2 ГУНП, які проживають у м.Дніпро про недопущення вжиття спиртних напоїв на службі, у зв'язку з тим, що співробітники знаходяться з вогнепальною зброєю.
Начальник ІТТ № 2 ГУНП майор поліції ОСОБА_7 зазначив, що довів до відома підлеглому особовому складі вимоги керівництва ГУНП про те, що у зв'язку з тим, що в країні введено воєнний стан, співробітникам видано на постійне зберігання вогнепальна зброя, у зв'язку з чим співробітникам може в будь-який час надійти вказівка про виконання службових завдань, співробітники постійно виконують службові обов'язки та перебувають на службі.
Зі змісту рапорту заступника начальника управління - начальника відділу службових розслідувань УГІ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_8 слідує, що 29.03.2022 працівниками УГІ ГУНП було отримано інформацію про перебування на службі, в умовах воєнного стану, з ознаками алкогольного сп'яніння поліцейського ІТТ № 2 ГУНП в Луганській області сержанта поліції ОСОБА_1 , який перебував за адресою тимчасового мешкання: АДРЕСА_2 , з вогнепальною зброєю, яка видана йому на постійне зберігання. За вказаною адресою був направлений начальник СОЗДМТТО майор поліції ОСОБА_2 , який у зв'язку з перебуванням на службі, в умовах воєнного стану, сержанта поліції ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах з порожнини рота та невиразне мовлення, забрав вогнепальну зброю, автомат, 4 магазина, ПМ, 2 магазина у сержанта поліції ОСОБА_1 та привіз останнього до службового кабінету Дніпропетрівського державного університету внутрішніх справ, де працівниками УГІ ГУНП було запропоновано сержанту поліції ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою «Алкотестер Драгер», на що останній погодився.
Проходження огляду сержантом поліції ОСОБА_1 за допомогою «Алкотестер Драгер» працівниками УГІ ГУНП було зафіксовано на відео, за допомогою бодікамери. За результатами огляду на екрані «Алкотестера Драгера» був зафіксований результат огляду 1,13%о, з яким сержант поліції ОСОБА_1 ознайомився та був згодний. Результат огляду був зафіксований документально у вигляді результату тесту (роздрукований), в зазначеному документі сержант поліції ОСОБА_1 поставив свій підпис про ознайомлення з результатом тесту.
Сержант поліції ОСОБА_1 проходив огляд за допомогою «Алкотестер Драгер» в службовому кабінеті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ у його присутності, присутності заступника начальника управління - начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 , старшого інспектора УГІ ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , старшого інспектора УГІ ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 .
Зі змісту довідки, складеної під час службового розслідування, підписаної начальником сектору озброєння ГУНП в Луганській області підполковником поліції ОСОБА_11 , слідує, що 02.04.2022 начальником ІТТ № 2 ГУНП в Луганській області майором поліції ОСОБА_7 було здано зброю поліцейського ІТТ № 2 ГУНП в Луганській області сержанта поліції ОСОБА_1 до сектору озброєння УЛМТЗ ГУНП в Луганській області (тимчасова дислокація у м. Дніпро в Державному університеті внутрішніх справ, за адресою проспект Гагаріна, 26), а саме:
- 9 мм пістолет Макарова (ПМ) № ПП 1013-1967, два магазина до нього та патрони калібру 9x18 мм у кількості 16 шт. (вказана зброя отримана ОСОБА_1 в черговій частині відділу поліції № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області);
- 5, 45 мм автомат Калашникова (АК-74) № НОМЕР_1 , чотири магазина до нього та патрони калібру 5,45 х39 мм у кількості 120 шт. (вказана зброя була отримана ОСОБА_1 за місцем тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області у м. Дніпро на території ДДУВС 01.03.2022).
Зброя сержанта поліції ОСОБА_1 була здана на підставі наказу ГУНП в Луганській області від 29.03.2022 № 584, відповідно до якого сержант поліції ОСОБА_1 був відсторонений від виконання службових обов'язків.
Таким чином службовим розслідуванням встановлено, що поліцейський ІТТ № 2 ГУНП в Луганській області сержант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4, 5, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, абз. 1, 2 п. 1, абз. 6 п. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, що виразилося у перебуванні на службі, в умовах воєнного стану, у стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність поліцейського є усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку, обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейському зокрема заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закон України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; (п. 1 ч. 3 зазначеної статті); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п. 4 ч. 3 зазначеної статті); вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (п. 5 ч. 3 зазначеної статті); сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені попущення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (п. 13 ч. 3 зазначеної статті); під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння і п. 14 ч. 3 зазначеної статті).
З огляду на викладені норми, судом встановлено, що до поліцейських встановлюються імперативні вимоги дотримання службової дисципліни, в тому числі під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Підставою видання наказу відповідача від 29.03.2022 від 584 послугував рапорт від 29.03.2022 т.в.о. заступника начальника - начальника відділу підтримку УГІ ГУНП в Луганській області майора поліції Віктора Шевченка про те, що 29.03.2022 року працівниками УГІ ГУНП в Луганській області було виявлено на службі, в умовах воєнного стану, поліцейського ІТТ № 2 сержанта поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Зазначений працівник поліції перебував з вогнепальною зброєю.
В порушення наведених норм щодо дотримання службової дисципліни, за результатами проведеного огляду за допомогою «Алкотестер Драгер» було встановлено, що сержант поліції ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (1,13 %). Позивач вказаний факт в позовній заяві не заперечує.
Наказом ГУНП в Луганській області від 29.03.2022 № 584 за фактом виявлення в робочий час, в умовах воєнного стану, а саме 29.03.2022 об 17 год. 05 хв. поліцейського ІТТ № 2 ГУНП в Луганській області сержанта поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння було призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.
Позивач з наказом про призначення службового розслідування був ознайомлений 29.03.2022, про що свідчить його особистий підпис позивача на копії наказу.
Зазначена обставина спростовує твердження позивача про те, що наказ про призначення службового розслідування не видавався.
Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що він в період часу з 28.02.2022 по 29.03.2022 року ніс службу по охороні об'єктів, розташованих у місті Дніпро щодобово відповідно графіків доба через три, прі цьому у якості письмових доказів ОСОБА_1 до позовної заяви надано копії аркушів у клітину із зошиту з переліком прізвищ. Як стверджує позивач, зазначені аркуші є графіками несення служби.
Таким чином, на думку позивача, 29.03.2022 останній був вихідний тобто перебував не на службі та мав право вживати спиртні напої, а тому у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
Частиною 1 ст. 91 Закону №580-VIII визначено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Згідно 2 ст. 91 Закону №580-VІІІ, розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Згідно 3 ст. 91 Закону №580-VІІІ, для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Згідно 4 ст. 91 Закону №580-VІІІ, вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Законом України від 15.03.2022 № 2136, який набрав чинності з 24.03.2022, визначено особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Так згідно ч. 1 ст. 6 Закону України № 2136, нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
Частиною 2 ст. 6 Закону України № 2136 встановлено, що для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
Частиною 4 ст. 6 Закону України № 2136 встановлено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
Згідно ч. 5 ст. 6 Закону України № 2136, тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
Згідно частини 6 ст. 6 Закону України № 2136, у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п'ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.
В свою чергу, на виконання ч. 2 ст. 91 Закону №580-VIII, наказом ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області» було встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочий час з 09.00 год. до 18.00 год.
Згідно з п. 11 розділу 2 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 визначено, що підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Позивач у позовній заяві наголошує на тому, що він ніс службу цілодобово згідно графіку доба служби три доби вихідних.
Однак, згідно копій аркушів, наданих позивачем до позову, ОСОБА_1 залучався до охорони адміністративної будівлі лише по 2-3 години на добу. Тобто, як зазначає позивач його робочий тиждень складався лише 6-8 годин на тиждень при встановленій законодавством тривалості робочого часу на тиждень 60 годин.
За таких обставин, твердження позивача про те, що він у вихідний день споживав спиртні напої, не відповідають дійсності.
Крім того, відповідачем не видавались накази про встановлення позивачу подобового несення служби. Доказів зворотного суду не надано.
У позивача згідно наказу ГУНП в Луганській області від 11.08.2016 № 1985 встановлений робочий час з 09.00 год. до 18.00 год. та визначеній вихідний день - субота та неділя.
Згідно матеріалів службового розслідування, встановлено, що 29.03.2022, об 17 год. 26 хв. за допомогою «Алкотестер Драгер» було встановлений факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння ( 1,13 %о).
29.03.2022 згідно календаря є вівторком.
При цьому, позивач у своїх поясненнях від 30.03.2022, наданих під час службового розслідування зазначив, що 28.03.2022 та 29.03.2022 він знаходився на службі, вихідний не був, виконував службові обов'язки.
Також під час службового розслідування позивач зазначив, що він усвідомлює, що в державі введений воєнний стан та він постійно перебуває на службі та виконує службові обов'язки в умовах воєнного стану.
Позивач підтвердив, що в квартирі, де він вживав спиртні напої, перебувала зброя, яку йому видали, а саме: автоматична зброя з боєкомплектом (4 магазина з 120 патронами) та пістолет ПМ з 2 магазинами та 16 патронами. Також зазначив, що спиртні напої він вживав у період часу з 11.00 28.03.2022 по 06.00 29.03.2022.
До його відома, його безпосереднім керівництвом, начальником ІТТ №2 майором поліції ОСОБА_7 та начальником СОЗДМТТО майором поліції ОСОБА_2 доводились вимоги щодо дотримання службової дисципліни, не допущення вживання спиртних напоїв, належному виконанню службових обов'язків. Він зазначив, що ним 28.03.2022 вживалася горілка, приблизно випив один літр, та перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Вказав, що усвідомлює, що своїми діями порушив службову дисципліну, а саме знаходився на службі у стані алкогольного сп'яніння.
При прийнятті рішення, суд враховує, що у зв'язку з веденням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», продовженням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовженням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовженням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на поліцейських покладаються додаткові обов'язки вжиття заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують та вжиття інших заходів, необхідних для оборони держави на місці дислокації.
На виконання відповідних повноважень під час воєнного стану, позивачу видано на постійне зберігання вогнепальну зброю, у зв'язку з тим, що співробітникам може в будь-який час надійти вказівка про виконання службових завдань, співробітники постійно виконують службові обов'язки та перебувають на службі.
Вказане підтверджується наданими поясненнями під час службового розслідування начальником ІТТ №2 майором поліції ОСОБА_7 .
Позивач під час огляду на стан алкогольного сп'яніння працівниками УГІ ГУНП в Луганській області 29.03.2022 був озброєний автоматичною зброєю, що підтверджується довідкою, складеною під час службового розслідування, підписаною начальником сектору озброєння ГУНП в Луганській області підполковником поліції ОСОБА_11 .
Відповідно до вказаної довідки, 02.04.2022 начальником ІТТ № 2 ГУНП в Луганській області майором поліції ОСОБА_7 було здано зброю поліцейського ІТТ № 2 ГУНП в Луганській області сержанта поліції ОСОБА_1 до сектору озброєння УЛМТЗ ГУНП в Луганській області (тимчасова дислокація у м. Дніпро в Державному університеті внутрішніх справ, за адресою проспект Гагаріна, 26), а саме:
- 9 мм пістолет Макарова (ПМ) № ПП 1013-1967, два магазина до нього та патрони калібру 9x18 мм у кількості 16 шт. (вказана зброя отримана ОСОБА_1 в черговій частині відділу поліції № 3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області);
- 5, 45 мм автомат Калашникова (АК-74) № НОМЕР_1 , чотири магазина до нього та патрони калібру 5,45 х39 мм у кількості 120 шт. (вказана зброя була отримана ОСОБА_1 за місцем тимчасової дислокації ГУНП в Луганській області у м. Дніпро на території ДДУВС 01.03.2022).
Зброя сержанта поліції ОСОБА_1 була здана на підставі наказу ГУНП в Луганській області від 29.03.2022 № 584, відповідно до якого сержант поліції ОСОБА_1 був відсторонений від виконання службових обов'язків.
Таким чином, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння з незданою вогнепальною зброєю, позивач діяв не розсудливо та поставив у небезпечне становище необмежене коло оточуючих осіб.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1 частини першої).
Наказом Міністерства внутрішні справ України від 09.11.2016 №1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, згідно пункту 3 розділу IV яких за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Отже, обов'язок дотримання норм професійної етики покладається на позивача і в неробочий час.
Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з'ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.
При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов'язані з морально-етичними нормами.
Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов'язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника , що мають бути доведені у визначеному порядку.
Пунктом 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейському зокрема заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закон України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; (п. 1 ч. 3 зазначеної статті); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п. 4 ч. 3 зазначеної статті); вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (п. 5 ч. 3 зазначеної статті); сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені попущення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (п. 13 ч. 3 зазначеної статті); під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння і п. 14 ч. 3 зазначеної статті).
З огляду на викладені норми, судом встановлено, що до поліцейських встановлюються імперативні вимоги дотримання службової дисципліни, в тому числі під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У контексті викладеного суд зазначає, що позивачем за наведених обставин вчинені дії, які не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, підривають довіру до нього, як до носія влади, що безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.
Суд вважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в службовий та позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Діяльність поліцейського має відповідати не тільки положенням Конституції і чинного законодавства, а й моральним принципам і нормам. При цьому етичний кодекс, яким поліцейські повинні керуватися, не просто спирається на загальноприйняту мораль, а й конкретизує її вимоги відповідно до специфіки службової діяльності, неординарних обов'язків і повноважень, що покладаються на них. Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №804/8515/17.
З урахуванням правової позиції, викладеної у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.
Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Судом не встановлено порушення норм законодавства, порядку та процедури під час проведення службового розслідування.
Питання порушення процедури проведення службового розслідування не ставилось позивачем під час проведення службового розслідування.
При прийнятті рішення судом враховано, що під час проведення службового розслідування позивачем визнану вину, підтверджено факт перебування у нетверезому стані у робочий час.
Таким чином, ОСОБА_1 визнано вину, а тому факт вчинення дій, що дискредитують звання поліцейського є доведеним та підтвердженим самим позивачем під час проведення службового розслідування.
У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення чи у зв'язку із складанням протоколу про адміністративні правопорушення.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №804/8515/17.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду: від 05.05.2019 у справі № 825/1902/16, від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 26.01.2021 № 2140/1342/18.
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення останнім дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника поліції та принижують авторитет органів Національної поліції України.
Судом підтверджено під час розгляду справи вчинення позивачем дій, що дискредитують працівника поліції.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 21 квітня 2022 року № 731 про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ізолятора тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_1 та наказ Головного управлінні Національної поліції в Луганській області від 21 квітня 2022 року № 187 о/с про звільнення поліцейського ізолятора тимчасового тримання № 2 Головного управлінні Національної поліції в Луганській області ОСОБА_1 зі служби в поліції, є такими, що прийняті у межах, спосіб та порядок, що визначені чинним законодавством, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку, стягнення додаткової винагороди є похідними від вимоги про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення позивача із займаної посади, відтак підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , визначена позивачем адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місце реєстрації: вул. Вілєсова, буд.1, місто Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, фактичне місцезнаходження: вул. Троїцька, б. 20-а, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108845) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова