вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"15" липня 2022 р. Справа № 918/289/22
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал"
до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"
про стягнення заборгованості в сумі 11 927 643 грн 19 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Пасічник Н.О. (керівник);
від відповідача - Пустельник М.В., довіреність № 824/01-11 від 12.04.2022 р.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 15 липня 2022 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У травні 2022 року Дочірнє підприємство "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 11 927 643 грн 19 коп., з яких: 10 600 000 грн 00 коп. - основний борг, 1 156 772 грн 03 коп. - інфляційні втрати, 170 871 грн 16 коп. - три відсотки річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов, укладеного між Дочірнім підприємством "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал" та Підприємством, договору про постачання електричної енергії споживачу від 4 січня 2021 року № 6 в частині оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 10 600 000 грн 00 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 170 871 грн 16 коп. та інфляційних втрат в розмірі 1 156 772 грн 03 коп. Стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс витрати у зв'язку із розглядом справи в розмірі 178 914 грн 65 коп., які складаються із суми сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 30 травня 2022 року позовну заяву Дочірнього підприємства "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал" від 16 травня 2022 року № 286 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 червня 2022 року.
13 червня 2022 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 10.06.2022 р. № 1307/01-11 з додатками (а.с. 77-84), в якому останній просив відмовити у позові в частині стягнення інфляційних та 3% річних. Зокрема відповідач зазначив, що неконтрольований ріст цін на електричну енергію в січні-листопаді 2021 року призвів до збільшення витрат на електричну енергію більше ніж на 100%, що не було передбачено тарифами. А у зв'язку з оголошеним воєнним станом в нашій державі ця заборгованість має ще більш критичний характер. Також відповідач зазначив, що відповідно до численних судових рішень про стягнення з Підприємства заборгованості з несвоєчасної сплати різного роду податків і зборів, а також нарахованих на них штрафних санкцій, виплата грошових зобов'язань значно ускладнюється. В той час, як зазначив відповідач, Підприємство в частині сплати основного боргу від своїх зобов'язань не відмовляється. Крім того, відповідач зазначив, що на дату отримання позовної заяви сума заборгованості по основному боргу становила 10 100 000. Як зазначив відповідач, з 17 по 27 травня Підприємство в цілому сплатило 500 000 грн 00 коп.
24 червня 2022 року від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог від 24 червня 2022 року № 313 з додатками (а.с. 86-94), яке було прийняте судом, про що зазначено в ухвалі від 27.06.2022 р. Згідно клопотання про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 9 750 000 грн 00 коп. основного боргу, 1 439 313 грн 97 коп. інфляційних втрат та 219 758 грн 83 коп. три відсотки річних.
Ухвалою суду від 27 червня 2022 року підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 11 липня 2022 року.
11 липня 2022 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання від 11.07.2022 року № 1559/01-11 про зменшення суми основної заборгованості та встановлення способу виконання рішення з додатками (а.с. 107-118), згідно якого останній просив: змінити суму основної заборгованості з урахуванням сплачених коштів; не застосовувати до відповідача штрафні санкції у вигляді інфляційних та 3% річних у зв'язку з воєнним станом; встановити спосіб виконання рішення у вигляді щомісячних платежів по 800 000 грн 00 коп. на 12 місяців. В клопотанні відповідач зазначив, що після подання позовної заяви підприємство з 17 травня по 28 червня сплатило 1 000 000 грн 00 коп. в частині основного боргу. До клопотання відповідачем додано копії платіжних доручень.
У судовому засіданні 11 липня 2022 року оголошувалася перерва до 15 липня 2022 року.
Ухвалою суду від 15 липня 2022 року провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в сумі 150 000 грн 00 коп. закрито.
У судовому засіданні 15 липня 2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у клопотанні про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог від 24 червня 2022 року № 313.
Представник відповідача у даному засіданні просив суд змінити суму основної заборгованості з урахуванням сплачених коштів, не застосовувати до відповідача штрафні санкції у вигляді інфляційних та 3% річних у зв'язку з воєнним станом. також представник відповідача просив встановити спосіб виконання рішення у вигляді щомісячних платежів по 800 000 грн 00 коп. на 12 місяців.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та Підприємства, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
4 січня 2021 року між Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" та Дочірнім підприємством "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 6 (далі - Договір; а.с. 7-13).
За Договором Дочірнє підприємство "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал" є Постачальником, а Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" є Споживачем.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору (п. 1.1. Договору).
Судом встановлено, що 4 січня 2021 року Підприємством підписано заяву-приєднання (додаток 1 до Договору) (а.с. 14-15).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Загальна сума Договору становить 45 248 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 7 541 333 грн 33 коп. (п. 5.1. Договору).
Згідно з п. 5.2. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, яка є додатком №2 до цього договору.
Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.5. Договору).
Пунктом 5.6. Договору визначено, що оплата вартості обсягів споживання електроенергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у терміни, визначені у відповідній пропозиції, що є додатком до Договору.
Відповідно до п. 13.1. Договору оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем протягом 30 днів наступних за розрахунковим місяцем (п. 5.7. Договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та укладається на строк до 31.12.2021 р., а в частині розрахунків договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 13.1. Договору).
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їхніми печатками.
Відповідно до комерційної пропозиції (додатку № 2 до договору) оплата рахунків за електричну енергію здійснюється на поточний рахунок протягом 30 днів наступних за розрахунковим місяцем.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем надано акт прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2021 р. № 12/9/1 на суму 6 780 671 грн 41 коп., акт прийняття-передавання товарної продукції за жовтень 2021 р. № 12/10/1 на суму 8 349 539 грн 60 коп.
Позивач зазначає, що відповідачем у повному обсязі не сплачено за поставлену електричну енергію, а саме заборгованість за Договором (за вересень-жовтень 2021 року) становить 10 600 000 грн 00 коп., що і стало причиною виникнення спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією від 29 березня 2022 року № 265 про оплату заборгованості за надані послуги (а.с. 61-62), яка залишена без відповіді та задоволення.
З метою захисту своїх прав та інтересів, Дочірнє підприємство "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал" звернулося до господарського суду з даним позовом.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як вбачається з умов договору (комерційних пропозицій), строк оплати є таким, що настав.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків по стану за період січень 2021 р. - листопад 2021 р. (підписаний сторонами), відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 349 539 грн 60 коп.
В позовній заяві позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість за Договором в розмірі 10 600 000 грн 00 коп.
Судом встановлено, що Підприємство після звернення позивача з позовом до суду сплатило суму основного боргу в розмірі 1 000 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 17 травня 2022 року № 3360, від 18 травня 2022 року № 3403, від 19 травня 2022 року № 3450, від 20 травня 2022 року № 3529, від 23 травня 2022 року № 3634, від 24 травня 2022 року № 3675, від 25 травня 2022 року № 3722, від 26 травня 2022 року № 3784, від 27 травня 2022 року № 3805, від 15 червня 2022 року № 4280, від 16 червня 2022 року № 4315, від 17 червня 2022 року № 4332, від 20 червня 2022 року № 4423, від 21 червня 2022 року № 4558, від 22 червня 2022 року № 4640, від 23 червня 2022 року № 4697, від 24 червня 2022 року № 4708, від 27 червня 2022 року № 4783, від 28 червня 2022 року № 4827.
Згідно клопотання про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог, яке було прийняте судом, про що зазначено в ухвалі від 27.06.2022 р., позивач просив стягнути з відповідача 9 750 000 грн 00 коп. основного боргу.
Як встановлено судом, позивачем в заяві про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог зменшено основний борг на суму 850 000 грн 00 коп., що сплачений згідно платіжних доручень від 17 травня 2022 року № 3360 на суму 50 000 грн 00 коп., від 18 травня 2022 року № 3403 на суму 50 000 грн 00 коп., від 19 травня 2022 року № 3450 на суму 50 000 грн 00 коп., від 20 травня 2022 року № 3529 на суму 50 000 грн 00 коп., від 23 травня 2022 року № 3634 на суму 50 000 грн 00 коп., від 24 травня 2022 року № 3675 на суму 50 000 грн 00 коп., від 25 травня 2022 року № 3722 на суму 50 000 грн 00 коп., від 26 травня 2022 року № 3784 на суму 50 000 грн 00 коп., від 27 травня 2022 року № 3805 на суму 100 000 грн 00 коп., від 15 червня 2022 року № 4280 на суму 50 000 грн 00 коп., від 16 червня 2022 року № 4315 на суму 50 000 грн 00 коп., від 17 червня 2022 року № 4332 на суму 50 000 грн 00 коп., від 20 червня 2022 року № 4423 на суму 50 000 грн 00 коп., від 21 червня 2022 року № 4558 на суму 50 000 грн 00 коп., від 22 червня 2022 року № 4640 на суму 50 000 грн 00 коп., від 23 червня 2022 року № 4697 на суму 50 000 грн 00 коп.
В той час, як встановлено судом, відповідач платіжними дорученнями від 24 червня 2022 року № 4708 на суму 50 000 грн 00 коп., від 27 червня 2022 року № 4783 на суму 50 000 грн 00 коп., від 28 червня 2022 року № 4827 на суму 50 000 грн 00 коп. сплатив основний борг в розмірі 150 000 грн 00 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Ухвалою суду від 15 липня 2022 року провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в сумі 150 000 грн 00 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відтак, у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення по оплаті електричної енергії, поставленої позивачем, на загальну суму 9 600 000 грн 00 коп. (10 600 000,00-850 000,00-150 000,00).
Доказів оплати заборгованості в розмірі 9 600 000 грн 00 коп. споживач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення основного боргу в сумі 9 600 000 грн 00 коп. підлягає задоволенню.
Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з Підприємства 1 439 313 грн 97 коп. інфляційних втрат та 219 758 грн 83 коп. три відсотки річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В свою чергу, суд, здійснивши перерахунок трьох відсотків річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір відсотків річних становить 197 862 грн 91 коп., при заявленому - 219 758 грн 83 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають три відсотки річних, які за розрахунком суду складають 197 862 грн 91 коп.
За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення 3% річних в сумі 219 758 грн 83 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 197 862 грн 91 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 21 895 грн 92 коп. слід відмовити.
Крім того, суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір даних компенсаційних виплат становить 1 178 941 грн 26 коп., при заявленому 1 439 313 грн 97 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають три відсотки річних, які за розрахунком суду складають 1 178 941 грн 26 коп.
За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 439 313 грн 97 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 178 941 грн 26 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 260 372 грн 71 коп. слід відмовити.
В клопотанні від 11.07.2022 року № 1559/01-11 про зменшення суми основної заборгованості та встановлення способу виконання рішення відповідач просив не застосовувати до відповідача штрафні санкції у вигляді інфляційних та 3% річних у зв'язку з воєнним станом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX).
Суд звертає увагу на те, що у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, 15.03.2022 Верховна Рада України затвердила Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 року № 133/2022, відповідно до якого воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. 21.04.2022 Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. 22.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-ІХ від 22.05.2022, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Враховуючи вищезазначені положення, суд зазначає, що у період дії в Україні воєнного стану від відповідальності, визначеної статтею 625, звільняється лише позичальник за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).
В той час, як було встановлено судом вище, спір у даній справі виник з договору про постачання електричної енергії споживачу від 4 січня 2021 року № 6, на який звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625, у період воєнного стану не розповсюджується.
Крім того, в клопотанні від 11.07.2022 року № 1559/01-11 про зменшення суми основної заборгованості та встановлення способу виконання рішення відповідач просив встановити спосіб виконання рішення у вигляді щомісячних платежів по 800 000 грн 00 коп. на 12 місяців.
Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Тобто, підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов'язується з об'єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність у нього обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, доказів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача матеріали заяви не містять.
За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для розстрочки виконання рішення суду, а тому клопотання Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про розстрочення виконання судового рішення у даній справі задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал" до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 9 600 000 грн 00 коп. - основного боргу, 1 178 941 грн 26 коп. - інфляційних втрат, 197 862 грн 91 коп. - трьох відсотків річних. У решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 260 372 грн 71 коп. та трьох відсотків річних в сумі 21 895 грн 92 коп. відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс витрати у зв'язку із розглядом справи в розмірі 178 914 грн 65 коп., які складаються із суми сплаченого судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову, позивачем, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості, було сплачено 178 914 грн 65 коп. судового збору (11 927 643,19-1,5%).
Як було зазначено судом вище, 24 червня 2022 року від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог від 24 червня 2022 року № 313 з додатками (а.с. 86-94), яке було прийняте судом, про що зазначено в ухвалі від 27.06.2022 р. Згідно клопотання про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 9 750 000 грн 00 коп. основного боргу, 1 439 313 грн 97 коп. інфляційних втрат та 219 758 грн 83 коп. три відсотки річних. Всього згідно клопотання про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11 409 072 грн 80 коп. Відтак, з урахуванням клопотання позивача про уточнення (зменшення та збільшення) позовних вимог від 24 червня 2022 року № 313 судовий збір за заявлені позовні вимоги становить 171 136 грн 09 коп. (11 409 072,80*1,5%).
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано підстави повернення судового збору, яким зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки позивачем були подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, то судовий збір в частині зменшення підлягає поверненню позивачу, а саме в сумі 7 778 грн 56 коп.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як було зазначено судом вище, ухвалою суду від 15 липня 2022 року провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в сумі 150 000 грн 00 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 150 000 грн 00 коп., у зв'язку із відсутністю предмета спору, то судовий збір в частині закриття підлягає поверненню позивачу, а саме в сумі 2 250 грн 00 коп. (150 000,00*1,5%), про що було зазначено судом в ухвалі від 15 липня 2022 року.
За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору, як в частині зменшення розміру позовних вимог, так і в частині закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 164 652 грн 06 коп.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 2, код ЄДРПОУ 03361678) на користь Дочірнього підприємства "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал" (43024, Волинська обл., м. Луцьк, пр-т Соборності, 25, код ЄДРПОУ 42803794) 9 600 000 (дев'ять мільйонів шістсот тисяч) грн 00 коп. - основного боргу, 1 178 941 (один мільйон сто сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок одну) грн 26 коп. - інфляційних втрат, 197 862 (сто дев'яносто сім тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 91 коп. - три відсотки річних та 164 652 (сто шістдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн 06 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "ЕВОДА Трейд" комунального підприємства "Луцькводоканал" про стягнення з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" інфляційних втрат в сумі 260 372 грн 71 коп. та трьох відсотків річних в сумі 21 895 грн 92 коп. - відмовити.
У задоволенні клопотання Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25 липня 2022 року.
Суддя Політика Н.А.