ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.07.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/341/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.
Секретар судового засідання Матіяш М. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: АТ АКБ "Львів", вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008
до відповідача: ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , про стягнення 399 122,13 грн та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 5 987 грн.
встановив, що АТ АКБ "Львів" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №439/В2021 від 26.05.2021 в розмірі 399 122,13 грн з яких: 346 666,68 грн - заборгованість по основному боргу, 52 455,45 грн - заборгованість по відсотках та витрат по сплаті судового збору в розмірі 5 987 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідач всупереч вимогам ГК України, ЦК України та умовам кредитного договору №439/В2021 від 26.05.2021, не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню у встановлені строки кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування кредитом.
В підтвердження позовних вимог надав суду копії: кредитного договору №439/В2021 від 26.05.2021, розрахунку заборгованості за договором кредиту, додатку №1 до кредитного договору, меморіального ордеру №770441 від 26.05.2021, листа - вимоги від 31.01.2022 Вих. №135/0-05 з доказами направлення, виписки по особовим рахункам з 27.09.2021 по 26.01.2022, витягу з ЄДРЮОФОП щодо відповідача, копій паспорта та ідентифікаційного номера відповідача.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, правом на надання відзиву на позов не скористався, про причини неявки суду не повідомив, хоча в силу вимог ГПК України, Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 та висновків ВС, викладених у постановах, зокрема винесених у справах №910/16249/19, № 910/9791/18, № 904/2584/19, вважається таким, що повідомлений про розгляд даної справи судом (ухвали суду направленні відповідачу за адресою, яка відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвали від 24.05.2022, 23.06.2022, повернулися з відміткою відділення поштового зв'язку - "адресат відсутній за вказаною адресою").
Суд, враховуючи приписи ст.165 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи та вважає, що позов слід задоволити.
При цьому суд врахував наступне.
Предметом даного позову є стягнення 399 122,13 грн заборгованості в зв'язку з неповерненням, в порядку передбаченому кредитним договором №439/В2021 від 26.05.2021 і додатку до нього, коштів наданих банком.
ЦК України врегульовано питання виконання договірних зобов'язань.
Так, згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковий для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Приписами ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що 26.05.2021, між АТ АКБ "Львів" та ФОП ОСОБА_1 укладено кредитний договір №439/В2021 від 26.05.2021, згідно умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 400 000 грн., із процентною ставкою 23,88% річних, з кінцевою датою повернення - 25.11.2023, а позичальник зобов'язався повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії за користування кредитом, виконати інші обов'язки визначені Договором.
Свої зобов"язання за договором Позивач виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в розмірі 400 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером №770441 від 26.05.2021.
Відповідно до п.2.1.6 Договору, повернення кредиту здійснюється згідно Графіку погашення кредиту оформленого додатком №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Позивач, з урахуванням п.п.2.7 та 4.8 вказаного Договору, якими обумовлено право кредитора вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, письмово повідомив позичальника про дострокове повернення коштів (лист-вимогу від 31.01.2022 за вих.№135/0-20), однак відповідач зазначену вимогу залишив поза увагою.
Приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на день розгляду справи суду не подано, як доказів в підтвердження виконання зобов'язань, що виникли з договору укладеного між сторонами у справі, так і не подано заперечень, щодо вимог позивача.
Відповідно до статей 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене та те, що відповідач доводів позивача належними і допустимими доказами не спростував, доказів в підтвердження виконання договірних зобов'язань по поверненню коштів в обумовлені строки не подав, вимога позивача є обґрунтованою.
Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь АТ АКБ "Львів" (код ЄДРПОУ 09801546, вул. Сербська, 1, м. Львів, 79008) заборгованість за Кредитним договором №439/В2021 від 26.05.2021 в розмірі 399 122,13 грн (триста дев"яносто дев"ять тисяч сто двадцять дві гривні тринадцять копійок) з яких: 346 666,68 грн (триста сорок шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень шістдесят вісім копійок) - заборгованість по основному боргу, 52 455,45 грн (п"ятдесят дві тисячі чотириста п"ятдесят п"ять гривень сорок п"ять копійок) - заборгованість по відсотках та 5 987 грн (п"ять тисяч дев"ятсот вісімдесят сім гривень) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.07.2022
Суддя І. М. Скапровська