Номер провадження: 11-сс/813/902/22
Справа № 947/12842/22 1-кс/947/5628/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21 липня 2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022163250000036, внесеного до ЄРДР 27.01.2022 року, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022163010000025, внесеного до ЄРДР 27.01.2022 року відносно ОСОБА_7 , - задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 19.08.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу мотивоване вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про те, на думку слідчого судді, застава, як запобіжний захід, у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти встановленим ризикам. Крім того, слідчий суддя послався на те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та має дружину, яка на даний час знаходиться на останньому місяці вагітності.
Вимоги апеляційних скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, до суду із апеляційною скаргою звернулась прокурор ОСОБА_6 , в якій вказує на те, що слідчим суддею не було враховано:
- встановлені ризики, передбачені п.п. 2,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких підтверджується особливостями інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його тяжкістю, суспільним резонансом справи та роллю підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Посилаючись на викладені обставини, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 19.08.2022 року з альтернативою внесення застави у розмірі 333 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 826 173 грн. З визначенням для підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор підтримала доводи та вимоги поданої ним апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Захисник та підозрюваний заперечили проти апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Мотиви апеляційного суду.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону не дотримався з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно із приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, на підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що 23.05.2022 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 48-54), а санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 9-ти років з конфіскацією майна з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюється обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді в цій частині та констатує, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючим ознаками - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон вчинена за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, є обґрунтованою.
Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором та слідчим ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків.
Апеляційний суд зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Існування вказаних ризиків обумовлено тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, характером інкримінованого кримінального правопорушення, який направлений на посягання на встановлений порядок перетинання державного кордону, зокрема особами військовозобов'язаного віку під час воєнного стану, та тими обставинами, що підозрюваний обізнаний про анкетні дані свідків.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, з метою виконання завдань кримінального процесуального закону, вказані обставини зумовлюють можливість поза процесуального впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Однак, апеляційний суд вважає часткового обґрунтованими доводи прокурора відносно того, що визначений слідчим суддею розмір застави є необґрунтованим з огляду на такі обставини.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, вагомості наданих стороною обвинувачення доказів, майнового стану підозрюваного, та суми коштів, яка передавалася за організацію незаконного перетину кордону, застава у мінімальних межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, на думку слідчого судді, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками слідчого судді, оскільки застава у розмірі визначеного слідчим суддею в оскарженій ухвалі, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява № 12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається, виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 р. (заява № 31315/96, п. 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ані в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.
У будь-якому випадку зі структури ст. 5 Конвенції в цілому, та її п. 3, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, п. 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007 р., заява № 42440/06, та п. 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009 р., заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Зважаючи на дані про особу підозрюваного та його матеріальний стан, встановлені ризики, суми коштів, яка передавалася за організацію незаконного перетину кордону, за версією органу досудового розслідування, апеляційний суд вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з одного боку буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали.
Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022163250000036, внесеного до ЄРДР 27.01.2022 року, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022163010000025, внесеного до ЄРДР 27.01.2022 року відносно ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 19.08.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 ( вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).
Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:
Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321
Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172
Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720
Призначення платежу: згідно ухвали суду від 21.07.2022 року, заставна сума за ОСОБА_7 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У разі внесення визначеної застави звільнити підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- не спілкуватись з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;
- не виїжджати за межі України без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали апеляційного суду в частині покладених обов'язків становить до 19.08.2022 року, в межах досудового розслідування;
Роз'яснити підозрюваному або заставодавцю наслідки невиконання вимог ухвали, передбачені ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.
Підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримати в залі апеляційного суду та доставити його до ДУ « Одеський слідчий ізолятор».
Організацію виконання ухвали в частині доставки підозрюваного покласти на прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4