справа № 380/2171/22
про повернення позовної заяви
22 липня 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно,
27.01.2022 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 з вимогою стягнути з військової частини НОМЕР_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 13855,02 грн.
Ухвалою від 31.01.2022 суддя залишив цю позовну заяву без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання: - оригіналу платіжного документа про сплату судового збору в сумі 907,40 грн.; - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Суд з'ясував, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу не була скерована канцелярією суду з причини недостатності коштів на відправку поштової кореспонденції (зафіксовано в акті Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022); альтернативні засоби зв'язку (адреса електронної пошти) позивач в позовній заяві не вказав. В телефонному режимі позивач повідомив секретарю суду адресу електронної пошти та просив надіслати процесуальні документи суду на вказану ним адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1
За викладених та незалежних від суду причин (відсутність коштів на відправку поштової кореспонденції, зумовлена обмеженим фінансуванням суду через епідемію COVID-19, а також запровадження 24.02.2022 воєнного стану; відсутність в позові відомостей про адресу електронної пошти позивача) ухвалою від 08.07.2022 суд постановив: - скерувати позивачу копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 31.01.2022 на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); - повідомити ОСОБА_1 про залишення без руху його позовної заяви до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно шляхом розміщення оголошення відповідного змісту (в порядку статті 130 КАС України) на сайті Судової влади України; - установив, що визначений ухвалою від 31.01.2022 строк для усунення недоліків позовної заяви буде обчислюватися з дня, наступного після скерування процесуальних документів суду на адресу електронної пошти позивача та/або розміщення згаданого оголошення на сайті Судової влади України.
19.07.2022 в канцелярію суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви. До цієї заяви позивач долучив: - клопотання про поновлення строку звернення до суду; - клопотання про звільнення від сплати судового збору та посвідчення в підтвердження надання йому статусу учасника бойових дій.
В обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом про стягнення з військової частини НОМЕР_1 грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно позивач посилається на те, що відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 №42-РС від 25.03.2021 з ним припинений/розірваний контракт про проходження військової служби та 29.03.2021 його виключено із списків військової частини та всіх видів забезпечення. Покликається на те, що довідку №55 від 31.08.2021 про вартість речового майна він отримав у вересні 2021 року. Саме з цієї довідки позивач дізнався про розмір грошової компенсації, яку йому належить виплатити. В подальшому позивачу був потрібний час для підготування позову до суду про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно, а це у свою чергу зайняло певний час для звернення до юриста з метою отримання допомоги з цього питання. Вказує, що в кінці вересня звертався до військової частини щодо виплати компенсації за неотримане речове майно та отримав запевнення, що кошти на цю виплату за рахунок бюджетних асигнувань уже виділені військовим, тому сподівався на досудове вирішення цього спору. Позивач просить суд не обмежувати його у праві доступу до правосуддя та врахувати, що в Україні воєнний стан, вій військовослужбовець та в лавах ЗС України захищає Україну від військової агресії Російської Федерації.
Оцінюючи повідомлені позивачем обставини суд при вирішенні питання дотримання позивачем строків звернення до суду керується такими мотивами:
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду в постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 визначила правову природу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а також строки виплати цієї компенсації. Судова палата дійшла до висновку, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби. Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця. Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, судова палата вказала, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. Чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби. Враховуючи визначену у цитованій постанові правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, Верховний Суд в постанові від 26.05.2021 у справі №380/5093/20 сформував правовий висновок, що спеціальним строком звернення до суду з позовом щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно на підставі довідки є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України; оскільки розрахунок суми компенсації здійснюється військовою частиною в довідці про нараховану грошову компенсацію за неотримане речове майно вартість речового майна, що належить до видачі, то місячний строк звернення до суду обчислюється з дати видачі військовослужбовцю/колишньому військовослужбовцю відповідної довідки.
За обставин цієї справи на дату звільнення з військової служби (29.03.2021) відповідач не провів виплату позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. Отже, позивач ще в березні 2021 року дізнався, що з ним не проведено розрахунок по виплаті згаданої компенсації. На запит позивача ВЧ НОМЕР_1 провела відповідні розрахунки та разом із листом №3668 вих від 21.09.2021 надіслала довідку про вартість речового майна №55 від 31.08.2021. З цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 14.01.2022 (позовні матеріали скеровані до суду поштою), тобто із значним пропуском місячного строку з дати видачі отримання довідки №55 від 31.08.2021 про вартість речового майна.
Суд відхиляє аргумент позивача щодо оголошення в Україні воєнного стану та перебування його в складі ЗСУ, оскільки такі обставини виникли вже після звернення до суду з цим позовом. Так, воєнний стан в Україні введений 24.02.2022, тобто задовго до звільнення позивача зі служби (березень 2021 року), одержання ним довідки про вартість речового майна (вересень 2021 року ) та скерування цього позову до суду (14.01.2022).
Щодо покликань позивача на можливе порушення його права на доступ до суду, то такі є безпідставними. Право на доступ до суду не є абсолютним та може бути цілком правомірно обмежене, в тому числі шляхом запровадженням строків звернення до суду з позовом. Інститут строків звернення до суду в КАС України покликаний, серед іншого, забезпечити стабільність правовідносин в сфері здійснення публічної влади, а також можливість якісного відправлення правосуддя. Тому ініціювання судового провадження поза розумними строками (встановлені в статті 122 КАС України) без поважних причин порушує стабільність правовідносин в сфері здійснення публічної влади (в цій ситуації - реалізації бюджетних відносин в частині планування витрат бюджету).
З огляду на наведені мотиви суд дійшов висновку, що повідомлені позивачем обставини не пояснюють та не доводять поважності причин пропуску ним строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України суд повертає позовну заяву, якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними. Оскільки суд дійшов висновку, що повідомлені позивачем обставини не доводять поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 слід повернути.
Позивач також не виконав вимоги ухвали суду від 31.01.2022 щодо подання оригіналу платіжного документа про сплату судового збору в сумі 907,40 грн. за подання цього позову. Позивач подав клопотання від 11.07.2022, просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій. Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону №3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII».
Позивач як колишній військовослужбовець, оскаржує протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, що на момент звільнення та виключення із списків особового складу частини позивача відповідач не виплатив йому грошову компенсацію за нетримане речове майно.
Стаття 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII закріплює право кожного військовослужбовця на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. У випадку неотримання речового майна за час проходження служби військовослужбовці, серед іншого, Збройних Сил, Національної гвардії, мають право на його грошову компенсацію.
Отже, наявність чи відсутність в особи статусу учасника бойових дій не впливає на право у військовослужбовця чи колишнього військовослужбовця на отримання цієї компенсації, оскільки таке право належить і тим військовослужбовцям, які не є учасниками бойових дій. Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону №3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI. Отже, позивач не усунув недоліки позовної заяви, що є окремою, самостійною та достатньою підставою для повернення йому позову.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 132, 133, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суддя -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (і додані до неї документи) позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Москаль Р.М.