21 липня 2022 року м.Київ № 320/16668/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відстрочення виконання рішення суду у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Боярського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області у видачі ОСОБА_1 нового паспорту громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року замість непридатного для користування паспорта громадянина України у формі ID-картки, що підлягає обміну, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язати Боярський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області оформити та видати ОСОБА_1 новий паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року замість непридатного для користування паспорта громадянина України у формі ID-картки, що підлягає обміну, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без надання згоди на обробку персональних даних.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 адміністративний позов задоволено: визнано протиправною відмову Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області у видачі ОСОБА_1 нового паспорту громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року замість непридатного для користування паспорта громадянина України у формі ID-картки, що підлягає обміну, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ; зобов'язано Боярський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області (код ЄДРПОУ - 42552598) оформити та видати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) новий паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року замість непридатного для користування паспорта громадянина України у формі ID-картки, що підлягає обміну, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без надання згоди на обробку персональних даних.
Також, присуджено стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Боярського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області.
Вказане рішення не оскаржувалось відповідачем та набрало законної сили 18.04.2022.
26.05.2022, на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про відстрочення виконання зазначеного рішення.
Заява мотивована тим, що внаслідок введення воєнного стану, наказом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 24.02.2022 № 2 оголошено простій для працівників ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. Згідно з наказом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 02.03.2022 №3 закінчено з 02.03.2022 простій працівників ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, з 03.03.2022 відновлено надання адміністративних послуг та запроваджено на період воєнного стану виконання роботи в дистанційному режимі. Проте, у відповідача відсутні бланки паспортів у формі книжечки зразка 1994 року, які фактично зберігаються в ДМС, та через обстріли та ракетно-бомбові удари ворога у м. Київ та Київська область відсутня можливість забезпечення їх доставки по області.
Позивачка, не погоджуючись з заявою відповідача, надіслала заперечення на вказану заяву, у якому зазначила про те, що рішення суду є обов'язковим для виконання, паспорт є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У свою чергу, відсутність паспорту порушує громадянські та соціальні права позивача через неможливість їх реалізації. Тобто, невиконання відповідачем рішення суду у цій справі є грубим порушенням прав позивача як громадянина України, а заява відповідача про відстрочення виконання цього рішення націлена на продовження порушення основних прав і свобод позивача.
Для розгляду даної заяви судом призначено судове засідання.
У призначений для розгляду звернення час, сторони до суду не з'явилися, про час та місце проведення удового засідання, були повідомлені належним чином, від представника відповідача надійшла заява про здійснення розгляду заяви за його відсутності, у зв'язку із чим на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд здійснив розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.
Стаття 124 Конституції України і стаття 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частинами 4, 5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд зобов'язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку - заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами, як це встановлено статями 72, 77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач обґрунтовує неможливість виконати рішення суду від 18.03.2022 у цій справі тим, що надання адміністративних послуг запроваджено на період воєнного стану в дистанційному режимі, та централізоване зберігання бланків паспортів у формі книжечки зразка 1994 року здійснюється у ДМС, а через обстріли та ракетно-бомбові удари ворога відсутня можливість забезпечення їх доставки до структурного підрозділу.
Однак, суд зазначає, що з наказу ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області від 02.03.202 №3 про роботу ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області, вбачається, що з 03.03.2022 відновлено надання відповідачем адміністративних послуг з дотриманням запроваджених у відповідному регіоні заходів правового режиму воєнного стану.
Також, цим наказом вирішено питання про вихід на роботу працівників, задіяних у наданні адміністративних послуг, виключно в разі обґрунтованої необхідності, з дотриманням запроваджених у відповідному регіоні заходів правового режиму воєнного стану, в режимі чергування та за умови наявності транспортного сполучення та забезпечення заходів безпеки.
Суд наголошує, що рішення суду є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, у період дії воєнного стану неприпустимим є позбавлення можливості громадянина України в отриманні паспорта, тим більше, за наявності відповідного судового рішення про вказаний обов'язок.
Між тим, вказані відповідачем доводи не містять обставин, які б вказували на фактичну неможливість доставки бланку паспорта громадянина України зразка 1994 року до Боярського відділу ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області, вихід на роботу одного працівника відповідача для виконання рішення суду, а саме для оформлення та видачі вказаного паспорта ОСОБА_1 .
При тому, що наказом відповідача від 02.03.202 №3 передбачено можливість виходу на роботу працівника, задіяного у наданні адміністративних послуг, у разі обґрунтованої необхідності.
Суд звертає увагу, що виконання рішення суду, яке набрало законної сили, безумовно є обґрунтованою необхідністю.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що заява Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м.Києві та Київській області є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області про відстрочення виконання рішення суду, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.