Дата документу 19.07.2022 Справа № 331/7019/21
Справа № 22-ц/807/1368/22 Головуючий у 1-й інстанції: Світлицька В.М.
Є.У.№ 331/7019/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
19 липня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Кочеткова І.В.,
судді: Дашковської А.В.,
Подліянової Г.С.,
секретар: Рикун А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання права власності,
за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області в особі представника за довіреністю Ташевської Наталії Дем'янівни на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2022 року,
У грудні 2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання права власності, який в ході розгляду справи доповнював і уточнював. Зазначав, що у серпні 2010 року придбав навантажувач Hyundai HSL 850-7, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , виданим Запорізькою районною інспекцією Державного технічного нагляду, та отримав державний номерний знак НОМЕР_3 . У листопаді 2021 року він звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області із заявою про зняття навантажувача з реєстрації, проте йому було відмовлено з тих підстав, що навантажувач не перебуває на обліку у єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати за ним право власності на навантажувач Hyundai HSL 850-7, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , об'єм двигуна 3318 см. куб. та зобов'язати відповідача внести відомості про реєстрацію навантажувача в Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на навантажувач Hyundai HSL 850-7. 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_4 , об'єм двигуна 3318 см. куб.
Зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області вирішити питання щодо внесення відомостей про реєстрацію навантажувача Hyundai HSL 850-7, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 до єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що не ніколи оспорювали право власності позивача на транспортний засіб. В Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів належний позивачеві транспортний засіб не зареєстрований, а отже управління не має можливості зняти його з реєстрації. Із заявою про реєстрацію транспортного засобу в Єдиному реєстрі позивач до управління не звертався, а тому суд безпідставно зобов'язав відповідача внести відповідні відомості в Єдиний державний реєстр..
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 двічі не з'явився. Повістки про його виклик у судове засідання, які направлялися за адресою, зазначеною у позовній заяві і яка є офіційно зареєстрованим місцем його проживання, повернулися на адресу суду із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Інформація про час і місце розгляду апеляційної скарги міститься на офіційному веб-сайті «Судова влада. Запорізький апеляційний суд». Крім того, 23 червня 2022 року на офіційному веб-сайті апеляційного суду в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України опубліковано оголошення про час і місце розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Представник відповідача в засідання апеляційного суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки 04.07.2022.
Суд визнав причини неявки позивача і представника відповідача до суду неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що навантажувач перебуває у фактичному володінні та користуванні позивача, останнім підтверджені правові підстави набуття цього навантажувача. Експлуатація транспортного засобу не зареєстрованого в територіальному органі Держпродспоживслужби заборонена, що виключає можливість позивачу вільно користуватись власністю, а отже є підстави для задоволення позову.
Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитися..
Відповідно до вимог ст.ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до положень ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 цієї статті.
Офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» наведено у п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 N 18-рп/2004, та визначено як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Стаття 12 ЦК України, передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.
За змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 31, 119, 215 ЦПК України визначати предмет та підстави позову є виключним правом позивача і суд не може їх змінити без згоди позивача.
Таким чином, у разі порушення цивільного права відповідно до ст.ст. 3, 11, 31 ЦПК України особа має право обирати той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу, а перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду у відповідності до ст.4 ЦПК є обов'язком суду.
Аналогічні роз'яснення містить п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Юридична заінтересованість позивача у цивільному процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і вони можуть бути захищені у визначений ним спосіб.
Встановлено, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , виданим 02.08.2010 Запорізьким обл. ІДТН, власником навантажувача Hyundai HSL 850-7 ( НОМЕР_3 ), 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № № НОМЕР_4 , об'єм двигуна 3318 см. куб., є ОСОБА_1 (а.с.7-8).
Листом № 08/313/8148 від 29.11.2021 Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на заяву позивача від 19.11.2021 про зняття з обліку навантажувача «Hyundai hsl 850-7», 2008 р.в., заводський номер S12310613, повідомило, що за інформацією з Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, зазначений навантажувач не перебуває на обліку. У фахівців Головного управління відсутня можливість встановити факт реєстрації вищевказаної машини з відповідної книги реєстрації, оскільки станом на серпень 2010 року реєстрація машин здійснювалася органами Держтехнагляду Міністерства сільського господарства і продовольства України, які не знаходяться у правових відносинах правонаступництва з територіальними органами Держпродспоживслужби, відповідна книга не перебуває у розпорядженні Головного управління.
Як на підставу звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що у зв'язку з відмовою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на заяву позивача від 19.11.2021 про зняття з обліку навантажувача, він позбавлений права розпоряджатись власним майном.
Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).
Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №151, Головне управління є територіальним органом Держпродспоживслужби. Підпунктом 7 п. 4 цього Положення визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу, зокрема здійснює реєстрацію та обік тракторів, самохідних ласі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру.
В Україні діє спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу та отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) на нового власника.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 694 від 8 липня 2009 року «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших машин» обов'язковій реєстрації підлягає вся техніка, незалежно від потужності, в тому числі міні-трактори та самостійно складені механізми.
Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації за встановленою формою.
Згідно п.3.1. Порядку роботи, пов'язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.11.2011 №644, реєстрація машин проводиться державними інспекторами інспекцій відповідно до вимог Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №694.
За обставинами справи право власності ОСОБА_1 на транспортний засіб було зареєстровано 02.08.2010, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини та видачею державного номерного знаку.
Проте відомості про належний позивачеві транспортний засіб не внесені до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних, меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
Як встановлено судом, Головне управління Держпродспоживслужби відмовило ОСОБА_1 у знятті з обліку транспортного засобу з тих підстав, що за інформацією з Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, зазначений навантажувач не перебуває на обліку та у відповідача відсутня можливість встановити факт реєстрації вищевказаної машини з відповідної книги реєстрації, оскільки вона не перебуває у розпорядженні Головного управління.
Разом з тим, відповідач не оспорював право власності позивача на належний йому транспортний засіб.
Даних про те, що позивач звертався до управління із заявою про внесення в Єдиний державний реєстр інформації про належний йому транспортний засіб і що відповідач відмовився здійсни ти відповідні дії матеріали справи не містять.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що порушене право позивача підлягає захисту в обраний ним спосіб, оскільки фактично спору між сторонами про право власності на транспортний засіб не було, із заявою про здійснення державної реєстрації транспортного засобу в Єдиному реєстрі ОСОБА_1 до відповідача не звертався, а тому суд першої інстанції безпідставно зобов'язав останнього здійснити таку реєстрацію.
Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, судом порушені норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позову.
На підставі ст.141 ч.13 ЦПК України з позивача на користь ГУ Держспоживслужби підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції на суму 1362 грн.
Керуючись ст.ст. 374,376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2022 року у цій справі скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволені позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області 1 362 грн. (одну тисячу триста шістдесят дві гривні) компенсації судових витрат зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складено 22 липня 2022 року.
Головуючий: І.В. Кочеткова
Судді: А.В.Дашковська
Г.С.Подліянова