Справа № 305/1882/21
20.07.2022 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2022 року,
Постановою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000грн.(тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Відповідно до постанови, - 10 жовтня 2021 року о 11:30 год. в с. Костилівка по вул. 16 Липня Рахівського району Закарпатської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки "ВАЗ 21213", д.н.з НОМЕР_1 , та після скоєння ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння вжив алкоголь. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 "є" Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленний про розгляд справи.
На мобільний номер телефону ОСОБА_1 було направлено електронне повідомлення про виклик в судове засідання в якому зазначалася час та місце його проведення.
Заяви про відкладення розгляду справи не надходило.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.
Приписами ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму ВСУ N 14 від 23.12. 2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності, які були досліджені у місцевому суді та перевірені на предмет належності, допустимості та достатності апеляційним судом.
Згідно з п. 2.10 є ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Диспозиція ч. 4 ст. 130 КУпАП визначає склад правопорушення, який полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №237334 від 10.10.2021 року встановлено, що 10 жовтня 2021 року о 11:30 год. в с. Костилівка по вул. 16 Липня Рахівського району Закарпатської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки "ВАЗ 21213", д.н.з " НОМЕР_1 , та після скоєння ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння вжив алкоголь. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 "є" Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем та скоєнні ДТП, вживанні ним алкогольних напоїв після ДТП, не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.4 ст.130 КУпАП вірно, а висновок суду першої інстанції жодним чином не спростовано.
Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага