Рівненський апеляційний суд
22 липня 2022 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю адвоката Юхимчука І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі заперечує, що перебував у стані наркотичного сп'яніння та стверджує, що не відмовлявся від проходження будь-якого медичного огляду. Зазначає, що неодноразово наголошував працівникам поліції, що поспішає додому. Зауважує, що поліцейські відхилили його пропозицію швидко пройти огляд та сказали, що огляд на стан наркотичного сп'яніння має проводитися у м. Рівне і це займе тривалий час та одночасно повідомили, що він може відмовитися від проходження огляду, однак таку відмову йому необхідно повторити під відеозапис. Вважає, що відмова від проходження огляду зазначена у акті огляду та направленні на такий огляд до медичного закладу, ще не є свідченням того, що така відмова фактично мала місце. Звертає увагу, що відеозапис долучений до матеріалів справи не містить усієї розмови, яка відбувалася на місці зупинки, а лише фрагменти, які нібито підтверджують його відмову від проходження огляду.
Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши
Справа № 569/1941/22 Суддя в суді І інстанції - Яковлєв Д.В.
Провадження № 33/4815/377/22 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 31 січня 2022 року о 19 год. 55 хв. в с. Симонів по вул. Вишнева, водій ОСОБА_1 керував автомобілем "Audi100", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло.
Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.
Такими діями, ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується направленням водія на огляд до медичного закладу та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.
Протокол про адміністративне правопорушення містить пояснення апелянта, з якого вбачається, що він спішив додому, а тому відмовився їхати на медичний огляд.
Судом не встановлено об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 158785 від 31 січня 2022 року, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на CD-диску та зобов'язанням.
Покликання апелянта на те, що відеозапис є фрагментарним не знайшов свого підтвердження після його перегляду апеляційним судом.
Разом з цим, з даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі у зв'язку з тим, що поспішає додому, що, у свою чергу, спростовує його твердження про те, що він не відмовлявся від проходження будь-якого медичного огляду та розцінюється судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.