Справа № 755/5942/20
Провадження № 2/752/1525/22
іменем України
20.07.2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Солодовнк Я.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, -
у квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про стягнення боргу.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08 травня 2020 року дана справа направлена до Голосіївського районного суду м. Києва за підсудністю. (а.с. 13)
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі. (а.с. 32)
01 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги. Зустрічний позов був прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом.
Позивач ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Проведення судового засідання в режимі відео конференції просить здійснити в програмі "ізікон".
Дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Згідно ч. 5 статті 212 ЦПК України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
Прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Положення ст. 212 ЦПК України не передбачають обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. До того ж вказані положення законодавства направлені на забезпечення участі осіб, які є віддаленими від місця розгляду справи і з об'єктивних причин не можуть брати участь у розгляді справи.
Випадки, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які з поважних та незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Однак, вказане клопотання не містить жодних належних і допустимих доказів на підтвердження обставин неможливості прибути у судове засідання або наявності об'єктивних непереборних причин, які унеможливлюють позивача прибути до Голосіївського районного суду м. Києва, і будь-яке обґрунтування необхідності проведення судового засідання у режимі відеоконференції у цьому клопотанні взагалі відсутнє, при цьому ухвала суду не може обґрунтовуватись лише припущеннями про наявність зазначених обставин.
Крім того, заявник не позбавлений можливості надати свої пояснення у письмовому вигляді, направивши їх до суду засобами поштового або електронного зв'язку.
Враховуючи відсутність виключних обставин для здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 212, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, у режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: