Справа №705/2524/22
1-кп/705/1004/22
22.07.2022 м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250320000591 від 26.05.2022 відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 06.08.2022, через канцелярію суду прокурор 15.07.2022 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливість завершити розгляд справи до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про застосування щодо обвинуваченого вказаного запобіжного заходу. Також просив у разі внесення обвинуваченим застави залишити раніше визначений її розмір та покласти обов'язки на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи, що на даний час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема переховування від суду, вплив на потерпілого та свідків, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного ОСОБА_4 , вказала, що ОСОБА_4 має незадовільний стан здоров'я, надала копії медичних довідок, в яких останньому рекомендовано пройти медичне обстеження та звернутись на консультацію до лікаря онколога. В умовах Черкаського СІЗО відсутня можливість ОСОБА_4 пройти обстеження.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника та вказав на погіршення стану здоров'я.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.06.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 06 серпня 2022 року.
Під час розгляду клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя дійшов висновку, що існує вірогідність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема вірогідність переховування ОСОБА_4 від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 закінчується 06.08.2022, однак до спливу вказаного терміну розглянути кримінальне провадження по суті не надається можливим, оскільки наразі провадження перебуває лише на стадії підготовчого провадження.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід за наявності підстав вважати, що інші (більш м'які) запобіжні заходи, не можуть забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов'язків та його належної поведінки.
Суд вважає, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що вже брались до уваги при вирішенні питання щодо доцільності застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, не зменшився та продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості у вчиненні злочину.
Також не зменшився та продовжує існувати ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, з урахуванням особи обвинуваченого та інкримінованого йому злочину, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на менш суворий, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 належить задовольнити.
Водночас суд вважає необхідним зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Як передбачено ст. 49 Основного Закону кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (рішення від 18.12.2008 у справі «Ухань проти України). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов'язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров'я та «практичних вимог ув'язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з'ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (рішення від 04.10. 2005 у справі «Сарбан проти Молдови», від 22.12.2008 у справі «Алексанян проти Росії», від 27.01.2011 у справі «Євген Олексеєнко проти Росії»).
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104 затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, яке дозволяє проведення медичного огляду обвинувачених.
Пунктом 2.3 зазначеного Порядку передбачено, що медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Поряд із цим, відповідно до п. 2.6 зазначеного Порядку особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що у обвинуваченого ОСОБА_4 наявні відповідні захворювання, які впливають на погіршення його стану здоров'я, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, з метою забезпечення дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає необхідним зобов'язати начальника ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» забезпечити проведення медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, за необхідності надати йому медичну допомогу та надати суду довідку про стан його здоров'я.
Керуючись ст. ст. 183, 197, 199, 201, 291, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 задовольнити.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів до 19 вересня 2022 року включно.
Залишити ОСОБА_4 розмір застави - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 99240 гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою прокурора та суду;
- не відлучатися з м. Умань Черкаської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 19 вересня 2022 року.
Зобов'язати керівництво ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» обстежити обвинуваченого ОСОБА_4 , за необхідності надати йому медичну допомогу та надати суду довідку про стан його здоров'я.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику - до відома та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим - протягом п'яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1