справа № 691/23/20
провадження № 1-кп/691/125/22
21 липня 2022 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
сторона кримінального провадження:
обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпіла ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження №12019250110000361 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислав Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 23 березня 2015 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з однорічним іспитовим строком; вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 30 січня 2020 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з двохрічним іспитовим строком; вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2020 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі із застосуванням ч.4 ст.70 КК України і ч.1 ст.71 КК України та призначено остаточну міру покарання у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 червня 2020 року вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2020 року змінено та призначено остаточне покарання у виді 4 роки 9 місяців позбавлення волі,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Борислав Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, місце реєстрації АДРЕСА_3 , місце тимчасового проживання АДРЕСА_4 , раніше судимий вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 30 січня 2020 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з двохрічним іспитовим строком, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
встановив:
ОСОБА_4 , 21 серпня 2019 року близько 22 години, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 , таємно проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_7 , де підійшовши до метало-пластикового вікна за допомогою металевої арматури, яку відшукав на території вказаного домоволодіння, додаючи фізичних зусиль, відчинив вказане вікно та проник до середини будинку, звідки, діючи спільно з ОСОБА_5 , умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав належні ОСОБА_6 речі, а саме: грошові кошти в сумі 2300 гривень та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J2 Core 2018 Gold», який має ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартість якого відповідно до висновку експерта №8/831 від 06 грудня 2019 року, становить 1904 грн, після чого, залишивши будинок та територію домоволодіння, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 4204 грн.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.
ОСОБА_5 , 21 серпня 2019 року близько 22 години, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_4 , таємно проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_7 , де підійшовши до метало-пластикового вікна за допомогою металевої арматури, яку відшукав на території вказаного домоволодіння, додаючи фізичних зусиль, відчинив вказане вікно та проник до середини будинку, звідки, діючи спільно з ОСОБА_4 , умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав належні ОСОБА_6 речі, а саме: грошові кошти в сумі 2300 гривень та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J2 Core 2018 Gold», який має ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартість якого відповідно до висновку експерта №8/831 від 06 грудня 2019 року, становить 1904 грн, після чого, залишивши будинок та територію домоволодіння, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 4204 грн.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив, мету, форму вини за кримінальне правопорушення, свою вину визнав повністю і суду пояснив, що, дійсно, 21 серпня 2019 року близько 22 години, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_5 , таємно проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_5 , яке належить ОСОБА_7 , звідки, для власних потреб викрав належні ОСОБА_6 речі, а саме грошові кошти в сумі 2300 гривень та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J2 Core 2018 Gold». Під час досудового слідства сприяв розкриттю злочину та щиро кається у вчиненому. На час крадіжки перебував у нетверезому стані, а тому не пам'ятає добре всіх обставин.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив, мету, форму вини за кримінальне правопорушення, свою вину визнав повністю і суду пояснив, що, дійсно, 21 серпня 2019 року близько 22 години, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_4 , таємно проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_5 , яке належить ОСОБА_7 , звідки, для власних потреб викрав належні ОСОБА_6 речі, а саме грошові кошти в сумі 2300 гривень та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J2 Core 2018 Gold». Сприяв розкриттю злочину та щиро кається у вчиненому, бажає стати на шлях виправлення та відшкодувати заподіяну шкоду потерпілій. На час крадіжки був у нетверезому стані.
Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 21 серпня 2019 року, близько 22 години, обвинувачені таємно проникли на територію домоволодіння по АДРЕСА_5 , яке належить її чоловіку ОСОБА_7 , та заподіяли шкоду, шляхом відкривання пластикового вікна, яка добровільно не відшкодована, в результаті чого вимушена була проходити лікування, мала фізичні страждання, несла витрати майнового характеру, пов'язані із явкою до слідчого, суду.
Судовий розгляд проведено в межах пред'явленого обвинувачення, відповідно до ст.337 КПК України.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , їх вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується й доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , склад кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою злочину - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в сховище, і кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , склад кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою злочину - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в сховище, і кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який віднесено до тяжких, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання та обставини, які обтяжують покарання.
Суд, бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 має вік 34 роки, осудний, не одружений, не працюючий, не перебуває на обліку та за медичною допомогою не звертався до лікаря-психіатра КНП «Черкаського обласного психоневрологічного диспансеру Черкаської обласної ради» згідно довідки №2062/01-05/1 від 11 грудня 2019 року, відповідно до довідки-характеристики виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 05 грудня 2019 року №7580 за місцем проживання характеризується посередньо, згідно вимоги УІАП Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області від 13 липня 2021 року №52/4-2264 до кримінальної відповідальності притягується не вперше: вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 23 березня 2015 року засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з однорічним іспитовим строком; вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 30 січня 2020 року засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з двохрічним іспитовим строком; вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2020 року засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України та ч.1 ст.71 КК України призначено остаточну міру покарання у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 червня 2020 року вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2020 року змінено та призначено покарання у виді 4 роки 9 місяців позбавлення волі, в решті залишено без змін. Заподіяну шкоду не відшкодував потерпілій.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який віднесено до тяжких, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання та обставини, які обтяжують покарання.
Суд, бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 має вік 26 років, є особою молодого віку, осудний, не одружений, перебуває в цивільному шлюбі із громадянкою ОСОБА_8 , яка є інвалідом першої групи з дитинства та мають спільну дитину з його пояснень, громадянка ОСОБА_8 з пояснень, потребує стороннього догляду від нього так як має і батька ОСОБА_9 , який є інвалідом першої групи трудового каліцтва, та не може забезпечити їй належного догляду, не працюючий, за медичною допомогою не звертався до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога згідно довідок Комунального некомерційного підприємства «Драбівська центральна района лікарня» Драбівської районної ради Черкаської області від 06 грудня 2019 року №01-23/1496/6, відповідно до характеристики виконавчого комітету Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області від 05 грудня 2019 року №1723 характеризується позитивно, згідно вимоги УІАП Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області від 05 грудня 2021 року №4455/61-2019 до кримінальної відповідальності притягується не вперше вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 30 січня 2020 року засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з двохрічним іспитовим строком. Заподіяну шкоду не відшкодував потерпілій.
Обставиною, яка пом”якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставиною, яка пом”якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засуджених і у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При постановленні вироку, суд бере до уваги, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 постановлено вирок Черкаським районним судом Черкаської області від 02 квітня 2020 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі із застосуванням ч.4 ст.70 КК України та ч.1 ст.71 КК України і призначено остаточну міру покарання у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 червня 2020 року вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2020 року змінено та призначено остаточне покарання у виді 4 роки 9 місяців позбавлення волі, в решті вирок залишено без змін, вирок набрав законної сили та враховує, що при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому необхідно застосовувати вимоги ч.4 ст.70 КК України.
При постановленні вироку, суд бере до уваги, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 постановлено вирок Черкаським районним судом Черкаської області від від 30 січня 2020 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з двохрічним іспитовим строком та виконанням покладених обов'язків, який набрав законної сили та враховує, що при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому необхідно застосовувати вимоги ч.4 ст.70 КК України.
З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання лише пов'язане з його ізоляцією від суспільства у виді призначення реальної міри і виду покарання із застосуванням вимог ст. ч.4 ст.70 КК України, та принципу призначення покарань шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням. Призначення покарання у виді позбавлення волі, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не суперечитиме практиці Європейського Суду з прав людини, нормам кримінального законодавства України.
З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_5 може сприяти покарання не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, остільки кримінальне правопорушення вчинене ним 21 серпня 2019 року, тобто до 19 вересня 2019 року за кримінальним провадженням №12019250270000995 у якому постановлено обвинувальний вирок 30 січня 2020 року Черкаським районним судом Черкаської області, і буде доцільним призначити покарання із застосуванням вимог ч.4 ст.70 КК України, та принципу призначення покарань шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, встановленням іспитового строку та виконанням покладених обов'язків. Призначення покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, покладеними обов'язками, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не суперечитиме практиці Європейського Суду з прав людини, нормам кримінального законодавства України.
Обраний ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 13 липня 2022 року запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , до 10 вересня 2022 року, доцільно залишити до часу вступу вироку у законну силу з утриманням в Державній Установі «Черкаський слідчий ізолятор» з врахуванням процесуальної поведінки, яка мала форму неявки в судові засідання протягом двох років, ухилення від участі в розгляді кримінального провадження, оголошення в розшук, застосування приводів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду у кримінальному провадженні №12019250110000361 не обирався. Згідно ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2020 року, будучи засудженим та особою, що відбуває покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2020 року, переведений із Державної Установи «Житомирська виправна колонія №4» м.Житомир проспект Незалежності, №172 до Державної Установи "Черкаський слідчий ізолятор" м.Черкаси вул.Благовісна, №234, для забезпечення участі в розгляді кримінального провадження №12019250110000361, після набрання вироком суду законної сили, підлягає переведенню за місцем відбування покарання.
В судовому засіданні потерпіла, цивільний позивач, заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні при вирішенні цивільного позову потерпілої поклався на розсуд суду.
Цивільні відповідачі - обвинувачений ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 не заперечили проти позовних вимог, бажають їх відшкодувати.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, надавши належну оцінку зібраним доказам з точки зору їх належності та допустимості, з врахуванням і доказів доданих до позовної заяви, приходить до висновку, що цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема, до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, ч.1 та п. 1 ч.2 ст. 23 ЦК України. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, згідно ч.3 ст. 23 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суд прийшов до висновку щодо доведеності вини обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та встановлення правових підстав для відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди потерпілій.
Вирішуючи питання щодо розміру завданої моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд бере до уваги тривалість моральних страждань і переживань потерпілої, що призвело до істотних змін у її житті та негативно позначилося на її моральному та психологічному стані.
Беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, яких зазнала потерпіла, їх тривалість, та зважаючи на обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_6 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до повного задоволення в розмірі 10000 грн.. Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю, а тому на підставі ст. 1167 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 і характер їх дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.
Щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 10031 грн 75 коп., яку також не заперечили обвинувачені, суд, оцінивши надані суду потерпілою стороною докази, вважає позовні вимоги повністю обґрунтованими. Так, матеріальна шкода підлягає до відшкодування в розмірі 10031 грн 75 коп, що підтверджено дійсно понесеними витратами згідно наданих до провадження суду квитанцій.
Речові докази у кримінальному провадженні у виді: ключів, окулярів, футляру для окулярів, мобільного телефона «Samsung Galaxy J2 Core 2018 Gold» ІМЕІ: НОМЕР_1 , які здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області (Сектор поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області), слід повернути ОСОБА_6 за належністю, як власнику; СД картку марки «Kingston» об'ємом 32 Gb, із відео файлами «00000», «00001» та два СД диски марки «VIDEX» слід залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження на підтвердження проведених слідчих дій; сліди пальців рук, дактилокарти, здані на зберігання до кімнати речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області (Сектор поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області), згідно квитанції №28 про отримання на зберігання, які не представляють цінності, слід, знищити.
У кримінальному провадженні маються процесуальні витрати, які згідно довідок про витрати за проведення: судово-товарознавчої експертизи №8-000831 від 06 грудня 2019 року в сумі 628 грн. 04 коп., судово-дактилоскопічної експертизи №1-001326 від 18 листопада 2019 року в сумі 2512 грн. 16 коп., судово-дактилоскопічної експертизи №1-001618 від 26 грудня 2019 року в сумі 1099 грн. 07 коп., а всього 4239 грн. 27 коп., підлягають стягненню з обвинувачених, в солідарному порядку, на користь Держави.
Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_4 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінального правопорушення, за цим вироком та кримінального правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_4 засуджений вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2020 року, за ч.3 ст.185 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 до відбування, покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Запобіжний захід, на час вступу вироку в законну силу, ОСОБА_4 , не обирався і є доцільним подальше утримання в Державній Установі "Черкаський слідчий ізолятор" м.Черкаси вул.Благовісна, №234. Після набрання вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 21 липня 2022 року законної сили, перевести засудженого ОСОБА_4 за місцем попереднього відбування покарання до Державної Установи «Житомирська виправна колонія №4» м.Житомир проспект Незалежності, №172.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінального правопорушення, за цим вироком, та кримінального правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_5 засуджений вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 30 січня 2020 року, за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 , покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо останній протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Нагляд за засудженим ОСОБА_5 , як за особою звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснювати уповноваженому органу з питань пробації Черкаського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області.
Обраний запобіжний захід, на час вступу вироку в законну силу, ОСОБА_5 , залишити до часу вступу вироку у законну силу у виді тримання під вартою в Державній Установі "Черкаський слідчий ізолятор" м.Черкаси вул.Благовісна, №234. Після набрання вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 21 липня 2022 року законної сили, звільнити засудженого ОСОБА_5 з під варти.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислав Львівської області, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , та ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Борислав Львівської області, місце реєстрації АДРЕСА_3 , місце тимчасового проживання АДРЕСА_4 , в солідарному порядку, процесуальні витрати, у звязку з проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі в сумі 628 грн. 04 коп., судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 2512 грн. 16 коп., судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 1099 грн. 07 коп., а всього 4239 (чотири тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 27 коп.. на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м.Києві 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.
Позовну заяву потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислав Львівської області, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Борислав Львівської області, місце реєстрації АДРЕСА_3 , місце тимчасового проживання АДРЕСА_4 , в солідарному порядку, на користь потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_6 , матеріальну шкоду у розмірі 10031 (десять тисяч тридцять одну) грн. 75 коп. та моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн..
Речові докази у кримінальному провадженні у виді: ключів, окулярів, футляру для окулярів, мобільного телефона «Samsung Galaxy J2 Core 2018 Gold» ІМЕІ: НОМЕР_1 , які здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області (Сектор поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області), повернути ОСОБА_6 , як власнику, за належністю; СД картку марки «Kingston» об'ємом 32 Gb, із відео файлами «00000», «00001» та два СД диски марки «VIDEX» залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12019250110000361; сліди пальців рук, дактилокарти, здані на зберігання до кімнати речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області (Сектор поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області), згідно квитанції №28 про отримання на зберігання, знищити.
Вирок, може бути оскарженим в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору, потерпілій.
Суддя ОСОБА_1