Справа №949/810/22
про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2022 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
13 липня 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
На виконання вимог частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд звернувся до Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
20 липня 2022 року судом була отримана запитувана інформація, згідно якої відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам статті 95 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім неї, у вказаному будинку також зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , однак починаючи з 2016 року, він у вказаному будинку не проживає.
Як вбачається із довідки №1236.02-17 від 07 липня 2022 року, виданої виконавчим комітетом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але протягом року за вказаною адресою не проживає.
Із запитуваної від Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області інформації щодо надання відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 вбачається, що останній взагалі зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з наданих суду письмових доказів стороною позивача та витребуваних у порядку частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України документів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за двома різними адресами.
Крім того, як вбачається із довідки №1237.02-17 від 07 липня 2022 року, виданої виконавчим комітетом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Натомість, як вбачається із копії паспорта позивачки та довідки від 15 квітня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до вимог частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачка ОСОБА_1 , зазначаючи у позовній заяві, що спірне будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 , належить їй на праві приватної власності, не долучає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин (свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дублікат).
Також, позивачкою не додано Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на день звернення до суду, що позбавляє суд можливості встановити, кому саме належить будинок, що розташований в АДРЕСА_2 , на день звернення до суду.
Натомість до позовної заяви додано копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 12 липня 2016 року.
Зазначене, на думку суду, унеможливлює дати об'єктивну оцінку викладеним у позові обставинам, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, через відсутність доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно положень статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
Право власності на нерухомість виникає в момент його державної реєстрації.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття прав на нерухомість, його зміни або припинення шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Наведені позивачкою в позовній заяві обставини, а також долучені до матеріалів позовної заяви докази, свідчать про суперечливість предмету та підстав позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити безе руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви.
За таких обставин, в силу частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та надати позивачу для усунення вищевказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор