Справа № 461/3592/22
про залишення без руху позовної заяви
22 липня 2022 року суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи за адміністртивним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, з підстав наведених у позовній заяві.
Мотиви та висновки суду, а також положення закону,
яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Частиною 3 ст. 161 КАС України, передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановлено, що при зверненні до суду позивач судовий збір не сплатив.
Однак, відповідно до статей 3,5 ЗУ «Про судовий збір», серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору при зверненні до суду, немає осіб, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відсутні положення, що виключали б позовну заяву щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з переліку документів за подачу до суду яких не сплачується судовий збір.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3,5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Таким чином, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Розмір ставки судового збору, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік», становить 496,20 гривень.
Окрім того, відповідно п.11 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві повинно бути зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржувана постанова була винесена інспектором УПП у Львівській області, однак позивач у якості відповідача зазначає ГУ НП у Львівській області, не вказуючи жодного викладу обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги саме до даної юридичної особи.
У зв'язку з вищенаведеним, слід роз'яснити позивачу, що ч.ч. 3, 4 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проживає у м. Львові на вулиці Карманського, що відноситься до територіальної юрисдикції Сихівського районного суду міста Львова.
Оскаржувана постанова винесена інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області, місце знаходження якого: м. Львів, вулиця Перфецького, що відноситься до підсудності Франківського районного суду міста Львова.
Згідно ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
В свою чергу, згідно частини другої статті 26 КАС України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються (п. 2 ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 30 КАС України).
Згідно частини першої статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Таким чином, вважаю за необхідне довести до відома позивача наведені вище положення чинного законодавства, роз'яснивши останньому право вибору способу реалізації своїх процесуальних прав в частині розгляду справи уповноваженим судом та пред'явлення позову до належного відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву, слід залишити без руху для усунення вказаних недоліків, про що повідомити позивача.
Керуючись ст.169 КАС України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а саме:
-надати суду документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 496,20 гривень;
-навести власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Запропонувати позивачу подати до суду письмове клопотання стосовно участі у справі належного відповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області, а також стосовно суду у якому необхідно провести розгляд даної справи.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повертається позивачеві з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Стрельбицький В.В.