Справа №461/10688/20
12 липня 2022 року м.Львів.
Галицький районний суд м. Львова
у складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Цибулько О.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Галаси Ж.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», ОСОБА_4 , за участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги мотивує тим, що 26.11.2018 року о 12 год. 15 хв. ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Colorado, р.н. НОМЕР_1 , на вул. Кульпарківській у м. Львові (поблизу будинку № 78), був не уважний до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 . Транспортний засіб Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_3 . Внаслідок зіткнення належний автомобіль марки Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Згідно з постановою Галицького районного суду м. Львова від 21 лютого 2019 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення - штраф, за скоєння ДТП 26.11.2018 року о 12 год. 15 хв. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2019 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , за ст.124 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. З метою оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_3 04 березня 2019 року уклав договір з суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 та сплачено за проведення оцінки 1000, 00 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4/03/19.
У відповідності до звіту № ФД-000070 про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_2 : вартість відновлювального ремонту становить 69 579,71 гривень, 71 копійку; вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу становить 34 562,52 гривні, 52 копійки. Позивач зазначає, що станом на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як водія транспортного засобу Chevrolet Colorado, р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у страховій компанії ПрАТ АСК «Скарбниця» згідно полісу № АМ 2144580. При цьому, чинність цього полісу не припинялася та не скасовувалася, що підтверджується, листом НБУ. Позивач зазначає,що він повідомив страховика про ДТП заявою від 27 листопада 2018 року. Крім цього, 13 серпня 2019 року ОСОБА_3 подано страховику заяву про виплату страхового відшкодування з додатками. Позивач стверджує, що на зазначені заяви, ПрАТ АСК «СКАРБНИЦЯ» не було виплачено страхове відшкодування, а також не надано жодної відповіді ні про перспективи виплати страхового відшкодування, ні про відмову у здійсненні такої виплати з підстав, визначених у ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
ОСОБА_3 вважає, що ПрАТ АСК «Скарбниця» повинно виплатити вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_2 з врахуванням зносу у розмірі 34 562,52 гривні, 52 копійки. Натомість відповідач, ОСОБА_4 , як особа з вини якої було пошкоджено автомобіль позивача і до відповідальності якого коефіцієнт зносу не застосовується, зобов'язаний відшкодувати повну вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_2 у сумі 69 579,71 гривень, 71 копійку. Також позивач вважає, що відповідачі мають відшкодувати вартість проведення оцінки пошкоджень належного йому автомобіля, що становить 1000, 00 гривень.
Окрім цього, оскільки заяву про виплату страхового відшкодування у ПрАТ «АСК «Скарбниця» позивач подав 13 серпня 2019 року, а тому страхове відшкодування повинно було бути виплачене не пізніше 11 листопада 2019 року, тому ОСОБА_3 просить стягнути пеню у розмірі 6684, 57 грн., у зв'язку з тим, що виплата страхового відшкодування не виплачена.
Також, позивач просить стягнути на його користь 5000, 00 моральної шкоди, оскільки йому заподіяно моральні страждання, що спричинені незаконною відмовою виплати страхового відшкодування. ОСОБА_3 зазначає, що порушення зобов'язань за договором страхування спричиняє йому душевні хвилювання, вимагає від нього додаткових зусиль і часу, вплинуло на особисті, сімейні стосунки. Враховуючи наведене позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.12.2020 року відкрито загальне судове провадження у справі.
17.12.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.
03.02.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «Скарбниця».
16.02.2021 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
17.05.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Галаси Ж.Т.
17.09.2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Галаси Ж.Т. про призначення експертизи.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.09.2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про призначення судової автотоварознавчої експертизи - задоволено. Призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено до отримання судом висновків експертизи.
11.02.2022 року справа повернулась до суду з експертної установи з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи від 31.01.2022 року №5087.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 17.06.2022 року відновлено провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви, просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача, Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «Скарбниця» - адвокат Ткачук Т.А. позовні вимоги заперечив повністю, надав суду пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначив, що страховий поліс припинив свою дію після продажу автомобіля. На момент ДТП водій застрахував автомобіль у іншій компанії, а саме Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС». Просить відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Галаса Ж.Т. у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просить відмовити в задоволенні позову. Надала суду пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Додатково наголосила на тому, що поліс не був припиненим, а діючим - тому належним відповідачем є Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія «Скарбниця».
Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов'язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об'єктивного рішення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вбачається, що власником автомобіля марки «Volkswagen», модель «Transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 /Том 1, а. с. 12/.
Згідно з постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.02.2019 року у справі №465/7355/18 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 та накладено адміністративне стягнення -340, 00 грн. штрафу. Дана постанова набрала законної сили / Том 1, а. с. 55/.
Під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, судом встановлено та зафіксовано в судовому рішенні від 21.02.2019 року, що 26.11.2018 року о 12 год. 15 хв. ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Colorado, р.н. НОМЕР_1 , на вул. Кульпарківській, 78 у м. Львові, був неуважний до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_2 , який рухався попереду і різко загальмував. Внаслідок цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Потерпілим, згідно з постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.02.2019 року у справі №465/7355/18 є ОСОБА_3 .
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 08.02.2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення / Том 1, а. с. 59/.
На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як водія транспортного засобу Chevrolet Colorado, р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у страховій компанії ПрАТ АСК «Скарбниця» згідно полісу № АМ 2144580.
У відповідності до звіту № ФД-000070 про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Transporter, р.н. НОМЕР_2 : вартість відновлювального ремонту становить 69 579,71 грн.; вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу становить 34 562,52 грн. /Том 1, а. с. 21-54/.
Заявою від 27 листопада 2018 року ОСОБА_3 повідомив страховика ПрАТ АСК «Скарбниця» про ДТП.
13 серпня 2019 року ОСОБА_3 подав ПрАТ АСК «Скарбниця» заяву про виплату страхового відшкодування з додатками / Том 1, а. с. 63-64/.
З листа ПрАТ АСК «Скарбниця» №61 від 28.02.2019 року вбачається, що у відповідь на заяву ОСОБА_3 про пошкодження транспортного засобу від 27.11.2018 року ПрАТ АСК «Скарбниця» повідомлено, що відповідно до ст.18.1 п. 18.1.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дія договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена: за письмовою вимогою страхувальника, про що він зобов'язаний повідомити страховика не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування та надати оригінал поліса страховику. Така заява від ОСОБА_7 /власника транспортного засобу/, надійшла 25.10.2018 року, отже на момент ДТП 26.11.2018 року поліс № АМ/2144580, на думку ПрАТ АСК «Скарбниця», не був дійсним / Том 1, а. с. 60/.
Листом ПрАТ АСК «Скарбниця» вих. №232 від 15.08.2019 року ОСОБА_3 повідомлено, що згідно з ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» отримано заяви на виплату страхового відшкодування від 13 серпня 2019 року, також до заяви було долучено: копію квитанції про прибуток касового ордеру №4/03/19; копія договору про проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу від 04.03.2019 року; копію паспорта громадянина України ОСОБА_3 ; копію картки фізичної особи - платника податків; копію постанови Личаківського районного суду м. Львова від 08.02.2019 року; копію постанови Галицького районного суду м. Львова від 21.02.2019 року; оригінал акту огляду колісного транспортного засобу від 07.03.2019 року; оригінал звіту № ФД-000070 від 12.03.19 року. Також зазначено, що про результати розгляду даних заяв, ОСОБА_3 буде повідомлено у терміни відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» / Том 1, а. с. 61/.
З листа ПрАТ АСК «Скарбниця» вих. №111 від 16.04.2020 року вбачається, що ОСОБА_3 у відповідь на його лист від 23.03.2020 року повторно повідомлено, що ПрАТ «АСК «Скарбниця» не може здійснити позивачу виплату страхового відшкодування, оскільки ПрАТ «АСК «Скарбниця» не являється в даному випадку належною страховою компанією. Оскільки від ОСОБА_7 надійшла заява про дострокове припинення полісу №АМ/2144580 відповідно до ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дія даного полісу на момент ДТП (26.11.2018 року) була припинена / Том 1, а. с. 62/.
Однак, з листа Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» (далі - Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС») від 07.04.2019 року вих. №519-11 вбачається, що Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» розглянула заяву ОСОБА_3 про подію, що мала місце 26.11.2018 року за участю транспортних засобів «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача та «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . Та повідомило наступне. Згідно з витягом з централізованої бази даних МТСБУ (далі - ЦБД), транспортний засіб «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 станом на 26.11.2018 р. був забезпечений в ПрАТ АСК «Скарбниця» (Поліс № АМ/2144580). Відповідно до інформації ЦБД Поліс № АМ/2144580 ПрАТ АСК «Скарбниця» вже діяв станом на 27.09.2018 р. Разом з цим, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Поліс) № АM/4910094, між ОСОБА_4 та Страховою компанією «БРОКБІЗНЕС», було укладено 28.09.2018 р. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України, страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт вже застрахований, новий договір страхування є нікчемним. Враховуючи, що поліс № АМ/2144580, страховиком за яким є ПрАТ АСК «Скарбниця», був укладений раніше, та діяв на дату ДТП, договір обов'язкового страхування Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС» № АМ/4910094, відповідно до ст. 989 Цивільного кодексу України є нікчемним. Разом з цим, інформація викладена у листі вих. № 61 від 28.02.2019 р., про те, що до ПрАТ АСК «Скарбниця» рівно за 30 днів до ДТП надійшла заява про розірвання полісу № АМ/2144580 спростовується відомостями з ЦБД, згідно яких поліс був діючий до 17.12.2018 р. включно. Для захисту та реалізації своїх прав, ОСОБА_3 було рекомендовано звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Моторного (транспортного) страхового бюро України із відповідними заявами, щодо дій ПрАТ АСК «Скарбниця» / Том 1, а. с. 68/.
З листа Національного банку від 25.08.2020 року про розгляд скарги ОСОБА_3 вбачається, що НБУ будучи регулятором ринків фінансових послуг, повідомляє, що ПрАТ АСК “Страхова компанія СКАРБНИЦЯ” допущено порушення вимог ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” в частині неприйняття рішення за фактом звернення позивача щодо події, яка має ознаки страхової. Крім цього, НБУ повідомив про встановлене порушення порядку дострокового припинення договору ПрАТ АСК «Скарбниця» /Том 1, а. с. 71-72/.
Згідно з висновком експерта №5087 від 31.01.2022 року за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої вбачається, що пошкодження автомобіля «Volkswagen Transporter Т5 Combi 1.9 TDi 100 (7Н)» 2009 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримані у ДТП 26.11.2018 року, які можливо було встановити під час експертного обстеження 11.01.2022 року, з врахуванням даних наявних у матеріалах цивільної справи № 461/10688/20, детально зазначені у 1/2.2. дослідницької частини висновку. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Transporter Т5 Combi 1.9 TDi 100 (7Н)» 2009 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , для усунення пошкоджень отриманих у ДТП 26.11.2018, що визначені при експертному обстеженні автомобіля 11.01.2022 року, з врахуванням даних наявних у матеріалах цивільної справи №461/10688/20, в цінах на момент ДТП 26.11.2018 року, становила: 68602, 21 грн. / Том 1, а. с.217-232/.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з пунктами 2, 3-4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992р."Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" із змінами, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.
У відповідності до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Статями 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до даних роз'яснень у п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
З долученого до матеріалів справи відзиву вбачається, що ПрАТ АСК «Скарбниця» не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_3 оскільки вважає, що на момент ДТП, внаслідок якої постраждав автомобіль позивача, виданий відповідачем на автомобіль Chevrolet Colorado, р.н. НОМЕР_1 , поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/2144580 від 17 грудня 2017 року вже не діяв, оскільки його дія була достроково припинена за заявою від 25 жовтня 2018 року поданою страхувальником ОСОБА_7 .
Однак, суд не погоджується з твердженням відповідача, оскільки у відповідності до підпункту 18.1.1 ст. 18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дія договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена за письмовою вимогою страхувальника, про що він зобов'язаний повідомити страховика не пізніше ніж за 30днів до дати припинення дії договору страхування та надати оригінал поліса страховику.
Тобто, для реалізації можливості дострокового припинення дії договору обов'язкового страхування Закон вимагає виконання двох умов: подання страхувальником заяви страховику з визначеними законом даними; надання страхувальником страховику оригіналу поліса (договору обов'язкового страхування).
З матеріалів справи вбачається, що жодна з умов необхідних для дострокового припинення дії договору № АМ/21445 80 від 17 грудня 2017 року дотримана не була.
На підтвердження факту припинення дії договору страхування відповідачем надано копію поданої страховику 25 жовтня 2018 року страхувальником ОСОБА_7 заяви від 25 жовтня 2018 року про припинення дії полісу № АМ/2144580.
Як зазначено у підпункті 18.1.1 ст. 18 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», така заява подається не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування (при цьому тут ідеться саме про дату припинення а не закінчення строку дії полісу). Вказане свідчить про те, що подаючи заяву про припинення дії договору страхувальник також має вказувати і дату з якої просить дію договору припинити. При цьому, страхувальник дату припинення договору обирає на свій розсуд у проміжку часу що починається з 30 дня від дня подання заяви і закінчується днем що передує даті закінчення встановленого полісом строку його дії, у нашому випадку це 16 грудня 2018 року.
Однак у поданій відповідачем копії заяви не зазначено дати з якою страхувальник бажав припинення дії полісу № АМ/2144580, а отже, не було і немає підстав вважати, що страхувальник обрав датою припинення дії полісу саме дату, що передує чи відповідає 26 листопада 2018 року, а не дату, що йде вже після настання ДТП.
Зважаючи на викладене, заява без встановленої страхувальником дати припинення дії договору дії полісу № АМ/2144580 не є підставою для припинення дії цього полісу.
Крім того, подаючи заяву про припинення дії полісу № АМ/2144580 страхувальник ОСОБА_7 не надав відповідачу оригінал полісу, що підтверджується наданою відповідачем копією заяви у якій зазначено, що поліс втрачено.
Таким чином, у відповідності до підпункту 18.1.1 ст. 18 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», немає і не було жодних підстав для дострокового припинення дії договору № АМ/2144580 від 17 грудня 2017 року.
Згідно з статтею 11 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності, яке затверджується уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з даних МТСБУ, станом на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як водія транспортного засобу Chevrolet Colorado, р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у страховій компанії ПрАТ АСК «Скарбниця» відповідно до полісу № AM 2144580. При цьому, чинність цього полісу не припинялася та не скасовувалася, що підтверджується листом НБУ.
Таким чином, відсутність у централізованій базі даних відомостей про припинення дії полісу № AM 2144580 свідчить про те, що відповідач такої інформації до бази не подавав, що свідчить про те, що дія полісу достроково не припинялася.
Крім цього, відповідачем не реалізовувалася процедура дострокового припинення дії полісу № AM 2144580, оскільки п. 18.2 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що у разі дострокового припинення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик вилучає страховий поліс та анулює його і за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно до періоду страхування, що залишився до закінчення строку дії договору, з утриманням, у передбачених законом випадках, понесених витрат на ведення справи, але не більше 20 відсотків цієї частки. Однак поліс № AM 2144580 відповідачем не вилучався, не анульовувався, частка страхового платежу страхувальнику не поверталася.
Таким чином, суд вважає, що Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» безпідставно відмовило ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування.
Тому вирішуючи питання стягнення матеріальної шкоди з врахуванням позовних вимог, суд приходить до висновку, що на користь позивача з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» слід стягнути 34562, 52 грн. матеріальної шкоди, оскільки на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як водія транспортного засобу Chevrolet Colorado, р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у страховій компанії ПрАТ АСК «Скарбниця» згідно полісу № АМ 2144580. Винність ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою суду.
У відповідності до п. 36.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування виплачується особі, яка має право на його отримання не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Оскільки виплата страхового відшкодування позивачу не була виплачена, тому суд вважає, що з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» слід стягнути пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 6684, 57 грн.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно правового висновку викладеного в постанові Верхового Суду України у вправі № 6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.
Виходячи зі змісту наведених норм цивільного законодавства України, вбачається, що у зв'язку із наявністю полісу страхування цивільно-правової відповідальності, у ОСОБА_3 не виникло обов'язку звернення з вимогою до Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» про відшкодування збитків, а виникло лише право пред'явлення вимоги про відшкодування збитків до одного з боржників за вибором.
Враховуючи наведене, право позивача на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого позивач не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає позивачу право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова позивача від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, позивачеві як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Позивач вправі звернутися до суду для одержання повного відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.
Згідно з пунктами 2, 3-4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", із змінами, - шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до даних роз'яснень у п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
При цьому, у зв'язку з пошкодженням майна відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди з винуватця ДТП слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 34039, 69 грн., оскільки саме така сума буде різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) та забезпечить повне відшкодування завданої винуватцем шкоди. ОСОБА_4 є особою винною у настанні дорожньо-транспортної пригоди та має нести відповідальність за завдані збитки.
Окрім цього, суд зазначає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, на думку суду, неправомірними діями відповідача Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» позивачу дійсно була завдана моральна шкода, оскільки ним не здійснено страхову виплату, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає обґрунтованою моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн., яку слід стягнути на користь позивача.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в т.ч витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Крім цього, позивач поніс витрати пов'язані із проведення оцінки вартості відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля, на його користь з відповідачів, пропорційно до задоволених позовних вимог, підлягають стягненню витрати за проведення такої оцінки, а саме: з відповідача ОСОБА_4 - 370, 00 грн., а з відповідача Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» - 490, 00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати - суму сплаченого судового збору, пропорційно до частини тих позовних вимог, які задоволені судом. Так, з відповідача Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір в розмірі 2521,21 грн., а з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 - 349, 76 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81,83, 89, 95, 133,141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 263, 988, 990, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 34562, 52 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_3 6684, 57 грн. пені.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_3 5000, 00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 34039, 69 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_3 370, 00 грн. відшкодування понесених витрат на оцінку вартості відновлювального ремонту.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 490, 00 грн. відшкодування понесених витрат на оцінку вартості відновлювального ремонту.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства - Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_3 2521,21 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 349, 76 грн. судового збору.
У задоволенні решта позовних вимог відмовити за безпідставністю заявлених вимог.
Повний текст рішення проголошено 21.07.2022 року о 16 год. 00 хв.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Р.Юрків.