Дата документу 21.07.2022
Справа № 334/225/22
Провадження № 3/334/622/22
21 липня 2022 року
Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Коломаренко К.А.
за участю секретаря Фарзаєвої К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 29.12.2021 року о 15 годині 00 хвилин в місті Запоріжжі по вул. Ладозька 13 керував транспортним засобом - автомобілем «BMW Х3» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідність. Пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Водія відсторонено від права керування шляхом паркування транспортного засобу у заїзному кармані без порушень ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 21.07.2022 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за адресою вказаною правопорушником у протоколі, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду 13.07.2022 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, заперечень, заяв не надав.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, наявність протоколу на розгляді суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
17.02.2022 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, заявив клопотання про виклик в судове засідання в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким відомі обставини, що підлягають установленню по даній справі, проте в подальшому в судові засідання не з'явився жодного разу та явку свідків не забезпечив .
В ході судового розгляду ОСОБА_1 пояснив, що транспортим засобом не керував, вийшов з аптеки, де на вулиці до нього звернулися поліцейські, які стверджували, що він керував транспортним засобом та почали пропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння. Оскількі дії співробітників поліції були незаконні, а ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, тому він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальност, перевіривши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №266993 від 29 грудня 2021 року (а.с.1) встановлено, що 29.12.2021 року о 15 годині 00 хвилин в місті Запоріжжі по вул. Ладозька 13 керував транспортним засобом - автомобілем «BMW Х3» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідність. Пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як передбачено п.2.5 ПДР України, водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння,впливу наркотичних або токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, переглядаючи матеріали справи, можливо встановити, що викладене в протоколі обвинувачення доводиться такими доказами:
- направленням водія на огляд (а.с. 5), з якого вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп'яніння: підвищена жвавість, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідність. Результати огляду - від проходження огляду відмовився;
- відеозаписом правопорушення (а.с.8), з якого прямо вбачається рух транспортного засобу «BMW X3», момент його зупинки, момент, коли ОСОБА_1 залишає водійське сидіння та виходить з автомобіля через водійські двері (файл під назвою video_2021-12-30_08-03-02.mp4), що спростовує пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальністю, надані під час розгляду справи. Окрім цього, на відеозаписі зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, в подальшому зафіксований словесний конфлікт ОСОБА_1 зі співробітниками поліції;
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті (а.с. 4), складеному поліцейським взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Лапенко Дмитром, відповідно до якого під час несення служби 29.12.2021 року екіпажем Драпун 0102 у складі старшого лейтенанта ОСОБА_4 та капрала поліції ОСОБА_5 , було зупинено транспортний засіб «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Запоріжжя, Дніпровський район, вул. Ладозька, поблизу будинку 13, під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який мав ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідність. Пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Водія було відсторонено від права керування, шляхом припаркування транспортного засобу у заїзному кармані без порушень ПДР. Було складено протокол про адміністративне правопорушення ААБ №266993 за ч.1 ст.130 КУпАП. Подія фіксувалась на боді-камеру АР-000096. Посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл не видавався.
Враховуючи вказане та аналізуючи матеріли справи, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а на пропозицію працівника поліції, яка зафіксована на відеозаписі, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу і спростовували наявні в матеріалах справи докази, не наведено.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Таким чином, вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд, з урахуванням вимог ст. ст. 33 - 35, 38, ч.1 ст.130 КУпАП, урахувавши характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставини, вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керуванням всіма видами транспортних засобів, є тим стягненням, що відповідно до ст. 23 КУпАП, буде сприяти запобіганню вчинення ним нових правопорушень і розумінням на психологічному рівні, рівня тяжкості скоєного протиправного діяння.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗаконуУкраїни «Про судовийзбір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 496,20 гривень.
Керуючись статтями 247, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Ленінський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Коломаренко К. А.