Рішення від 22.07.2022 по справі 904/2104/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2022м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (904/1184/22)

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши матеріали позовної заяви в межах справи № 904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат”, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 18 549,64 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” про стягнення заборгованості у розмірі 18 549,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу №094205АХ17АР016 від 01.01.2016р. та додаткових угод до нього, в частині повної оплати поставленого газу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2022, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами. Запропонувано учасникам справи: Відповідачу: протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву, а його копію з додатками надіслати всім учасникам справи; у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати відповідну заяву у строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; у 10-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив (за наявності) надати суду, а також направити всім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 167 ГПК України. Позивачу: у 10-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати суду, а також направити всім учасникам справи відповідь на відзив з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 166 ГПК України. Учасникам справи: при поданні заяв по суті справи надати суду докази на підтвердження дати отримання таких заяв від інших учасників для перевірки судом дотримання строку подачі відповідних заяв, а також докази надсилання на адресу інших учасників справи заяв, що подаються до суду. Звернено увагу сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (частина 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України). Роз'яснено учасникам справи, що відповідно до статті 252 ГПК України строк подання заяв по суті справи обмежений. Процесуальні дії можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заяви і клопотання щодо процесуальних питань у справі подаються учасниками справи у письмовій формі (частина друга статті 169 ГПК України). Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Звернено увагу сторін, що у разі подання документів електронною поштою на електронну адресу суду, такі документи повинні відповідати вимогам ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Звернено увагу, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України). Нагадано, що відповідно до частини 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

27.06.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково заперечував проти позову, в якому відповідач зазначив, що позивачем заявлені безпідставні вимоги суми основного боргу та зроблено юридично та арифметично невірні розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних. Судом відзив прийнятий до відома.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (надалі - відповідач) згідно заяви-приєднання № 094205АХ17АР016 від 01.01.2016 року приєдналось до умов Договору розподілу природного газу.

У зв'язку зі зміною назви відповідача між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (надалі - позивач) і відповідачем було укладено додаткову угоду №3 від 02.02.2017 року.

Згідно додаткової угоди №1 від 30.09.2016 року зобов'язання щодо надання послуг з розподілу природного газу за договором з 01 жовтня 2016 року бере на себе Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз», у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу - Дніпродзержинського УЕГГ Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз».

В подальшому, згідно Протоколу №1 Загальних зборів акціонерів від 11.04.2019р., було змінено назву Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Дніпропетровськгаз».

Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015р. (далі - Кодекс ГРС).

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (надалі - Типовий договір), який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки Оператором газорозподільної системи обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів.

Відповідно до п.2.1. Типового договору позивач, як Оператор ГРМ зобов'язався надати відповідачеві послугу з розподілу природного газу, а відповідач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно п. 6.1. Типового договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до Додатків №4 було визначено розрахунки втрат і витрат природного газу та перелік точок комерційного обліку споживача.

Згідно додаткових угод №4 від 27.08.2018 року, №6 від 01.03.2019 року, №9 від 14.06.2019 року, №11 від 30.12.2020 року, №15 від 01.07.2021 року, №16 від 02.08.2021 року, №18 від 06.12.2021 року позивач і відповідач вносили зміни до додатків №4 до заяви - приєднання.

Пунктом 6.6. Типового договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. /.../ Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

В грудні 2021 року відповідачем було спожито 12 763, 31м. куб. природного газу.

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги з розподілу природного газу в грудні 2021 року на суму 17 919, 68 грн., що підтверджується Актом № ДГП81024020 від 31.12.2021 року наданих послуг з розподілу природного газу підписаного обома сторонами.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг від 30.12.2020 № 2768 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» тариф на послуги розподілу природного газу встановлено у розмірі 1,17 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Згідно абз. 2 п. 6.7. Типового договору у разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашеної існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Між позивачем та відповідачем графік погашення заборгованості не було укладено, а тому, грошові кошти, які позивач отримував від відповідача за оплату послуг розподілу природного газу, позивач зараховував в рахунок погашення заборгованості за послуги отримані відповідачем у травні.

Відповідачем були порушені умови договору щодо строку оплати вартості послуг з розподілу природного газу.

Відповідач 23.02.2022 року отримав вимогу позивача від 23.02.2022 року №49008-Сл-3993-0222 про сплату боргу у розмірі 17 642,49 грн. за отримані послуги за договором розподілу природного газу №094205АХ17АР016 від 01.01.2016р., однак, вимога про сплату боргу залишилась відповідачем не виконаною.

23.02.2022 року відповідач отримав від позивача акт звіряння взаємних розрахунків, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі від 23.02.2022 року №49008-Сл-3996-0222, відповідно до акту звіряння заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 642,49грн., але даний акт відповідачем не було підписано та не надано будь - яких заперечень до нього.

Відповідно до п. 8.2. Типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошовою зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з розподілу природного газу в грудні 2021 року позивачем було нараховано пеню - 0,66 грн.; Інфляційні втрати - 523, 25 грн.; 3% річних - 106,05 грн. за період січень - березень 2022р.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором розподілу природного газу №094205АХ17АР016 від 01.01.2016р. та додаткових угод до нього, та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 17 919,68 грн. - основний борг; 0,66 грн. - пеня; 523,25 грн. - інфляційні втрати; 106,05 грн. - 3% річних, що і є причиною виникнення даного спору.

Відповідачем подано до суду відзив в якому останній визнає позов частково у розмірі 17 642,49 грн. основного боргу, пеня у розмірі 0,13 грн. (за період з 11.01.22р. по 25.01.22р.) та 3% річних у розмірі 21,75 грн. (за період з 11.01.22р. по 25.01.22р.), інфляційні втрати не визнаються відповідачем в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач в своєму відзиві зазначає, що позивач помилково вказав суму заборгованості у розмірі 17 919,68 грн., спираючись окремо на Акт наданих послуг № ДГП81024020 від 31.12.2021, не врахувавши при цьому попередніх розрахунків, підтвердженням зазначеного є долучений до позовної заяви акт звірки взаємних розрахунків за період з жовтня 2021 р. по січень 2022 р., з якого випливає, що на початок жовтня сума заборгованості позивача складала 17 784,00 грн., після чого, в результаті наступних господарських операцій та здійснення оплати, залишок заборгованості склав 17 642,49 грн.

Крім того, така ж сама сума боргу - 17 642,49 грн., вказана позивачем у вимозі від 23.02.2022 № 49008-Сл-3993-0222 з вимогою про погашення боргу, а тому відповідач визнає суму основного боргу у розмірі 17 642,49 грн.

Також, відповідач зазначив у відзиві щодо нарахування 3%, пені та інфляційних втрат наступне, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.22 ПАТ «Дніпровській металургійний комбінат» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Відтак, починаючи з 26.01.2022 нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є неправомірним, що не було враховано позивачем при здійснені розрахунку зазначених нарахувань.

Господарський суд дослідивши надані документальні докази та обґрунтування сторін, частково погоджується з відповідачем, а саме щодо невірного періоду нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Стосовно суми основного боргу, господарський суд зазначає, що стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 17 919,68 грн. відповідно до акту наданих послуг № ДГП81024020 від 31.12.2021р. підписана обома сторонами.

Щодо посилання відповідача що позивач помилково вказав суму заборгованості у розмірі 17 919,68 грн., спираючись окремо на Акт наданих послуг № ДГП81024020 від 31.12.2021, не врахувавши при цьому попередніх розрахунків, а саме акту звірки взаємних розрахунків за період з жовтня 2021р. по січень 2022 р., господарський суд наголошує, що даний акт звірки взаємних розрахунків в розумінні діючого законодавства не був підписаний з боку відповідача, а отже відсутні підстави вважати, що відповідач погодився з сумою 17 642,49 грн. визначеною в звірки взаємних розрахунків за період з жовтня 2021р. по січень 2022 р.

Також, судом самостійно здійснено розрахунок пені, 3% річних на суму боргу 17 919,68 грн. за період з 11.01.2022р. по 25.01.2022р., відповідно до якого до стягнення підлягає сума 3% річних у розмірі - 20,10 грн. та пені у розмірі - 137,47 грн.

Щодо стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 523,25 грн., господарський суд відхиляє з наступних підстав, тим самим погоджуючись з відповідачем, а саме Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду в постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 сформовано правову позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць, а саме Об'єднана палатою Касаційного господарського суду роз'яснила, що якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = / (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Отже, зважаючи на те, що в даному випадку прострочення почалось 11.01.2022, а з 26.01.2022 нарахування інфляційних втрат припинилось у зв'язку з визнанням відповідача банкрутом, враховуючи постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19, за такий неповний місяць, в якому період прострочення складає 15 днів, інфляційні втрати не нараховуються, а тому господарський суд позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 523,25 грн. - відхиляє.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" (51925, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вулиця Соборна, 18-б; ЄДРПОУ 05393043) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49044, місто Дніпро, вулиця Шевченка, 2; ЄДРПОУ 03340920) заборгованість з оплати вартості послуг з розподілу природного газу в розмірі 17 919,68 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять грн. 68 коп.); 3% річних за період з 11.01.2022р. по 25.01.2022р. в розмірі 22,10 грн. (двадцять дві грн. 10 коп.); пені за період з 11.01.2022р. по 25.01.2022р. в розмірі 137,47 грн. (стотридцять сім грн. 47 коп.); витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено - 22.07.2022р.

Суддя І.В. Владимиренко