Справа №: 398/2200/22
провадження №: 2/398/1480/22
"22" липня 2022 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонова Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гідроенерго» (Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Радянська, 42а) про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить зобов'язати ТОВ «Компанія Гідроенерго» привести її ділянку в належний стан шляхом приведення робіт по укріпленню берегу та підсипання ґрунту.
Перевіривши відповідно до ст. ст. 175-177 ЦПК України відповідність позовної заяви вимогам закону, суд дійшов висновку, що вказаний позов має бути залишено без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення зазначених вимог законодавства, позивач зазначає, що позовна заява є про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у позовній заяві зазначає розмір майнової шкоди 250000 грн., та розмір моральної шкоди 500 тис. грн, однак обґрунтованого розрахунку зазначених сум не наводить, у прохальній частині, вимог щодо стягнення будь-яких сум на відшкодування шкоди не ставить. Також, позивачем не викладено обставини якими вона обґрунтовує свої вимоги, не надано будь-яких доказів пошкодження її майна, та відсутні відомості, щодо дій відповідача, які призвели до пошкодження її майна. Крім того, позивач до заяви додає лист-звернення сільської ради до «Компанії Гідроенерго», однак ні в матеріалах справи, ні з позовної заяви не зрозуміло чи зверталась позивач особисто до відповідача з заявою про досудове врегулювання спору, та чи отримувала будь-яку відповідь. Окрім цього, позивачем не зазначено щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, за подачу та розгляд даної позовної заяви позивачу потрібно сплатити 992,40 грн.
Судовий збір повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Олексан/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37918230; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача-UA498999980313111206000011561; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа), а платіжні документи, підтверджуючі сплату, надані до суду.
У позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору відповідно до ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».
Приписами ч. 1 статті 8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, зокрема відстрочка від сплати судового збору, може мати місце за умов, передбачених у ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
У даному випадку суд виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із яким, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Згідно із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005 , пункти 63-64).
Звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Питання про звільнення, відстрочення, розстрочення судового збору чи зменшення його розміру суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку не інакше як на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.
Суд зауважує, що позивачем до суду не представлено жодних доказів на підтвердження того, що її майновий стан наразі є таким, що безумовно перешкоджає зверненню до суду, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про недоведеність того, що матеріальне становище позивача не дозволяє їй сплатити судовий збір за подання до суду даного позову.
В даному випадку позивачу необхідно подати до суду докази на які вони посилається, як на підставу відстрочення сплати судового збору (скрутного матеріального становища, пільг, тощо), або докази сплати судового збору за подання позовної заяви даної категорії, або докази звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наявність у позовній заяві ОСОБА_1 зазначених недоліків, суд дійшов висновку про те, що її слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гідроенерго» про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1118.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Молонова