Справа № 396/2196/18
Провадження № 1-в/396/31/22
14.07.2022 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого: ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розгляшувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоукраїнка подання начальника Новоукраїнського районного відділу філії Державної установи «центр пробації» у Кіровоградській області підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3 , про звільнення від відбування покарання в зв?язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2019 року за ч. 1 ст. 310 КК України,
Начальника Новоукраїнського районного відділу філії Державної установи «центр пробації» у Кіровоградській області підполковника внутрішньої служби ОСОБА_3 , звернулася до суду з поданням про про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , в зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2019 року. В обгрунтування подання вказує на те, що вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2019 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України та призначено покарання у вигляді 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити ОСОБА_4 виплату штрафу частинами строком на п'ять місяців, а саме: п'ять місяців по 340 грн.
03.01.2020 року до Новоукраїнського районного відділу філії Державної установи «центр пробації» у Кіровоградській області надійшов вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2019 року.
03.01.2020 року засудженому ОСОБА_4 було направлено виклик. 11.01.2020 року, був направлений виклик на 20.01.2020 року, за яким ОСОБА_4 не з'явився. 02.03.2020 року заступником начальника Новоукраїнського РВ пробації був здійснений виїзд за місцем проживання засудженого. В розмові з засудженим було встановлено, що призначений штраф не сплачує так як у нього відсутні кошти. 18.02.2021 року, працівниками відділу було повторно здійснено виїзд до ОСОБА_4 . Засуджений в грубій формі повідомив, що штраф не має змоги сплатить. 18.03.2021 року до Новоукраїнського РВП ГУНП направлялося подання відносно ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді штрафу. 24.05.2021 року Новоукраїнським РВП ГУНП винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 КК України. Згідно повідомлення з Новоукраїнської районної державної адміністрації від 27.06.2022 року за № 480/01-09, ОСОБА_4 являється інвалідом ІІ групи та отримує державну соціальну допомогу. Вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2019 року набрав законної сили 16.12.2019 року.
Представник "Центру пробації", прокурор надали заяви про розгляд клопотання без їх участі, прохали клопотання задовольнити.
В судове засідання засуджений не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Вивчивши подання, врахуваши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення подання представника органу пробації, суд дійшов до висновку, що подання підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Встановлено, що вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від від 15.11.2019 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України та призначено покарання у вигляді 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити ОСОБА_4 виплату штрафу частинами строком на п'ять місяців, а саме: п'ять місяців по 340 грн.
Кримінальне законодавство встановлює правило, згідно з яким звільненню від відбування покарання підлягають особи, відносно яких строки давності виконання обвинувального вироку закінчилися. Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється сплив встановлених у законі строків з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що виключає виконання призначеного судом покарання. Нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку передбачено ст. 80 КК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
Отже, строк давності виконання обвинувального вироку починає спливати з моменту набрання вироком законної сили і триває весь час, доки вирок не виконується з причин, не пов'язаних з ухиленням особи від його виконання.
Статтею 53 КК України передбачено поняття штрафу та підстави його заміни на інший вид покарання, стаття 389 КК України передбає наслідки ухилення від виконання покарання у виді штрафу.
Проте, ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми. Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою, та вирішується виключно судом, оскільки ухилення від відбування покарання у виді штрафу, відповідно до ч. 1 ст. 389 КК України, є злочином. Отже, особа, визнається такою, що ухиляється від відбування покарання лише за наявності обвинувального вироку. Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дія або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.
В той же час, відомостей щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 КК України (ухилення від відбування покарання у виді штрафу), матеріали провадження не містять.
Ухиленням від відбування покарання є дії засудженого, спрямовані на те, щоб уникнути приведення обвинувального вироку у виконання, зокрема виїзд з місця проживання, перехід на нелегальне становище, приховання доходів тощо. А за змістом ст.389 КК України ухилення від виконання покарання у виді штрафу супроводжується прямим умислом, утворює склад злочину та тягне кримінальну відповідальність. Сюди не відносяться випадки, коли вирок не був виконаний з незалежних від засудженого причин (неналежне виконання своїх обов'язків працівниками державних органів, зміна чинного законодавства щодо визначення компетентних органів, які повинні виконувати покарання тощо).
Суду не надано доказів того, що компетентними органами по виконанню покарання у виді штрафу вживалися заходи щодо з'ясування підстав, з яких засуджений не сплачував штраф. Сама по собі несплата штрафу не свідчить про ухилення від виконання вироку, достовірних доказів того, що ОСОБА_4 ухилявся від сплати штрафу суду не надано. А тому підстав для зупинення перебігу давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 з підстав ухилення засудженого від відбування покарання не було.
Існування в КК України звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків виконання покарання за вироком суду обумовлюється недоцільністю виконання обвинувального вироку, оскільки після спливу вказаних строків його виконання не може мати належного карального і превентивного впливу. Загальними умовами, за яких особа, крім тих, що засуджені за злочини, передбачені ст. ст. 437-439 і ч. 1 ст. 442, або за інші злочини до довічного позбавлення волі, звільняється від відбування покарання відповідно до ст. 80, є: 1) закінчення зазначених у ч. ч. 1 і 3 ст. 80 строків; 2) невчинення протягом цих строків нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину; 3) неухилення засудженого від відбування покарання.
Таким чином, судом було встановлено, що з 16.12.2019 року (день набрання вироком законної сили) вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2019 року відносно ОСОБА_4 , яким його було засуджено до штрафу, не було виконано, зокрема вирок не був виконаний протягом двох років з моменту переривання давності виконання цього вироку, .Зазначене свідчить про наявність законних підстав для задоволення подання, у зв'язку з чим ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання у виді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Керуючисьст.53,80 КК України, ст.537,539 КПК України, суд
Подання Начальника Новоукраїнського районного відділу філії Державної установи «центр пробації» у Кіровоградській області про звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання за давністю виконання вироку суду - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2019 року за ч.1 ст.310 КК України, відповідно до якого призначено покарання у виді 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. На підставі ч. 4 ст. 53 КК України розстрочено ОСОБА_4 виплату штрафу частинами строком на п'ять місяців по 340 гривень, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Новоукраїнський районний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1